Санкційні обмеження стриножують економіку ерефії

За матеріалами інтернет-видань 07.09.2025 314
Санкційні обмеження стриножують економіку ерефії
   Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 06.09.2025 р.
   Володимир Омелян, майор ЗСУ, ексміністр інфраструктури, сторінка ФБ.
1. Рязанський НПЗ «роснафти», найбільший у компанії, знову опинився під ударом дронів і вимушено зупинив головну установку АТ-6, яка забезпечує майже половину (48%) потужності заводу.
- Внаслідок атаки та пожежі підприємство, що постачає пальне в тому числі для московського регіону, втратило основний обсяг переробки.
- АТ-6 залишалася єдиною діючою установкою після серпневих нальотів, коли вже були виведені з ладу АВТ-3 і АВТ-4.
- Нині завод працює лише на 23% потужності, а відновлення повної роботи прогнозується не раніше ніж через два тижні.
2. В росії починають розпродаж суднобудівних верфей через відсутність замовлень.
- Об’єднана суднобудівна корпорація готує список підприємств, які простоюють без роботи, щоб виставити їх на продаж. Серед них – Севастопольський завод, заснований ще у 1783 році. Там залишилося лише близько 200 працівників після масових скорочень, а нових замовлень очікувати не доводиться.
- Ситуація демонструє глибоку кризу галузі, створеної свого часу за ініціативою кремля для «відродження» суднобудування.
- Однак сьогодні замість зростання підприємства опинилися на межі занепаду, що ставить під сумнів здатність росії підтримувати власну суднобудівну базу навіть у військових цілях.
3. російський оборонно-промисловий комплекс опинився у ситуації 1990-х: замість банківських переказів за зброю тепер надходять мішки з готівкою.
- Через санкції «рособоронекспорт» та інші компанії ВПК змушені приймати валюту у фізичному вигляді — тоннами банкнот, які постачають іноземні міністерства оборони. За даними митної статистики, з 2022 року в росію вже завезено понад тонну готівки.
- Так, у жовтні 2023-го одна з посилок важила 492,5 кг і містила близько 50 млн доларів у купюрах по $100. Турецькі структури відправляли партії по 5 млн євро, у М’янмі та Туркменістані також користувалися схемою «товар — готівка», а в січні 2024-го з Руанди надійшло понад $29 млн готівкою.
- Фактично російські компанії працюють поза міжнародною фінансовою системою: санкції відрізали їх від банківських розрахунків, і тому «валютні посилки» стали єдиним способом підтримувати торгівлю зброєю.
- Такий механізм ще більше ізолює російський ВПК та створює репутаційні ризики для іноземних партнерів, які вдаються до примітивних і небезпечних схем розрахунків.
4. У Литві порушено кримінальну справу проти бізнесменів, які організували незаконні постачання до Калінінградської області, порушуючи режим санкцій.
- За даними прокуратури, директор компанії та митний брокер з Плунгеського району свідомо підробляли коди у деклараціях, щоб приховати відправку товарів подвійного призначення до росії.
- З липня 2023 по лютий 2024 року через пункт пропуску Кібартаї вони експортували 680 одиниць обладнання на суму понад 700 тисяч євро.
- Прокуратура наголосила, що такі товари можуть використовуватися у військовій сфері, включно з розробкою зброї масового ураження. Тепер обвинуваченим загрожує до п’яти років ув’язнення.
- Ця справа підкреслює пильну увагу Литви до будь-яких спроб обійти санкції, що б’ють по військовому потенціалу росії.
5. Індійські нафтопереробні заводи почали вимагати від москви ще більших знижок на російську нафту після запровадження Євросоюзом нового цінового обмеження.
- З 3 вересня «стеля» для барелів російського походження була знижена до рівня на 15% нижче ринкової ціни — приблизно $47,6 за барель проти $60, що діяли з кінця 2022 року.
- Це різко посилило позиції покупців: індійські банки посилили контроль платежів, а переробники використовують будь-які затримки та складнощі як аргумент для торгу.
- Знижки на вересневі поставки до Індії вже зросли до $2–3 за барель проти $1–2 у серпні. Таким чином, російська нафта втрачає цінову конкурентність, адже індійські НПЗ мають широкий вибір альтернативних постачальників і користуються посиленим санкційним тиском як важелем у переговорах.
- Попри намагання збільшити морський експорт, росія вимушена постачати нафту на дедалі менш вигідних умовах.
- Наприкінці серпня морські відвантаження досягли 455 тисяч тонн на добу — максимуму літа, зокрема з різким зростанням поставок з Приморська (+72%, до 180 тисяч тонн).
- Основними отримувачами стали Китай (28%) і Туреччина (14%), але понад половину партій було відправлено без зазначення пункту призначення.
- Експерти оцінюють, що до 80% цих обсягів зрештою потраплять в Індію, яка при цьому диктує ще жорсткіші цінові умови.
- У результаті кремль опинився в ситуації, коли головний азійський клієнт — Індія — дедалі агресивніше знижує прибутковість російського експорту, використовуючи санкційні обмеження ЄС і США як додатковий важіль тиску.
6. У Китай прибув другий танкер із санкційним російським ЗПГ.
- Газовоз «Восход» під російським прапором доставив 150 тисяч кубометрів зрідженого газу з проєкту «Арктик ЗПГ-2» до порту Тешань у провінції Гуансі. Завантаження відбулося ще 19 липня на заводі в Сибіру.
- Це лише друге судно з цього проєкту, яке дісталося Китаю: у серпні перший вантаж привіз танкер Arctic Mulan. Водночас постачання серйозно відстають від графіка через дефіцит газовозів льодового класу та жорсткі західні санкції. «
- Арктик ЗПГ-2» стартував у грудні 2023 року, однак його експортні перспективи залишаються обмеженими: більшість партнерів відмовилися від співпраці після початку війни росії проти України.
- Для кремля навіть поодинокі поставки виглядають радше символічними, ніж економічно значущими.
- Хоча москва намагається демонструвати «енергетичну співпрацю» з Пекіном, реальність полягає в тому, що російський проєкт загруз у санкційних обмеженнях і технічних проблемах.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
Поділитися текстом в мережах: Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Instagram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я

Новини ОТГ