Що потрібно знати військовослужбовцям для захисту своїх прав?

    У військовослужбовців є Дисциплінарний статут Збройних Сил України і окремий порядок розгляду звернень, визначений Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України.

     Відповідно до цієї Інструкції у роботі з письмовими (електронними) та усними зверненнями громадян має забезпечуватись  кваліфікований, неупереджений, об’єктивний і своєчасний розгляд звернень.  До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі дії, унаслідок яких:

       порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

• створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
• незаконно покладено на громадянина будь-які обов’язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

     Отже, кожен військовослужбовець має про це знати і за потреби використовувати своє право на звернення для захисту інших порушених прав. Рапорт – це вид службового документу Збройних Сил України. Рапорт є аналогом заяви в цивільному документообігу. Рапорт – це усне чи письмове звернення військовослужбовця до вищого по посаді чи званню з викладом питань службового чи особистого характеру. Рапорт — це можливість для військового реалізувати власні права та інтереси. Проте розгляд рапорту може затягуватись, що прямо впливає на вирішення проблеми, а відповідно є порушенням прав.

                  В який термін має розглядатися рапорт?

     Кожен військовослужбовець має право, щоб його звернення було розглянуто в межах розумних термінів. Для регулювання термінів розгляду рапортів застосовуються норми цивільного законодавства, зокрема Закону України “Про звернення громадян”. А відповідно до нього звернення можуть розглядатися та вирішуватися невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня отримання їх у разі, якщо вони не потребують додаткового вивчення. Загальний строк — один місяць та за необхідності може бути продовжений до 45 днів.

                                                     Як подавати рапорт

    Кожен військовослужбовець має право, щоб його звернення було розглянуте в межах розумних термінів. Для цього рапорт потрібно подавати з фіксацією вхідного номера  – його необхідно  зареєструвати у стройовій частині військової частини. Про це має бути проставлена відмітка на другому примірнику. Зрозуміло, що військовослужбовець не завжди має можливість це зробити, перебуваючи на передовій, і це є проблемою. Зазвичай рапорт подається керівництву, яке перебуває у доступності. У такому випадку потрібно фіксувати на своєму примірнику дату, прізвище особи, яка прийняла рапорт. Ще один варіант – за наявності такої можливості направити рапорт поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення на адресу військової частини.

       До рапорту долучається (за необхідності) пояснення, докази та необхідні документи, що підтверджують той чи інший факт. Якщо рапорт командир військової частини не розглядає, відповіді немає, потрібно звертатись до вищого керівництва. Тоді у зверненні має бути зазначено:

• кому подається звернення: найменування органу або посада, прізвище, ініціали посадової особи, якій подається звернення, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань;
• хто подає звернення: прізвище, ім’я, по батькові, посада, звання, місце проживання (знаходження) військовослужбовця;
• про що йдеться: має бути викладено сутність порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

      Письмове звернення повинно бути підписано автором із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.

     При вирішенні яких питань слід починати з рапорту командиру частини

     Розглянемо декілька ситуацій, коли важливу роль відіграє правильне подання рапорту військовослужбовцем:

• проведення службового розслідування та видача довідки про обставини травми;
• направлення для проходження ВЛК;
• направлення на проходження МСЕК;
• виплата додаткової винагороди за час перебування на лікуванні;
• звільнення з військової служби за станом здоров’я, сімейними обставинами;
• речове забезпечення;
• відпустка за сімейними обставинами;
• звільнення з військової служби за станом здоров’я
• виплати грошового забезпечення;
• виплата одноразової грошової допомоги;
• встановлення статусу учасника бойових дій.

    Для вирішення цих та інших питань військовослужбовців потрібно писати рапорти, за відсутності належного реагування на них – заяви та скарги. Відповідь на рапорт військовослужбовця має бути письмовою. Це стосується і відповіді з відмовою.  Так,  відповідно до статуту ЗСУ відмова у вирішенні питань, викладених у пропозиції, заяві чи скарзі, доводиться до відома військовослужбовців, які їх подали, у письмовій формі з посиланням на акти законодавства із зазначенням причин відмови та роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

     Як оскаржити бездіяльність керівництва щодо розгляду рапортів

    Оскаржити не реагування керівництва на рапорт можна, звернувшись  до:

– Міністерства оборони України;

– оперативного командування Генерального Штабу ЗСУ;

– Військової служба правопорядку;

– Командування Медичних Сил ЗСУ;

– Державного бюро розслідувань;

– структурних  підрозділів Спеціалізованої військової прокуратури.

     Якщо бездіяльність та  не розгляд рапорту призводить до порушення прав військовослужбовця, він може звернутися й  до Уповноваженого Верховної  Ради України з прав людини. Часто саме від правильного спрямування рапорту чи звернення залежить подальший хід розгляду справи.

    "СУДОВО-ЮРИДИЧНА газета в Україні".