Влада має захищати права громадянина, а не посягати на них, - Володимир Кудрицький
За матеріалами інтернет-видань
02.11.2025
408
Друзі і побратими!
Здається, що про ситуацію з підозрою від ДБР, "виставу" в Печерському суді та утримання мене в СІЗО встигли висловитися вже всі, окрім мене. І я, нарешті, маю змогу це виправити.
Володимир Кудрицький, ексдиректор "Укртранснафти", сторінка ФБ.
Під час перебування в ізоляторі я не міг навіть уявити тієї колосальної підтримки, яку ви всі надали мені і моїй родині. Я безмежно вдячний. Всім вам – близьким, знайомим та людям, з якими ми не знайомі, але поділяємо спільні демократичні цінності, і які також захотіли висловити свою позицію.
Також щиро дякую численним друзям і партнерам, які після суду запропонували допомогу у внесенні застави. Адже моя родина не мала в розпорядженні такої суми грошей. Заставодавців без дозволу розкривати не буду, захочуть - самі скажуть. Позавчора застава була внесена, тож я зміг повернутися до рідних, а сьогодні - до роботи над побудовою нових електростанцій для української енергосистеми.
Весь цей фарс із підозрою ДБР за події... 2018 року, утриманням в ізоляторі та судилищем у Печерському суді я вважаю дуже погано спланованою та криво виконаною політичною розправою. Оскільки фактично мене судять за те, що менеджмент Укренерго захистив інтереси державної компанії і повернув їй аванси і штрафні санкції через невиконання підрядником своїх зобов’язань у 2018 році.
Так що за останні 3 дні я мав змогу пересвідчитися, що у нас величезні проблеми не тільки в енергетиці, а також і у сфері юстиції. І це, звичайно, не випадково.
Моя кримінальна справа – не тільки про якусь політичну розправу чи вендетту. Мені здається, що основна ціль її – показати, що буває з людьми, які дозволяють собі критикувати владу. Які дозволяють собі думати, що державні компанії в енергетиці можуть бути не під впливом Іванів Івановичей, а працювати за європейськими стандартами.
Тож головне, що я хотів би сказати сьогодні – ніякі сфабриковані кримінальні справи, ніякі арешти, корумповані суди та правохоронна система не змусять мене припинити говорити те, що вважаю за потрібне. І я не збираюся на це питати дозволу ні в якої влади, яка взагалі-то має захищати права громадянина, а не посягати на них.
Так само як не промовчали люди, підтримка яких буквально приголомшила мене, як тільки дружина дала мені свій телефон після мого виходу із СІЗО. І ця підтримка мала би дати владі важливий сигнал від суспільства.
Бо справа не в мені персонально. Справа в повному беззаконні і несправедливості, в яке занурюють Україну в тилу, поки Сили Оборони обстоюють на фронті зовсім інші цінності та інше майбутнє для нас усіх. І ніхто більш не буде про це мовчати чи когось там боятися. Ніхто не дасть тут побудувати білорусь. Це найголовніше, чому вчить нас ця історія.
Наостанок хочу подякувати своїй родині за витримку і стійкість, з якою вони сприйняли всю цю ситуацію. На другому фото – записка, яку мені написав мій молодший син, 7 рочків, поки я був в СІЗО. Для передачі настрою, так би мовити. Сподіваюся, в його діях ДБР не побачить шахрайства чи неправильної вирубки лісів.
П.С. маю величезну кількість повідомлень з підтримкою, запитів від журналістів на коментар, поступово буду всім відповідати, але це займе час.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ