Процес пішов: Норвегія заарештувала танкер рф
За матеріалами інтернет-видань
04.09.2026
68
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 03.09.2026 р.
Володимир Омелян, майор ЗСУ запасу, ексміністр інфраструктури, сторінка ФБ.
1. Україна атакувала порт Сочі морськими дронами.
- 3 вересня Україна атакувала порт Сочі морськими безпілотниками. На відео, оприлюдненому очевидцями, видно дрон, який рухається вздовж причалу під вогнем, після чого вибухає біля судна.
- За даними українських моніторингових каналів, ціллю могло бути російське судно постачання Nefrit, яке використовується для забезпечення морських нафтогазових операцій. Інформації про характер пошкоджень судна наразі немає.
- Nefrit належить компанії «Альянс» і приписане до порту Санкт-Петербурга. У жовтні 2022 року «Газпром» направляв його до Балтійського моря для обстеження місця пошкодження газопроводу «Північний потік-1».
- Атака сталася неподалік від Сочі, де розташована одна з офіційних резиденцій путіна — «Бочаров ручей». Через атаки безпілотників путін фактично перестав відвідувати Сочі: востаннє він публічно був там у жовтні 2025 року.
2. Мінфін росії за день позичив у банків 1 трлн рублів через проблеми з бюджетом.
- Мінфін росії після півторамісячної паузи знову почав активно позичати гроші для покриття дефіциту бюджету. 2 вересня відомство залучило 1 трлн рублів через продаж ОФЗ із плаваючим купоном. Попит становив 1,424 трлн рублів, але весь випуск вдалося розмістити лише завдяки великим банкам, переважно державним.
- російська влада вже не вперше використовує такий спосіб термінового залучення грошей. У листопаді 2025 року Мінфін позичив через флоатери 1,7 трлн рублів, а в грудні 2024-го — 2 трлн рублів.
- При цьому банкам дедалі активніше допомагає сам Центробанк росії: з кінця минулого року він уже надав банківській системі понад 2 трлн рублів, а борг банків перед ЦБ на 2 вересня досяг 6,16 трлн рублів.
- росія змушена латати бюджетну діру новими боргами, а банківська система — спиратися на гроші Центробанку. Це показує, наскільки серйозними стали проблеми з фінансуванням російського бюджету.
3. Майже 60% біржових контрактів на бензин у росії не виконуються.
- З травня по вересень 2026 року російські нафтові компанії виконали в середньому лише 41% контрактів на постачання бензину, укладених на Петербурзькій біржі.
- Ще близько 20% угод завершилися дефолтом або були скасовані, а 39% контрактів на початок вересня залишалися невиконаними. Найбільше проблем припадає на «Роснафту» — 46% усіх невиконаних зобов’язань, та «Лукойл» — 28%. У 24% контрактів затримка перевищує встановлений норматив у 30 днів.
- На 1 вересня незадоволений платоспроможний попит становив 40,74 тис. тонн Аі-92 та 32,64 тис. тонн Аі-95. Завислі контракти фактично вилучають пальне з поточного ринку та збільшують розрив між обсягами бензину, який російські компанії обіцяють продати, і реальними поставками.
4. росія скасувала експортне мито на зерно через обвал морських поставок.
- росія до 31 грудня 2026 року обнулила плаваюче експортне мито на пшеницю, ячмінь і кукурудзу, а мито на соняшникову олію заморозила в зв'язку з різким погіршенням морського експорту через Чорне та Азовське моря.
- Через українські удари були порушені маршрути, якими проходило понад 70% російського експорту зерна. У серпні експорт російської пшениці впав більш ніж удвічі, а SovEcon очікує у вересні найнижчий показник щонайменше з 2010 року.
- Ціни на пшеницю піднялися до трирічного максимуму, а росія не може швидко компенсувати втрату чорноморських потужностей через Балтійське море. Потенціал експорту оцінюється приблизно у 60 млн тонн за сезон.
- Експортне мито росія запровадила у 2021 році для стримування внутрішніх цін. Тепер влада змушена відмовлятися від нього та готувати додаткові заходи підтримки агросектору через проблеми з експортом.
- Падіння експорту змусило кремль терміново послаблювати власні торговельні обмеження.
5. росіяни масово запасаються готівкою через зростання невизначеності.
- росіяни почали швидше переводити гроші в готівку, оскільки війна все більше зачіпає територію росії. За даними Центробанку, за перші сім місяців 2026 року обсяг готівки поза банками зріс на 2,1 трлн рублів ($25 млрд) — найшвидшими темпами за весь період спостережень у воєнний час.
- Частка готівки у грошовій масі, яка роками скорочувалася, тепер знову зростає. При цьому росіяни не забирають масово гроші з депозитів — просто нові кошти надходять до банків повільніше, бо люди воліють тримати гроші під рукою.
- У липні схильність домогосподарств до заощаджень впала до найнижчого рівня з березня 2015 року, а індекс споживчих очікувань уперше з 2022 року опустився нижче 100. Це свідчить про зростання песимізму щодо майбутнього.
- Причиною стають і наслідки українських ударів по росії: перебої з інтернетом, пальним, логістикою та роботою магазинів змушують людей тримати запас готівки на випадок нових збоїв або необхідності терміново залишити місто. Пожежі після ударів по великих центрах електронної торгівлі лише посилюють ці побоювання.
- Для банків це проблема. Сбербанк уже називає зростання готівки однією з головних проблем банківської системи. За даними Центробанку, у другому кварталі зростання роздрібних депозитів сповільнилося більш ніж удвічі порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як накопичення готівки зросло більш ніж у 5 разів.
- За розрахунками, через збільшення обсягу готівки в обігу з банківської системи у серпні було вилучено 435 млрд рублів.
6. Санкційні металургійні компанії росії залишаються потенційними постачальниками для понад 170 західних корпорацій.
- Дві російські металургійні компанії, які перебувають під санкціями США та Великої Британії, досі можуть бути пов’язані з ланцюгами постачання понад 170 західних корпорацій, зокрема Amazon, Nokia, Tesla та Volkswagen.
- Йдеться про «Уралелектромедь» і «Красцветмет», які переробляють золото та інші дорогоцінні метали. США та Велика Британія запровадили проти них санкції у 2023 році через війну, розв’язану росією проти України. Загалом понад 160 американських і щонайменше 10 компаній з інших країн у своїх звітах про «конфліктні мінерали» згадали одну або кілька золотопереробних компаній, що перебувають під санкціями США, ЄС або Великої Британії.
- Cкладні міжнародні ланцюги постачання дозволяють продукції російських компаній залишатися потенційно пов’язаною із західним бізнесом навіть після запровадження санкцій.
7. Норвегія заарештувала російське судно на вимогу «Нафтогазу».
- Норвегія заарештувала російське судно Professor Molchanov на вимогу українського «Нафтогазу» для забезпечення виплати росією компенсації за активи, втрачені після окупації Криму.
- У квітні 2023 року арбітраж у Гаазі зобов’язав росію виплатити «Нафтогазу» $4,22 млрд плюс відсотки та судові витрати. росія гроші досі не виплатила.
- 31 серпня окружний суд Норд-Тромс і Сенья санкціонував арешт судна. Professor Molchanov належить росії та використовується для експедиційних круїзів, зокрема до Шпіцбергена. Судно не може залишити місце стоянки, а губернатору доручено не допустити його переміщення.
- «Нафтогаз» заявив, що продовжить домагатися арешту російських активів у США, Франції, Великій Британії та Фінляндії, щоб змусити росію виконати рішення арбітражу.
- росія оскаржує примусове виконання рішення, заявляючи, що її не було належним чином повідомлено про процедуру.
8. Німецькі технології могли потрапити на російські оборонні заводи через Китай.
- Німецькі технології, попри санкції, могли опинитися на російських підприємствах військово-промислового комплексу через китайські компанії.
- У центрі розслідування — німецько-китайська компанія Priminer, яка продає високоточні металообробні верстати. Таке обладнання необхідне для виробництва складних металевих деталей, зокрема для військової техніки. Priminer могла продовжувати постачання обладнання до росії в обхід санкцій. У верстатах використовуються, зокрема, компоненти та технології Siemens.
- ЄС заборонив експорт до росії високоточних верстатів, які можуть використовуватися для виробництва озброєнь. Однак китайські посередники та складні ланцюги постачання можуть дозволяти обходити ці обмеження.
- Розслідування ставить питання, чи могли верстати Priminer потрапити на підприємства, де виробляють російські танки. У такому разі західні технології фактично продовжують працювати на російський ВПК попри санкції.
9. Польща закликає ЄС посилити обмеження для росіян і дипломатів
- Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав ЄС посилити контроль за російськими громадянами та дипломатами через хвилю гібридних атак, за якими, за його словами, стоїть росія.
- Сікорський запропонував скоротити видачу шенгенських віз росіянам, обмежити пересування російських дипломатів країнами їхньої акредитації, запровадити біометричні дозволи на в’їзд та встановити максимальну кількість російських дипломатів у країнах ЄС.
- За його словами, у Євросоюзі перебувають понад 2 тис. російських дипломатів, і до 40% з них можуть займатися діяльністю, несумісною з дипломатичним статусом. З
- аява пролунала після того, як Німеччина звинуватила росію у вторгненні дронів із вибухівкою та оголосила про відповідні заходи. Франція також готова підтримати подальше посилення обмежень.
- Німеччина, своєю чергою, розслідує нещодавні підпали та диверсії на об’єктах енергетики й оборонної промисловості.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ