У Польщі суддя не видав Німеччині українця, підозрюваного у підриві „Північного потоку“

   «Ця справа має надзвичайно емоційний політичний контекст. Політика — це доля політиків, а не судів. Незалежно від поглядів суду з цього питання, воно позначено будь-якою політичною темою, тому ці питання не оцінювалися в цьому суді.

   З 2014 року відбувається війна, кривавий і геноцидний напад російської федерації на незалежну Українську державу. З точки зору міжнародного права, дії, вжиті для захисту від агресії, включаючи знищення ворожої інфраструктури, є частиною так званої справедливої ​​війни. Її мета — зупинити зло, а не захопити територію чи розширити її. Захист України від російської федерації відповідає всім критеріям чесної війни в боротьбі з російською агресією та геноцидом. Українських солдати та всіх тих, хто діє у Збройних Силах України, включаючи спецназ або від імені спецназу, не можна вважати терористами та диверсантами, оскільки вони послаблюють ворога всіма необхідними засобами. Знищення критичної інфраструктури будь-якої країни в мирний час силами ворога або терористичних груп є саботажем, тоді як такі дії у воєнний час, але в рамках справедливої, оборонної війни, проти критичної інфраструктури агресора не є саботажем, а військовими діями диверсії, які в будь-якому випадку не можуть бути злочином.

   Якщо газопровід «Північний потік» був визнаний частиною стратегічної інфраструктури російської федерації, то його пошкодження, здійснене з метою захисту України, не можна вважати незаконним діянням. Це був виправданий, раціональний і юридично справедливий вчинок.

   Дії в межах справедливої війни слід розглядати як контрприклад, який виключає кримінальну відповідальність. Відповідач має право на так званий функціональний імунітет, який виникає у зв’язку з діями від імені української держави і не припиняється з припиненням його функцій. Дію, через її офіційний характер, можна віднести лише до української держави, від імені якої виступав Володимир Журавльов.

   Тому руйнування цих російських газопроводів і позбавлення Німеччини мільярдів євро, які вона заплатила за газ, який вона перекачувала через них, мало глибоке військове значення. Дійсно, це послабило військовий потенціал росії. Опосередковано німецька держава, купуючи газ у росії та перераховуючи мільярди євро в момент вже повномасштабної військової агресії та актів геноциду, вчинених росією проти цивільних осіб України, які були відомі ще до події німецькій стороні, німецька держава брала участь у фінансуванні цієї агресії. Поведінка Німеччини з цієї точки зору була ворожою до України.

   Незалежно від людини, яка підірвала трубопроводи «Північний потік» 1 і 2, п'єдестал, оскільки він діяв у межах справедливої оборонної війни в інтересах України, він не скоїв злочину. Німецька держава не має юрисдикції переслідувати будь-яку особу за порушення трубопроводів і не має підстав використовувати законодавство ЄС при видачі європейського ордера на арешт.

   Суддя — Даріуш Любовський", — цитує Червінський.

   Як пише польське видання RMF24, «суд не погодився видати німецькій стороні підозрюваного у підриві „Північного потоку“ Володимира Ж. і скасував його тимчасовий арешт».

Як відомо, 30 вересня у Польщі затримали українця, якого Німеччина підозрює у причетності до підриву на газопроводі «Північний потік» (Nord Stream). Чоловіка затримали в Прушкові та перевели до районної прокуратури у Варшаві.

1 жовтня Окружний суд Варшави ухвалив рішення про тимчасове утримання Володимира Журавльова під вартою на 7 днів.

6 жовтня суд продовжив ще на 40 днів тимчасове утримання українця.