Роздуми про день народження Батька українського націоналізму Миколи Міхновського

Григорій Давиденко 05.04.2026 108
  В Україні завжди були і є справжні лідери, здатні вести її власною, торованою тисячоліттями самостійною, незалежною дорогою.
   За даними Вікіпеді, 31 березня 1873 року на Полтавщині, у родині сільського священика, народився Микола Міхновський, адвокат, ідеолог самостійницької течії в українському русі початку ХХ століття. Він – автор програмного документу Братства тарасівців «Кредо молодого українця» та брошури «Самостійна Україна».

   Саме енергійний Микола Міхновський одним із перших почав відстоювати ідею формування власних Збройних Сил. На початку Української революції 1917-1921 років він заснував Український військовий клуб імені Павла Полуботка, став одним з організаторів 1-го Українського полку ім. Хмельницького.

   Після встановлення гетьманату Павлові Скоропадському пропонували  кандидатуру Миколи Міхновського на посаду голови уряду. Гетьман запропонував тому лише пост «бунчужного товариша» (особистого радника), від якого Міхновський відмовився.

   Після встановлення більшовицької влади він деякий час жив на Кубані, а 1924-го повернувся до Києва, де його одразу ж заарештували органи ГПУ.

   Його розчаруванню не було меж. «Ворожі до українства численні елементи й свої ж таки обивателі-малороси, скептично байдужі до національних прагнень Українського народу, створювали те глинясто-болотисте тло, на якому не знаходили ґрунту вияви міцної національної енергії», – так описав київські місяці життя Миколи Міхновського його колега по педагогічному технікуму Микола Марченко.

На зображенні може бути: одна або кілька осіб, Храм Василя Блаженного, Бранденбурзькі ворота та текст

   Як не дивно, саме 31 березня, в день народження Миколи Міхновського, 146 років потому, і вже 7 років тому відбулися крайні президентські вибори, на яких єдиний кандидат від об'єднаних сил українських націоналістів Руслан Кошулинський - отримав 307244 голоси й посів 9 місце з 39 кандидатів... Доволі сумний результат у 146-ті вродини Батька українського націоналізму Миколи Міхновського.

   Чому тільки 1,62% виборців підтримали, здавалося б, ідеального кандидата: з досвідом високого рівня і водночас відносно позасистемного, врівноваженого, розумного, позаскандального, взірцевого сім'янина, учасника бойових дій в АТО? Останнє вкрай важливе під час тодішньої ООС і для Верховного головнокомандувача взагалі! Але, на жаль, не для українського виборця, який (як і у 2014) обрав популістичні обіцянки якнайшвидшого закінчення війни.
   До речі, у вкрай гарячому 2014 році націоналісти двома колонами набрали навіть дещо більше голосів (1,12% Олег Тягнибок+ 0,7% Дмитро Ярош). Зрозуміло, що всі ці добрі люди та їхні побратими зараз переймаються наближенням перемоги над споконвічним ворогом, а не минулими чи майбутніми виборами.
   Але ж бодай у такий день українцям доречно замислитися над помилками минулого і почати формувати гіпотетичну тактику на майбутніх виборах. Адже ліберали вже активно ведуть неоголошену виборчу кампанію! Скількома колонами варто було б піти націоналістам на наступні гіпотетичні (наголошую!) вибори, аби зацікавити електорат настільки, аби один з них міг потрапити до другого туру? Як вести таку кампанію? Хто б міг бути (без)компромісним кандидатом-націоналістом? Чи в певній мірі ухилянтській Україні з націоналістичним світоглядом шансів на обрання Верховним Головнокомандувачем просто немає?

   Слава Миколі Міхновському і його послідовникам, які затято обороняють Україну на фронті, працюють в тилу і усіляко допомагають фронту. А відкритим залишається єдине, найболючіше для українців питання, котре ставив усім, ще більш ніж півтора століття тому (!), Великий Тарас:

                                 ...Коли

Ми діждемося Вашингтона

З новим і праведним законом?

А діждемось-таки колись.

Поділитися текстом в мережах: Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Instagram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я

Новини ОТГ