Про піхоту, яка гребе вже третій рік і не завжди вигрібає, - Артем Чех
За матеріалами інтернет-видань
20.10.2024
66
З Артемом ми познайомилися на початку березня 22-го. Загалом, у нашому взводі було чотири Артеми. Але саме з «Джетом» я найбільше зблизився. Стояли разом на постах, ділилися приватним, говорили за життя. Він навіть почав мене вчити водінню на своїй старенькій рено. Це було на ТЕЦ, де ми тоді стояли, і в яку роком пізніше добряче прилетіло. Я їздив куцою територією цієї ТЕЦ на першій передачі. Артем терпеливо підказував.
Потім були інші місця, позиції, області.
Артем Чех (на фото зліва, з побратимом), письменник, військовослужбовець ЗСУ, сторінка ФБ.
Я двічі був свідком того, як кістлява хапала його за руку. Вперше – у Київській області, коли він потягнув ногою нитку розтяжки, на кінці якої висіло дві підарські ефки. Чудом не здетонували.
А вдруге – вже на сході. «Джет» щось зашпортався за пагорбом, дарма шукаючи свій наплічник. Ми вже відійшли, і туди якраз посипалися російські міни. Дим, пил, оце все... Я вже науявляв собі всякого. Але він неспішно вийшов з-за того пагорбу, тримаючи в руках збитий ворожий «аутел», який відшукав десь там у кущах. Потім ще всякі відео з ним бачив, але то вже без мене. Впевнений, що в нього таких випадків було безліч.
Артем – піхота. Та сама, що гребе і не завжди вигрібає. Та піхота, яка, не виймаючи, тягне на собі цю війну. Без повноцінного відпочинку. З втратами, контузіями, хронічними болячками. З нескінченним потоком беерок (бригад) і безглуздими прикомандируваннями. Але вона ще здатна. Ще трішечки може. Не так, як колись. Але може. Піхота, яку хочеться обійняти та не відпускати з обіймів. Бо стільки розчулення і ніжності, що краще мовчати і плакати...
Зараз «Джет» ще й літає. І ми мусимо йому в цьому допомогти. Усім їм допомогти, тим, хто там, а не тут. Це ті, кого люблю і з ким було багато всякого, що й у голові не тримається.
Тому відкрив збір на два Mavik 3 Pro і на зарядну станцію на 2.4 кВт. Мавіки – літати. Станція – заряджати. Ну, це ясно все… що я пояснюю.
Від мене ж вам усім – як завжди – вдячність і любов.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ