Приватні землевласники-одноосібники, єднайтеся!

Микола Нечипоренко Дніпропетровська область.

Дрібним товаровиробникам у селах, в обробітку яких 50 чи 100 гектарів, та навіть і до трьохсот, не кажучи вже про одноосібників або тих же невеликих сімейних селянських господарств, важко сьогодні виживати. Два останні роки ціни на зерно та інше збіжжя настільки мізерні, що на обмежених площах не виправдовують затрат. Не вижити тепер із них. Без злагодженої переробки на колективних засадах більшість із цих господарів очікує шлях у злидні.

Тож на Дніпропетровщині взялися за реалізацію проєкту зі створення невеликих об’єднань для виробництва і переробки сільгосппродукції. Єднатися закликають дрібних аграріїв, що мають в обробітку до 120 гектарів чи й менше. Втілюється задум за підтримки Всеукраїнської асоціації громад та обласної організації Конгресу фермерів і попервах орієнтується на такі напрями, як овочівництво та садівництво, а також молочарство.

У рамках цієї ініціативи голова сімейно-фермерського господарства Олена Самарська однією з перших у регіоні створила кластер виробників козячого молока. Кластер — термін іноземний, перекласти який можна як в’язка, або пучок, або жмуток. Означає ж колектив або й кооператив людей, яких об’єднує спільний інтерес. В цьому разі жінка скористалася пропозицією одного канадського благодійного фонду, що на доволі вигідних умовах «в одні жіночі руки» надає безкоштовно десяток високопродуктивних кіз та обладнання для догляду за ними. Олена знайшла не тільки у своїй Перещепинській громаді, а й у сусідніх Губиниській та Личківській десять однодумниць, які поставили за мету утримувати кіз, а їхнє молоко переробляти у різноманітну продукцію, на яку завше є високий попит, на спільній сироварні.

На переконання Олени Самарської, українське селянство, гуртуючись у своєрідні соціально-виробничі об’єднання, в багатьох галузях спроможні забезпечити гідні прибутки, щоб залишатися, працювати і жити нівроку у своїх великих і малих населених пунктах.