ЯК ДЕРЖАВА СЬОГОДНІ ПРАЦЮЄ З ГРОМАДАМИ

                          ПОВНОВАЖЕННЯ БЕРІТЬ, АЛЕ ГРОШІ ВІДДАЙТЕ

Інна ОМЕЛЯНЧУК.

Саме за таким принципом працює нині держава з громадами. Мотивація «залізна» — війна. Але в тому-то й річ, що чимало громад витрачали на підтримку армії, соціальний захист сімей наших захисників, а ще внутрішньо переміщених осіб значно більше, ніж отримували військового ПДФО. І його в них усе-таки відібрали, та ще й «заднім числом»!

«КАТЕГОРИЧНО не можна заднім числом забирати військовий ПДФО у громад наприкінці бюджетного року. Адже це — кримінальні провадження для фінансистів, стосовно договорів, це конфлікт між військовими і громадами. Врешті-решт, величезні проблеми для всіх. Норми законопроєкту №10037 можна запроваджувати не раніше першого січня 2024 року», — неодноразово застерігав виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан. Саме Асоціація била в усі дзвони, відстоюючи мудру позицію: в громадах, у глибинці, звідки й поїхала на передову переважна більшість захисників і де живуть їхні родини, перемоги прагнуть аж ніяк не менше, ніж на Печерських пагорбах! Бо саме сюди, на малу батьківщину, привозять наших хлопців «на щиті»… Голова Антонівської територіальної громади на Рівненщині Олена Гребень каже, що рідна земля прийняла вже 17 захисників із сільської громади, в якій загалом трохи більш ніж 5 тисяч жителів. Саме голови громад, які до людей найближче, щодня дивляться в очі матерів, удів, дітей наших Героїв. Та що там дивляться? Попри біль і сльози розв’язують щоденні проблеми: чи то дров завезти, чи город на зиму зорати. А ще подаруночки на Миколая дітворі купити.

Та з Києва, виходить, таки видніше… Без жодних докорів сумління відібрали в громад сто відсотків військового ПДФО! Та не встигло, як мовиться, висохнути чорнило президентського підпису під цим контраверсійним законом, як ми почули про 62 мільйони державних коштів, вкрадених на закупівлях у Держспецзв’язку! Хоча які вони державні? Наші з вами, ті, що чесно сплачені до головної скарбниці. Пригадуєте ж, як казала «залізна» англійська прем’єрка Маргарет Тетчер: «Немає державних грошей — є гроші платників податків». То як повірити в те, що і військовий ПДФО «центр» спрямує саме на те, щоб ми виграли війну?! Риторичне запитання. І як, власне, це перевірити? Місцеве самоврядування значно прозоріше, аніж Держбюджет: тут і рішення попередньо оприлюднюються на сайтах, і громадські кошториси формують місцеві жителі, й, урешті-решт, переважна більшість людей просто знають одне одного!

Тим часом на громади «вішають» усе нові делеговані повноваження, при цьому постійно урізуючи фінансування!

Приміром, нещодавно затверджена урядом Стратегія реформування системи шкільного харчування та план заходів із її реалізації не передбачають компенсації з Державного бюджету на харчування для 1,6 мільйона дітей пільгових категорій у 2023-2024 роках. Отже, принаймні до 2025-го не хто інший, як муніципалітети, мають віднайти на забезпечення діток наших Героїв безкоштовними гарячими обідами (за сьогоднішніми підрахунками)… 29 мільярдів гривень. Таку пільгу надав їм Кабмін! Цинічно, чи не так? Аж кричати хочеться! Хіба людям, які втратили рідних, до того, щоб розбиратися, хто і що їм винен? На це й розраховано: центральна влада, мовляв, добра, — це на місцях «князьки», яким не до проблем селянина, вчителя чи медика. Образливо!

Бо й у субвенції для місцевих бюджетів на 2024 рік Мінфін заклав коефіцієнт заробітної плати для вчителів лише… 0,85. Решту мають додати територіальні громади. А про надбавки за престижність праці педагога вже, зрозуміло, навіть не йдеться…

Те ж саме — з пільговим проїздом громадським транспортом: пільги встановлює держава, а от оплачують їх (уже не перший рік) місцеві бюджети. Звісно, ми з вами рідко про це замислюємося. А пора!

«Люди мають розуміти, за що вони платять податки і до бюджету якого рівня ці податки йдуть. Бо спроможна громада — не та, яка чекає ПДФО від бюджетників, а та, яка створює умови для інвесторів, залучає інвестиції, відтак — відкриває робочі місця. А отже, навіть у цей буремний час думає про розвиток», — слушно міркує радник голови Асоціації міст України Оксана Продан.

Натомість на конференції «Реформа децентралізації: дорожня карта» голова уряду Денис Шмигаль поставив перед територіальними громадами низку завдань щодо підтримки оборони країни. Але ж не дав відповіді, за які ресурси це робити та як мають вибудовуватися взаємовідносини обраних на прямих виборах керівників територіальних громад із призначеними головами військових адміністрацій, яких щодня більшає. Що це, як не новітня централізація?

Тоді як Європа, з якою ми так прагнемо зближення, — то насамперед сильні, самодостатні регіони в країнах. Де повноваження підкріплені ресурсами. І де давно осягнули просту істину: їх, повноважень, у місцевого самоврядування рівно стільки, скільки в бюджеті є коштів для їх здійснення. От і вся «премудрість». Тобто «велосипед» давно винайшли без нас. І подвійні стандарти тут просто не працюють.