Три складові однієї задачі з усіма відомими

ТОЧКА ЗОРУ  Лани ЗЕРКАЛЬ

У нас із вами могло бути більше світла у спекотні дні червня та липня. Якби міністр енергетики розв’язав просту задачку: як зменшити тривалість відключень, використовуючи наявні можливості та ресурси. Це стане особливо актуальним уже взимку. Тому спробую підказати розв’язання публічно. Цей варіант на поверхні, до нього можна дійти, використовуючи лише інформацію з відкритих джерел.

ЦЕ ВАЖЛИВО, бо, поки ми переводимо подих (покращення ж тимчасове), варто подумати, що можна змінити навіть із тими ресурсами, які маємо сьогодні. Адже нам із вами ще зиму потрібно проходити.

В умовах задачі таке: наявний нині імпорт обсягом 1,7 гігават на годину. Легкий аналіз відкритих джерел (а саме платформа Entso-E для просунутих користувачів чи дані Dixi Group або Forbes для гуманітаріїв) показує, що протягом періоду найбільшого дефіциту електроенергії ми жодного разу не вибирали всі 100%. Наприклад, 17 липня, коли температура повітря в Києві вдень сягала 36 градусів, імпортувався 61% із можливого протягом цієї доби. Не використано було 663 мегават на годину. Це одна черга відключення для побутових споживачів у країні. Того дня більшість України була без світла 15—18 годин. Додатковий обсяг електрики точно не завадив би.

Наступна складова задачі. Гроші для імпорту теоретично не мали б бути проблемою. Бо з 1 червня ми всі з вами платимо за підвищеним тарифом. Завдяки чому Енергоатом, за інформацією експертів DixiGroup, отримав додаткові 52 мільярди гривень на рік. Зважаючи на покладені на компанію спецзобов’язання, ці кошти мали б використовуватися, зокрема, і для покриття різниці між вартістю імпорту та тарифом для населення. А не йти на «будівництво» двох додаткових блоків Хмельницької АЕС, доцільність якого навіть сам міністр енергетики не може пояснити депутатам. Це витрачання грошей настільки безвідповідальне та беззмістовне, що відповідний законопроєкт навіть отримав негативний висновок антикорупційного комітету парламенту.

Третя складова. Хто мав би закуповувати з-за кордону електроенергію для населення? За постановою уряду, яка регулює режим імпорту, це «електропостачальники». Наприклад, трейдер АТ «ЕКУ», 100% акцій якого належать державі. Або «постачальники універсальних послуг», частина з яких є державними і яким Енергоатом компенсовує різницю між ціною електрики та нашим із вами тарифом.

А тепер питання задачі. Маючи три складові — не використані бізнесом обсяги імпорту, заплачені нами гроші та наявних електропостачальників, рішення про покращення забезпечення населення за рахунок імпорту є очевидним. Питання тільки в тому, чому воно досі не прийняте.

І чи буде це рішення ухвалене, щоб покращити ситуацію взимку? Якщо міністр енергетики перестане витрачати гроші на атомні блоки, дозвіл на будівництво яких Верховна Рада так і не дала, то він зможе суттєво покращити ситуацію з енергопостачанням для населення.

А якщо ще й виконає стару обіцянку — збільшить можливості для імпорту, то зможе продемонструвати людям цілий додатковий гігават.

Довідка «СВ». Зеркаль Олена Володимирівна (Лана Зеркаль) — дипломатка, заслужений юрист України. Колишня заступниця міністра закордонних справ із питань європейської інтеграції. Після відставки з держслужби із січня 2020-го до травня 2021 року була радницею голови правління Нафтогазу, очолювала захист компанії в судах у суперечках із газпромом.

Також нагадаємо, що «Енергоатом» та американська компанія Westinghouse домовились про будівництво в Україні дев’яти нових енергоблоків за технологією АР1000. У квітні 2024 року на Хмельницькій АЕС було закладено перший куб бетону інфраструктури енергоблока № 5.

Завершення будівництва заплановано до 2029 р.

                                                         (Газета українських селян "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ")