Можливості, виклики та стратегія виходу агровиробників України на нові ринки

Після завершення в червні «торгового безвізу» з Євросоюзом, Україна за оцінками НБУ може втратити до 800 млн доларів. Звичайно що ця ситуація дуже непокоїть українських аграріїв, які останніми роками розраховували на співпрацю саме з цим ринком. Але Олена Широкова – президентка Української білової ради в ОАЕ, переконана що ця ситуація  є некритичною та може стати поштовхом для пошуку нових перспективніших ринків збуту вітчизняної агро продукції.

Вона вважає, що з поміж інших ринків сьогодні на перший план для нашої країни виходить ринок країн Глобального Півдня, який за оцінками західних аналітиків сягає 100-130 країн в Південній Америці, Африці та Азії.

Й саме зараз українському бізнесу час звернути увагу на арабські країни та особливо на Об’єднані Арабські Емірати, які демонструють шалені темпи розвитку і де вже насправді досить багато українського бізнесу. То ж про те чим саме український агросектор цікавий арабським партнерам і до чого слід готуватися вже сьогодні будемо говорити сьогодні з пані Оленою.

Пані Олено, які українські аграрні продукти сьогодні мають найбільший попит на ринку Об’єднаних Арабських Еміратів і ширше в Перській затоці? Чи є продукти, які стали «відкриттям» для арабського споживача?

– На сьогодні українська агропродукція посідає впізнаване місце на ринку Об’єднаних Арабських Еміратів та ширше в регіоні Перської затоки. Серед основних категорій, що користуються стабільним попитом, варто виокремити зернові та олійні культури, соняшникову олію та м’ясо птиці. Ці товари формують ядро українського експорту до регіону та є важливим елементом продовольчої безпеки країн-імпортерів.

Водночас ми спостерігаємо поступове розширення попиту на продукцію з вищою доданою вартістю та нішеві позиції. Особливий інтерес викликають органічні продукти, зокрема ягоди, що відповідають вимогам преміум-сегмента та підкреслюють імідж України як постачальника якісної, екологічно чистої та конкурентної продукції. Така диверсифікація товарної пропозиції не лише зміцнює наші позиції на ринку, а й відкриває додаткові можливості для українських виробників, готових інвестувати у якість, маркетинг та відповідність міжнародним стандартам.

Чи бачите ви прогрес у побудові системних каналів експорту української агропродукції в ОАЕ?

– Так, прогрес очевидний. За останні роки кількість українських компаній, які працюють на цьому ринку, зросла в середньому на 25%. Ми бачимо появу більш професійних експортних стратегій, участь бізнесу у виставках, зокрема Gulfood, і більш глибоке розуміння локальних вимог. Проте для закріплення позицій потрібна комплексна підтримка з боку держави — від спрощення процедур сертифікації до активної промоції бренду «Made in Ukraine» у ЗМІ та на ділових заходах.

Аграрний експорт у мусульманські країни вимагає сертифікації за стандартами «халяль». Чи змінився підхід українських агрокомпаній?

– Сертифікація за стандартами «халяль» є ключовою умовою виходу на ринки мусульманських країн, зокрема в регіоні Перської затоки. Сьогодні вона фактично стала обов’язковим елементом експортної стратегії для компаній, які прагнуть працювати у довгостроковій перспективі.

За останні роки ми спостерігаємо стабільне зростання кількості українських виробництв, що проходять процедуру «халяль»-сертифікації відповідно до міжнародних вимог. Маркування Halal дедалі частіше з’являється не лише на експортній, а й на внутрішній продукції. Це свідчить про зміну підходу — виробники стратегічно орієнтуються на глобальний ринок, інтегруючи стандарти якості та безпечності, зрозумілі та прийнятні для мусульманських споживачів.

Крім того, українські компанії активно співпрацюють із міжнародними сертифікаційними органами та інвестують у модернізацію виробничих процесів, щоб не лише отримати сертифікат, а й підтримувати відповідність вимогам протягом усього виробничого циклу. Це відкриває доступ до ширшого кола ринків — від ОАЕ та Саудівської Аравії до країн Південно-Східної Азії, де попит на продукцію з маркуванням Halal зростає випереджальними темпами.

Які можливості для спільних інвестиційних проєктів ви бачите між Україною та ОАЕ у сфері АПК?

– Перспектив дуже багато: будівництво логістичних хабів для зберігання зернових і швидкопсувних продуктів, спільні переробні підприємства, впровадження нових технологій зрошення, а також створення змішаних торгових компаній для роботи з усім регіоном Перської затоки.

Чи залишаються арабські інвестори зацікавленими в українському агросекторі в умовах глобальної нестабільності?

– Так, інтерес є, але він більш вибірковий. Інвестори шукають партнерів із бездоганною репутацією, чітким бізнес-планом та високими стандартами прозорості. У них є «довіра до ризику», але вона ґрунтується на реальних гарантіях і довгострокових партнерських відносинах.

Як українські аграрії можуть краще позиціонувати свій бренд на Близькому Сході?

– Найкраще працює історія бренду. Тут цінують автентичність, чистоту продукту, екологічність і культурний контекст. Важливо мати локальних партнерів, бути присутнім на ключових виставках і забезпечувати якісний сервіс після продажу.

Чи може Україна стати аграрним брендом зі світовим ім’ям?

— Я вірю, що так. Ми маємо унікальний ґрунт, досвід і підприємницький дух. Ринок ОАЕ — це чудовий майданчик для того, щоб не просто продавати сировину, а пропонувати готові продукти з доданою вартістю, які розповідають історію України світу.