Україна зберігає статус одного з ключових постачальників зерна на світовому ринку: у 2025/26 маркетинговому році прогнозують експорт близько 14 млн тонн пшениці, 25 млн тонн кукурудзи та 1,52 млн тонн ячменю, що відповідає орієнтовно 6%, 12% та 4% світового експорту відповідно. Водночас одним із пріоритетів залишається підвищення частки переробленої продукції й створення більшої доданої вартості всередині країни
Про це розповідає AgroWeek
Ці оцінки озвучив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький під час онлайн-виступу на конференції Міжнародної ради по зерну (IGC Grains Conference 2026), що відбулася 9–10 червня у Лондоні
«Україна залишається важливою частиною світової продовольчої безпеки навіть в умовах війни. Ми зберегли експорт, адаптували логістику і довели надійність українського агросектору для світового ринку. Тепер наше завдання – створювати більше вартості всередині країни. Ми вже маємо сильні приклади: соняшникову олію і шрот, де Україна утримує потужні позиції, а також біоетанол, експорт якого від початку повномасштабної війни зріс майже втричі. Розвиток переробки – це робочі місця, інвестиції та сильніші позиції українських виробників», – зазначив Тарас Висоцький.
Оцінки експорту та їхнє значення для ринку
Збереження великих обсягів експорту пшениці та кукурудзи підтверджує роль України у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки. Навіть за умов обмежень і ризиків логістики експортні потужності залишаються значними, що впливає на формування цін і баланс попиту та пропозиції на світових ринках. Частка у 6–12% від глобального експорту підкреслює стратегічну вагу українського зерна для імпортерів у різних регіонах світу.
Підтримка та розвиток логістичних коридорів, адаптація маршрутів перевезень і забезпечення надійності постачань — ключові чинники, які дозволяють утримувати ці обсяги експорту й знижувати волатильність поставок
Необхідні кроки для розширення переробки
Уряд та бізнес ставлять пріоритетом збільшення частки переробленої продукції в аграрному експорті. Серед напрямів для розширення переробки називають зерно, сою, ріпак, кормові інгредієнти, біопаливо та біоекономіку. Підвищення рівня переробки забезпечує більшу економічну віддачу від вирощеної сировини і створює додаткові робочі місця
Для реалізації цієї стратегії потрібні інвестиції у сучасні переробні потужності, доступ до фінансування, механізми страхування воєнних ризиків, стабільна торговельна політика, гармонізація стандартів із ЄС та надійний захист інвестицій. Уже наявні приклади — сильні позиції на ринку соняшникової олії та шроту і значне зростання експорту біоетанолу — демонструють економічний ефект від інвестування в переробку
Такий комплекс заходів посилить конкурентоспроможність українських виробників на зовнішніх ринках, підвищить стійкість експорту та збільшить внутрішню економічну віддачу від аграрного сектору
Крім того, оновлено експортну стратегію України до 2030 року, що має стати орієнтиром для подальших реформ і інвестицій у аграрній сфері