Шануймо тих, хто обороняв Україну в усі роки, і віки, - Маруся Звіробій
За матеріалами інтернет-видань
12.09.2025
312
Отже, спочатку був 2014-й рік. Війна була не така. Але і тил був не таким. Добровольцями до 2016 року називались не ті, хто добровільно ішов в армію, а ті, хто ні в які офіційні формування не йшов, а вдягнений в шо попало кумом і сусідами, гуртуючись з такими само одбитими людьми, їхали на захист далекого невідомого Донбасу, в якому, можливо, зроду не були, не маючи ні найменшого уявлення, як треба воювати, хоча ніхто нас туди не посилав.
Маруся Звіробій, працює в ЗСУ ДШВ, сторінка ФБ. І навколо не було жодної людини, яка могла б навчити мистецтву війни. В продажу не було ні хоч якоїсь худої амуніції, ні броніків, ні касок. Більшістю, навіть військові в тодішній армії не уявляли собі, що то за махач. В добровольців не було ні зарплат, ні пільг, ні волонтерів на підхваті, це все буде аж потім, за кілька років.
Мужності перших оборонців, добровольців і військових, сьогодні має вклонитися кожен, хто воює, вас забезпечують, ви мали тисячі можливостей для підготовки, потрібно лише ваше бажання. А тоді так не було. Українці стали на захист українців чисто на характері. Щось схоже масово повториться в 2022 році, але поряд хоча б було багато побратимів, з якими в бою не так страшно, бо ті вже мали бойовий досвід. А раніше групи їхали в зону бойових дій, навіть без зброї, і вже там співпрацювали з командирами наших збройних сил, та отримували по тихому зброю, або віджимали трофейну, аби лише воювати за Україну.
На кожному етапі цієї війни безліч нових людей виявляють надлюдську мужність. Не можна нівелювати подвиги наших попередників, це стосується усіх історичних часів. Лише повага до героїв своєї країни забезпечить наступні ротації людьми.
Бо через, наприклад, п'ять років, коли ще новіше покоління прийде і скаже: "Та то все фігня їхні дрони в 2025-му, то вони ще вовка смаленого не бачили, спробували б вони лазерами воювати", це буде несправедливо, чи не так? Адже кожен етап війни вражає новими технологіями більше ніж попередній. І до всього доводиться пристосовуватись ціною тисяч життів наших співвітчизників.
Тому шануймо тих, хто тримав лінію оборони, чи гинув за Україну, поки ми самі пивко пили в кафешках, шануймо і пам'ятаймо тих, хто безневинно гинув багато сот років до нас лише тому, що був українцем! І, якщо в шані будемо вчити принциповості наших сучасників, от тоді шануватимуть і наш подвиг.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ