Малі фермерські господарства можуть заробляти в кілька разів більше, якщо перейдуть на насінництво. Академік НААН Владислав Черчель навів вражаючий приклад під час вебінару Всеукраїнського конгресу фермерів: замість 50-60 тисяч з гектара на соняшнику можна отримати 240 тисяч на насінні кукурудзи.
Математика, яка вражає
«Де може фермер заробити – це насінництво. Насінництво будь-якої культури краще, ніж торгувати просто зерном», – категоричний Владислав Черчель.
Він наводить конкретний приклад: «Дивіться, якщо фермер вирощує соняшник і отримає 50-60 тисяч гривень з гектара. Якщо на цій же площі вирощує насіння кукурудзи і отримає мінімум 120 посівних одиниць…»
Навіть за мінімальною ціною 2000 гривень за посівну одиницю (а вона коливається від 1000 до 7000 гривень залежно від виробника та бренду) – це вже 240 тисяч гривень з гектара.
«Яка культура може покрити? Ніяка не може. Навіть якщо він половину віддасть на доробку насіння, залишиться 120 тисяч. Це дуже вигідно», – підраховує академік.
Потрібен інший підхід
Черчель застерігає: насінництво потребує зовсім іншого підходу, ніж звичайне товарне виробництво.
Що потрібно:
- Фах і спеціальні знання
- Увага до деталей
- Система машин
- Доробка
«Але я вважаю, що в насінництві фермери, особливо хто має невеличкі площі, можуть знайти непоганий прибуток. Це краще, ніж соняшник», – переконаний науковець.
Тільки легально
Владислав Черчель наголошує на важливості легального насінництва. «Треба йти тільки в легальне насінництво, бо останнім часом щось відбувається дивне», – каже він.
З’явилася маса насіння без ліцензійного вирощування, без сертифікованого вирощування. Ніхто не хоче платити роялті, не хоче платити за сертифікацію цього насіння. «Відбувається незрозуміла ситуація на ринку насіння», – констатує академік.
Легальне насінництво захищає як самого виробника, так і його клієнтів, гарантуючи якість та сортові характеристики.
Інститут шукає партнерів
Інститут зернових культур НААН активно співпрацює з фермерами в насінництві. До війни мали понад 6 тисяч ділянок гібридизації наших гібридів.
«Трошки зменшилось, враховуючи те, що основні регіони, які вирощували насіння, там відбуваються військові дії. Але ми вже оговтуємось і знову розширюємо мережу наших партнерів, в тому числі на Західній Україні», – розповідає Черчель.
Великі партнери інституту:
- Ростагро – у гарні роки висівали понад 2 тисячі ділянок гібридизації
- Маєс (Черкаська область)
- Перлина Поділля
- Близько 40 інших виробників у різних точках України
До війни партнерів було до сотні.
Українське не гірше за імпортне
«Я вважаю, що наші гібриди кукурудзи не гірші за іноземні, а в окремих ситуаціях може бути навіть краще, враховуючи те, що вони створені тут в Україні і адаптовані до цих умов, до стресових, до посухи», – впевнений Владислав Черчель.
Дуже багато виробників уже спробували продукт інституту і вважають його якісним. «Наша установа більш відома як Інститут кукурудзи», – нагадує академік.
Не тільки кукурудза
Інститут займається насінництвом не лише кукурудзи:
- Батьківські компоненти гібридів кукурудзи
- Озимий ячмінь
- Озима пшениця
- Ярий ячмінь
- Сочевиця (зареєстровано шість сортів)
«Основна стаття доходу все ж таки у нас – це насінництво. Вона доходить десь до 50%», – ділиться Черчель структурою доходів інституту.
Додаткові послуги
Інститут пропонує також наукові послуги – випробування. «Багато компаній звертаються до нас в інституті, щоб випробовувати свої селекційні розробки», – каже академік.
У інституті є:
- Селекційна сівалка
- Селекційний комбайн
- Дві лабораторії, які збирають і зразу обробляють дані
«Можна замовляти такі послуги», – пропонує науковець.
Як почати
Для фермерів, які зацікавились насінництвом, Владислав Черчель радить:
- Звернутись до Інституту зернових культур для консультації
- Почати з невеликих площ, щоб опанувати технологію
- Обов’язково отримати ліцензії та сертифікати
- Інвестувати в доробку – без якісної доробки не буде якісного насіння
- Знайти надійних партнерів для реалізації
Експерти впевнені: насінництво – один з найперспективніших напрямів для малих фермерських господарств, який може забезпечити рентабельність у кілька разів вищу, ніж товарне виробництво. Головне – підходити до цього професійно та легально.