"Айтівцям не місце на війні".
Такі твердження можна побачити у соцмережах та почути в розмовах між українцями. Їхні автори переконують, ніби айтівці важливіші у тилу, своїми високими заробітками підтримуючи економіку. А от в армії вони, мовляв, не зможуть продемонструвати високу ефективність.
Ці твердження спростовуються сотнями, а то й тисячами історій айтівців у "пікселі". Один із них – відомий за своєю парламентською діяльністю Єгор Соболєв.
Після завершення депутатської каденції у 2019-му Соболєв вирішив вивчати мови програмування, стати айтівцем. За рік він оволодів мовами програмування Python, Java, SQL, долучився до першого у своїй IT-кар'єрі стартапу. Восени 2021-го він вже з "джуна" перейшов на рівень "мідла". Але того року в його житті та в житті країни почалися значні зміни.
Навесні 2021-го росія, де Єгор народився, почала з новою силою бряцати зброєю на українському кордоні. Тоді Соболєв вирішив доєднатися до тероборони. Колишній айтівець-початківець підписав контракт резервіста з 130-им батальйоном ТрО Києва. І вже у перший день широкомасштабного вторгнення як звичайний стрілець став на захист столиці.
Спочатку це було завдання з охорони аеропорту "Жуляни", яку очолив легендарний генерал Сергій Кривонос. Далі – бої за Ірпінь. Його батальйон тримав позиції між Ірпенем і Бучею, де, зокрема, був розташований ТРЦ "Жираф".
Після перемоги у битві за столицю стрілець-"айтівець" Соболєв долучився до проєкту "Дельта" (система допомагає підрозділам мати спільну ситуаційну обізнаність і вести спільно операції) та почав займатися аеророзвідкою.
Отримані навички дозволили йому приєднатися до підрозділу спецпризначення, який саме шукав пілотів БПЛА. Після місяця польотів Соболєву доручили сформувати взвод БПЛА, тепер командування ставить завдання збільшити його до роти. В липні цього року Єгору присвоїли звання молодший лейтенант.
Тепер він сам намагається залучити військовослужбовців до свого підрозділу, зокрема й айтівців, щоб використовувати їхні знання, вміння та навички.
"Війна дуже стрімко розвивається в напрямку високих технологій. Ті самі БПЛА найбільше змінили хід війни. І ще змінять", – пояснює Соболєв необхідність айтівців у армії.
І додає, що соціальний капітал, креативність та інноваційність мають бути перевагою над ворогом, який продовжує війну "м'ясних штурмів".
Айтівці в армії
"Якщо сьогодні українець не на війні, то в нього на це мають бути вагомі причини", – переконаний Соболєв. Він нагадує, що кожному громадянину разом із правами даються обов'язки, найперший з яких – захищати Батьківщину у війні за незалежність.
Тож немає різниці у цивільній професії: айтівець, вчитель, водій чи менеджер великого бізнесу. Будь-хто має ставати до зброї.
При цьому Соболєв – прихильник залучення в ЗСУ айтівців. Свою позицію пояснює тим, що війна розвивається у напрямку високих технологій. І вже недалекий той час, коли армії почнуть застосовувати АІ (artificial intelligence – штучний інтелект). І саме АІ стане головним рушієм ведення бойових дій.
"Тому айтівці з їхнім розумінням технологій, логічним мисленням і схильністю до вирішення задач дуже підходять для сучасної армії", – пояснює Соболєв.
Якщо говорити про війну майбутнього, то розуміння технологій має бути в кожного солдата. Солдат з дроном стає гайбільш ефективним воїном. І тут ідеться не лише про БПЛА, а й про дрони, які їздять чи плавають по воді чи під водою.
Соболєв вважає, що ця війна майбутнього вже почалася. У протистоянні російській агресії ЗСУ продемонстрували ефективність технологій, коли дрони за $500 знищують дороговартісну ворожу техніку.
Спецпідрозділ айтівця
Більшість з пілотів підрозділу Соболєва – колишні цивільні. "Айтівці, підприємці, менеджери, спортивні тренери, електрики, відеографи", – перераховує офіцер.
Схожа історія була колись і на курсах програмування: у навчальній групі Соболєва зібралися пожежник, заробітчанин з Польщі, управлінець і колишній нардеп. Тож військовий підрозділ Соболєва можна навіть порівняти з IT-стартапом, де зібралися геть різні люди, які навчилися новій професії.
"І продовжуємо вчитися, – запевняє Соболєв. – Я прихильник того, щоб ми кожного солдата розглядали як суперкіборга і максимально інвестували в його підготовку, розкриття його талантів".
З кожним окремим бійцем Соболєв визначає, в якому напрямі тому цікаво розвиватися, де отримати нові знання, де знайти можливості застосування нової тактики. Такий підхід – одна з найважливіших складових, яка дає перевагу над ворогом, який значно переважає у мобілізаційному ресурсі.
"На відміну від "орків", які успішні в "м'ясних штурмах" і атаках під страхом розстрілу, ми навпаки сильні в тому, що у нас є мотивовані, розумні, креативні Воїни з великої літери. Кожного з наших бійців треба перетворювати на такого, який вартий десяти, сотні або навіть тисячі орків. І я цей принцип максимально впроваджую в своєму напрямку", – каже Соболєв.
Солдат "НАТО"
Бажання Соболєва покращувати підготовку підрозділу отримало незвичну відзнаку від безпосереднього командира: той дав бійцю позивний "НАТО". Цей позивний має своє підґрунтя.
У "Дельті" Соболєв зіштовхнувся з поняттями ситуаційної обізнаності та мережецентричної війни. Це підштовхнуло його до вивчення документів НАТО.
"Я просто став перечитувати натівські документи, які майже всі у відкритому доступі. І всі ці настанови, підходи, правила можна і треба вивчати кожному українському солдату, не говорячи вже про сержантів і офіцерів", – вважає Соболєв.
Одне з нововведень, яке прагне зробити колишній айтівець у своєму підрозділі, це After Action Review (Аналіз проведених дій). Соболєв намагається проводити з підлеглими розбір кожної операції, робити висновки з кожного успіху та кожної невдачі.
"У нас відбуваються дискусії та суперечки, відкрите висловлення думки, що правильно було зроблено, що неправильно. Я завжди новим пілотам кажу: "Ніколи не буду тебе сварити, якщо ти відверто розкажеш, що було не так, в тому числі через твою відповідальність". Помиляються всі, це неминуче. Але величезною проблемою є спроба приховати проблему. Бо якщо ти щось зробив неправильно і приховав це, то величезна ймовірність, що ти або хтось інший це повторить, і ми знову втратимо шанс або життя", – розповідає Соболєв.
Таким чином айтівець ще й вичавлює з армії радянський та російський підхід: "я начальник – ти дурень". Соболєв додає: колись у парламенті виступав за "дерадянізацію" країни, тепер робить це у ЗСУ.
"Мережоцентрична війна – це делегування повноважень тим, хто веде бій, заохочення ініціативи, і якомога краща горизонтальна координація. Це все про нас, це Україна. Так вже давно не воює, а живе українське громадянське суспільство", – каже Соболєв.
After Action Review включений до курсу Вишколу капітанів, через який командування Сил тероборони хоче пропустити всіх командирів рот.
Успіхи підрозділу "НАТО"
Останні пів року підрозділ Соболєва перебуває на фронті. Його бійці, зокрема пілоти, допомагали звільнити кожен населений пункт, де за останні місяці знов замайорів український прапор.
Загалом взвод Соболєва з БПЛА працює за трьома напрямками.
Перший напрямок – це розвідка, яка проводиться БПЛА літакового типу. Результати цієї розвідки надаються артилерії та бригадам, що тримають фронт – для ситуаційної обізнаності. Також при цьому обираються цілі для ударних дронів.
Другий напрямок – атаки дронами-камікадзе. Цілями для таких дронів стають як бронетехніка, так і вогневі позиції ворога – кулемети, ПТКР (протитанкові керовані ракети), тощо.
Третій напрямок – це нічне бомбардування.
"Вночі вилітає коптер. І раз – немає одного російського танка, другого російського танка, САУ", – віджартовується Соболєв.
"Нам треба вигравати в цій війні дронів. Техніка минулих війн безсила проти дронів.
Подивіться: дрони вже успішно атакують кораблі, величезні дорогі російські корита. Тому чим більше ми будемо вкладатися у війну технологій, тим швидше ми виграємо у "орків". І тим більше ми збережемо життів для України", – переконує Соболєв.
У такій війні БПЛА стають боєприпасами. Лише розхід дронів-камікадзе на місяць для одного його взводу "НАТО" оцінює в сотні. Далі їх буде потрібно більше і більше.
Соболєв розповідає, що на дрони щомісяця витрачаються десятки тисяч доларів. Він вже "обібрав" своїх друзів та знайомих, тож тепер відкрив фандрайзинг. Плюс підрозділ почав отримувати БПЛА в рамках програми "Армія дронів".
"Це реально ефективний проєкт, який треба тільки мультиплікувати і масштабувати", – каже Соболєв.
Також він називає надзвичайно важливим рішенням командування створення рот ударних БПЛА в усіх бригадах.
"Ми ще не до кінця усвідомили, наскільки це ефективне рішення. Але я вже бачу, що це буде одне з найкращих рішень цієї війни", – вважає "НАТО".
Технології росії та проти росії
"Війна майбутнього вже почалася", – неодноразово повторює Соболєв у розмові. За кілька місяців на фронті він відчув, як бойові дії стали більш технологічними.
"росіяни швидко мавпують наші ідеї, в яких ми їх переважаємо. Ми креативніші, ми швидші, але вони вміють вивчити досвід і завантажити свою промисловість. І наскільки дозволяє розуміти фронт, російська оборонка не те що не "лягла", а навпаки, розвивається", – розповідає Соболєв.
Він бідкається, що санкції не змогли зупинити розвиток російського ОПК. І їхня централізована система дає результати.
"Вирішили вони робити зв'язку "Зали" і "Ланцетів" – зробили. І це дуже багато лиха для нас і нашої землі. Вирішили робити окопний РЕБ – зробили у величезній кількості. І тепер наші дрони набагато частіше падають із подавленим зв'язком", – пояснює "НАТО".
Про російську радіоелектронну боротьбу він говорить як про дуже успішну. російські війська РЕБ формувалися десятки років. І нині техніка та зброя, яку надають союзники, відчувають на собі виклики російської РЕБ.
"Таких викликів вони не відчували у жодній війні", – підсумовує Соболєв.
Тож він закликає не заспокоюватися, не думати, що перемога вже в кишені. Перемога буде обов'язково, але для цього потрібні важливі кроки та рішення: створювати високотехнологічну зброю у величезій кількості, вигравати в програмному забезпеченні, готуватися до того, що АІ буде керувати засобами враження. І в жодному разі не недооцінювати ворога.
"орки", вони далеко не всі є тупими і бездарними. І всі вони насправді виправдовують прізвисько "орки": вони жорстокі і вперті, і вони готові вмирати десятками тисяч, але далі йти вперед чи чіплятися за вже загарбану землю. В цілому російська воєнна машина недооцінювалася в нашому фейсбуці. Їх багато, і це нам не треба забувати. Ми не можемо їх перемагати і навіть пробувати перемагати кількістю, бо їх завжди буде більше", – вважає Соболєв.
Що усвідомив за війну?
Хоч колишній депутат ВР та айтівець і говорить про війну майбутнього, але найважливіше для себе на фронті усвідомив про історію України. Він вважає, що останні 300 з гаком років українці жили в умовних Бучі та Маріуполі.
"Нас багато років тому так само брутально окупували, убили всіх, хто чинив спротив, інших грабунками, зґвалтуваннями, тортурами залякали. Потім поставили тим грабіжникам, ґвалтівникам і вбивцям пам'ятники, сказали, що це ваші герої. Ну і сотні років у такій атмосфері терору і неправди тримали", – проводить історичні паралелі Соболєв.
Минулого року світ побачив та усвідомив, що відбувалося з українцями в Бучі та Маріуполі. На думку Соболєва, подібне було сотні років у цілому в окупованій росією Україні. Коли дисиденти, політв'язні чи повстанці минулого намагалися щось змінити, їх одразу нейтралізовували чи убивали, як це робили окупанти в 2022-му.
І друга річ, яку Єгор усвідомив на війні: що вільні українці – надзвичайні.
"Ми вміємо не просто бути сміливими, в цьому я ніколи не сумнівався, і всім було очевидно, що ген свободи у нас дуже потужний. Але виявилося, що ми можемо бути дуже дисциплінованими, дуже терплячими, дуже організованими. Навіть дуже об'єднаними. Ця об'єднаність не має нічого спільного з поняттям "один народ, один вождь, одна правда". Це об'єднаність та згуртованість дуже різноманітного суспільства з різними політичними поглядами, з різним рівнем доходів, походження, виховання – навколо спільних ідеалів", – каже Соболєв.
Тож у підсумку війна має завершитися не лише перемогою над окупантами, але й перемогою над комплексом меншовартості та неспроможності.
"Люди добрі, ми сотні років жили в Маріуполі і Бучі. Величезна звитяга і перемога в тому, що ми вижили, зберегли свою українськість – не без втрат, не без забуття, не без білих плям, але зберегли. І тепер, під час війни, відкриваємо її в собі та в інших. Вільна Україна, вона – неймовірна", – підсумовує Соболєв.
Олексій Братущак,
"УП".