Вже 85 років тому московські фашисти підірвали Дніпрогес, знищили десятки тисяч радянських воїнів і українських селян
За матеріалами інтернет-видань
19.08.2026
86
Учора минуло 85 років від трагічної події, яку десятиліттями замовчували радянська влада та спецслужби.
Ігор Царук, блогер, сторінка ФБ.
Якраз 18 серпня 1941 року, о 20:15, після отримання інформації про прорив німецьких військ у районі Запоріжжя, співробітники НКВС несподівано підірвали греблю Дніпровської гідроелектростанції. Для цього було використано понад двадцять тонн амоналу (!).
В одну мить мирне життя тисяч людей перетворилося на жахливу катастрофу. Вибух утворив у тілі греблі пролом завдовжки понад сто шістдесят п’ять метрів. З нього з шаленою силою вирвалася вода, здійнявшись у хвилю висотою у кілька десятків метрів. Стихія накрила прибережну міську смугу, змила плавні Хортиці та покотилася далі, руйнуючи все на своєму шляху. Потужний потік дістався аж до Нікополя та Марганця...
Жертвами стали не вороги, які ще не дійшли до Дніпра, а власні люди – мирні мешканці навколишніх сіл і міст, серед яких було багато жінок, дітей та літніх людей. Загинули й радянські солдати, які саме переправлялися через греблю. За різними джерелами, число загиблих становить від двадцяти до ста двадцяти тисяч осіб. Це – десятки тисяч зламаних життів, зруйнованих сімей, загублених доль.
Вибух паралізував роботу промислових підприємств Запоріжжя і не завдав серйозної шкоди вермахту, адже німецькі війська продовжили свій наступ. Ба більше – саме Червона армія зазнала катастрофічних втрат: значні частини радянських підрозділів були затоплені та вимушено здалися в полон...
Про трагедію не попередили ані місцевих жителів, ані військове командування. Це був наказ Йосипа Сталіна, виконаний Борисом Єповим та Олексієм Петровським. Історія навіть знає абсурдне продовження: виконавців наказу згодом заарештували власні ж спецслужби як «диверсантів», проте після втручання вищого керівництва їх звільнили.
Довгі роки у СРСР брехали, стверджуючи, що... це німці підірвали дамбу. Лише згодом стало відомо про справжню правду – про злочин, що забрав життя десятків тисяч невинних людей і став символом цинізму радянського режиму.
Ця трагедія – нагадування про те, що тоталітарна влада ніколи не рахувалася з людськими життями. Для неї не існувало цінності окремої людини – лише «військові операції», «накази» і «ціна перемоги».
Ми маємо пам’ятати.
Пам’ятати кожну зруйновану долю.
Пам’ятати, що за «великою» радянською історією ховаються ріки крові та страждань нашого народу.
Вічна пам’ять усім загиблим у цій жахливій катастрофі...
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ