«Сильні ті, хто продовжує боротися, навіть коли не впевнений у результаті»

За матеріалами інтернет-видань 05.12.2025 284
«Сильні ті, хто продовжує боротися, навіть коли не впевнений у результаті»
З ФБ- сторінки Виталий Белкин:
 
 
путін знову відкрито заявив, що миру не буде. І знаєте… я йому вірю.
Бо ця війна не про логіку. Не про домовленості. Не про дипломатію.
Це про те, що нас хочуть стерти, а ми вперто відмовляємось. І тут я скажу чесно, як є, без красивих гасел і солодких обіцянок: Я не впевнений, що ми переможемо. Ні. Не тому, що ми слабкі, ми сильніші, ніж будь-хто може уявити. А тому, що ця війна така глибока, така зламана і така нерівна, що іноді навіть віра тріскає. Але є одне, що я знаю точно, здатися ми не маємо права. Не тому, що ми герої. А тому, що якщо ми здамося нас просто не буде. Найбільша мужність не йти вперед, коли ти впевнений у перемозі. Це легко. Найбільша мужність це продовжувати битися, знаючи, що можеш програти, що шанси мізерні, що кожен наступний крок може стати останнім і все одно йти. Бо коли зупинишся нас не стане.
Просто не стане. Ні мови, ні дому, ні дітей, ні майбутнього. Поки десь у тилу «експерти» навчають тих, хто тільки збирається на війну. Поки хтось виходить на мітинги через світло, воду, сміття, комуналку ми дивимось на це і говоримо самі собі, що у нас там інші стандарти трагедій.
Піхота тим часом продовжує рух, який ніхто не бачить. Йде, вмирає, знову йде.
Без камер. Без пафосу. Без гарантії, що повернеться.
Ви нас ніколи не зрозумієте.
І ви не винні, просто ваш світ і наш мають різні закони фізики.
Наш це там, де броня проїжджає з «двохсотим» зверху… і зупиняється, щоб спитати чи вас підвезти, І ти просто киваєш і лізеш на броню, сідаєш поруч зі тілом. Бо це норма. Наша норма.
І коли диктатор каже, що миру не буде ми мовчимо. Не тому, що боїмося.
А тому, що ми й так це давно зрозуміли.
Мир не подарують. Мир не підпишуть.
Мир не станеться сам по собі.
Його доведеться вигризати. Крок за кроком. Кров’ю, втратами, болем, який не поясниш словами.
І навіть якщо всередині мене живе сумнів я все одно піду. Все одно битимусь. Все одно триматиму.
Бо сильні не ті, хто впевнений у перемозі.
Сильні ті, хто продовжує боротися, навіть коли не впевнений у результаті.
Миру не буде? Добре.
Ми будемо битися, доки він не з’явиться або доки нас не стане. І поки ми стоїмо ми не програли.
 
 
 
Теги: ОТГ
Поділитися текстом в мережах: Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Instagram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я

Новини ОТГ