Воля воювати за своє, попри все - наш найбільший ресурс, - Ярина Чорногуз

За матеріалами інтернет-видань 09.03.2025 141

 На зображенні може бути: 3 людини, борода та текст·

   Як же мене бісить оця людина! У нього (і без фотки з серпом і молотом, з юності) на фізіономії написано: «рашист, ідейний, законсервований».
Чи заслуговує він на мою повагу?
   Ярина Чорногуз, поетеса, лауреат Шевченківської премії 2024 року, військовослужбовець ЗСУ, сторінка ФБ.
   Ні.
Америка - так.
А оця завербована росією персона - ні.
На зображенні може бути: 1 особа
   Рада, що президент Зеленський, на відміну від 2019-го, дійсно представляє волю тих, хто за Україну воює. Тих, хто воює 11-й рік та робить це успішно, бо 80% території і суверенітет за нами. Не прогнувся і показав, що тепер він має на міжнародній арені саме той рівень гідності, який вартий усіх, хто відстояв своїм життям і ризиком життя цю державу.
   Не забуваймо, що рудий прийшов до влади лише на чотири роки, і це його крайній термін. І за перші тижні вже встиг осоромити США на весь світ, нажахати громадянське суспільство та освічену частину американців так, що навіть ці чотири роки у нього згодом будуть під питанням.
   Нам треба протриматися ці чотири роки, і я не маю сумнівів, що ми протримаємося (ми вже протрималися майже втричі довше), бо ми, і в першу чергу наші герої, які вже на небі, довели собі і всім, що маємо набагато більше, ніж гроші. Волю воювати за своє не на життя, а на загибель, якщо потрібно. Таких рис і досвід, здобутий ними - за гроші не купиш. І після цих чотирьох років або й швидше США повернеться до нас як союзник, із набагато сильнішою позицією.
   І ми маємо стати за ці чотири роки автономніші від їхньої допомоги, позбутися зайвих надій на інших, незалежнішими і професійнішими. Зможемо.
   Кожен рік цієї війни - означає поразку росії в її планах і завданнях. Допоможемо їй програвати далі і втрачати своїх орків ще із більшою кількістю. Коли все здається проти тебе - це якраз час бути ще злішим і наполегливішим у досягненні цілі.
   Як ви вважаєте, що є найбільшим ресурсом народу, який знаходиться у довгій, нерівній по силах війні із сильнішим ворогом?
   Зброя? Ні, є багато прикладів, коли добре озброєні держави капітулювали, не намагаючись взяти її до рук.
   Гроші? Так само, ні. Гроші - це справа волі, бажання та вжитих заходів. Гроші знаходяться швидко і навіть «придумуються», коли вони потрібні.
   Союзники?
   Історія України вчила нас століттями, що союзники зраджують, і підписувати з ними невигідні угоди, заради тактичної вигоди - загрожує тим, щоб загнати себе у колоніальне рабство під владу метрополії на багато років, загрожує поділом держави.
   Є один найбільший ресурс, і про нього кажуть військові доктрини.
   Воля народу вести оборону своїх територій до досягнення цілі свого національного інтересу. Воля воювати за своє, попри усе - це наш найбільший ресурс.
   І хоч я не голосувала за Зеленського, в Овальному кабінеті він нарешті показав на переговорах найвищого рівня - що він дбає про цей наш, найголовніший ресурс.
   Волю і право воювати за своє стільки, скільки потрібно, аби убезпечити майбутнє наших дітей від повторення окупації, досвіду втрати ґрунту і дому.
Поділитися текстом в мережах: Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Instagram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я

Новини ОТГ