У межах європейського аграрного ринку Україна втратила значну частину ринкових позицій

За матеріалами інтернет-видань 11.01.2026 47

Європейський імпорт
• З липня минулого року імпорт зернових до ЄС переживає структурні зміни: попит на українське зерно у сезоні 2025/26 різко знизився, а домінування України в ключових сегментах - м’яка пшениця, ячмінь та кукурудза - перейшло до Канади, США та Бразилії. Єдиними культурами, де Україна збільшила свою частку, стали овес і сорго, які мають нішеве значення. На загальному фоні падіння імпорту ЄС Україна втратила значну частину ринкових позицій у межах європейського аграрного ринку.
• У сезоні 2025/26 імпорт олійних культур і продуктів переробки до ЄС скоротився на 14%, але структура ринку зазнала суттєвих зрушень. Україна зберегла або посилила позиції у стратегічних категоріях - ріпак, соняшникова олія, ріпакова та соєва олія - де її частка становить від 48% до 93% залежно від продукту. Натомість у сегментах шротів та соєвих бобів Україна втрачає позиції, поступаючись Канаді, Бразилії та Аргентині. Таким чином, ринок олійних ЄС рухається до більшої диверсифікації, але залишається структурно залежним від української продукції у високододаних товарах (олії) та сировині для біопалива (ріпак).

Логістика України

Автомобільний експорт
У січні темпи експорту агропродукції автомобільним транспортом суттєво впали порівняно з груднем. Середній щоденний обсяг відвантажень знизився з 10.4 тис. т/день у грудні до 3.7 тис. т/день у січні, що означає скорочення на 65%. Кумулятивні поставки за перший тиждень січня становили 22.8 тис. тонн, майже втричі нижче грудневого рівня (81.2 тис. т).
Структурно автологістика в січні змістилася в бік олійних культур і продуктів переробки. Найбільші обсяги сформували соєві боби (3.2 тис. т), соєва макуха (1.9 тис. т) та соєва олія (1.35 тис. т), тоді як зернові демонстрували мінімальну активність. Це індикатор того, що в умовах слабкого попиту після свят та обмежень на кордоні саме олійні продукти залишаються основною категорією для автопотоків.
Загалом січневий експорт через автошляхи характеризується низькою активністю, сезонними провалами попиту та високою нерівномірністю оформлення на кордоні. Очікується поступове відновлення темпів у другій половині місяця зі стабілізацією логістичних черг та поверненням комерційного попиту на продукцію переробки.

Експорт залізничним транспортом
2025 рік для залізничної логістики кордону став роком істотного зниження активності на всіх західних переходах, де обсяги просіли від -31% до -88% залежно від напрямку. Румунськи та Польський напрямки зазнали найбільшого зниження обсягів до -88% та -77% відповідно відвантажень у 2025 році відносно 2024.
Попри загальне падіння, грудень показав покращення з зростанням середньодобової передачі через кордон до 185 вагонів/добу (+9% до листопада), що стало першим сигналом стабілізації темпів.
На початку 2026 року залізничні поставки через кордон залишаються слабкими, тоді як морські порти демонструють протилежний тренд: прискорення вивантаження, швидше погашення черги та стабільну роботу терміналів. Логістичний баланс зміщується в бік морської інфраструктури, яка наразі є ключовим каналом експорту.
Станом на 08.01.2025 морські порти України демонструють суттєве відновлення операційної динаміки. Середньодобове вивантаження у портах Великої Одеси зросло до 1 242 вагонів/добу (+289), тоді як кількість вагонів у русі скоротилася до 9 246 (-2 410), а навантаження на мережу зменшилося до 989 вагонів/добу (-88). У дунайських портах в русі перебуває 86 вагонів (+54), а середньодобове вивантаження становить 12 вагонів/добу (-10). Порти вперше за тривалий час почали переробляти вантажі швидше, ніж вони надходять, що зменшує чергу та формує здоровий баланс у залізничній логістиці на морський напрямок.
Це свідчить про стабілізацію морської логістики та підвищення ефективності експортного коридору на початку 2026 року.