Як кожен українець може протистояти корупції?

     У всьому світі 9 грудня прийнято відзначати Міжнародний день боротьби із корупцією. Цього року в Україні це ще й 289 день повномасштабного вторгнення росії. Черговий день у боротьбі за незалежність, суверенітет та наші із вами цінності. 

      Цілком ймовірно, що ви читаєте цей текст без світла вдома чи в офісі, а може й з укриття. І, звісно, що в таких умовах питання загальної боротьби із корупцією може виглядати не пріоритетним, як і багато речей, які ще вчора нас сильно турбували. Однак це саме те, чого добиваються росіяни, обстрілюючи нашу критичну інфраструктуру: загнати нас у кризу, а заразом і у відчай. Змусити відмовитися від своїх планів та звести усі small talk до "А у вас світло вимикають? Скільки учора не було?".

    Однак наше завдання все ще незмінне – підтримувати ЗСУ та якісно робити свою роботу, якої чимало додалося енергетикам і комунальникам. У декого ще з’явився пункт "створити умови для роботи" або, як ще кажуть, "знайти кав’ярню з генератором". А хтось тепер годинами шукає мотивацію робити свою справу, бо "вона ж ніяк не пріоритетна у цей час". 

     Але продовжувати діяти, спокійно й послідовно, адаптуючись до різних умов, – усе, що нам залишається. 

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну в роботі Національного агенства запобігання корупції багато що змінилося, але наша команда продовжує виконувати свої головні завдання: формувати антикорупційну політику та запобігати корупції в Україні. 

      У червні парламент ухвалив Антикорупційну стратегію до 2025 року, розроблену НАЗК спільно із громадськістю, що є важливим кроком на шляху вступу України до ЄС. 

До слова, за підрахунками експертів, реалізація цієї стратегії допоможе Україні заощаджувати до 200 млрд. грн. щорічно. Також наразі НАЗК у співпраці з МЗС виявляє осіб, які сприяють російській агресії та можуть підпадати під дію санкцій. За цей час вже ідентифіковано 19,3 тисячі фізичних та 4,1 тисячі юридичних осіб, які причетні до агресії проти України для накладення міжнародних санкцій. 

      Ми продовжуємо працювати з молоддю та освітянами, щоб формувати нульову толерантність до корупції (і навіть завели для цього TikTok). 

    Утім корупція – це дуже складне явище, від якого немає диво-пігулки. Натомість має бути ефективна й злагоджена робота антикорупційної системи країни, розбудова доброчесних законних альтернатив там, де існують корупційні ризики, а також гарантування невідворотності покарання. Але і це ще не все. 

      Вкрай важливим є також вибір громадян чинити доброчесно. І це вже залежить від кожного із нас персонально. 

Ми всі погоджуємося, що єдине слушне місце для корупції – це армія рф, а в Україні ми все ж таки мусимо формувати нульову толерантність до корупції. Хоча б для того, щоб гроші з бюджету пішли на забезпечення ЗСУ, а не до кишені недоброчесного чиновника. А власні кошти, які не пішли на якусь "подяку" чи "ремонт кабінету", можна було б задонатити на підтримку війська (це вже, певно, стало нашою терапією).

       Ми багато говоримо про те, що країна змінилися, ми змінилися, і це беззаперечний факт. Але ми всі мусимо докладати іще більше зусиль для того, щоб відмовитися від старих, можливо, зручних, але недоброчесних звичок:

• заплатити за довідку в автошколі замість того, щоб по-справжньому пройти медогляд;
• купити готовий диплом в університеті замість того, щоб самостійно написати роботу;
• придбати дозвіл на зброю замість того, щоб офіційно подати документи і отримати цей самий дозвіл тощо.

     Адже усе це формує культуру і сталі суспільні норми, але "так роблять усі" або "так було завжди" не має бути виправданням побутовій корупції. Як і не має бути виправданням "спочатку нехай посадять усіх чиновників, а потім я не буду думати про купівлю водійського". 

Побутова корупція, хоч і виглядає дрібною, сягає немислимих масштабів, але що гірше – робить нас лояльними до правопорушень і недоброчесності. 

Замість підсумку хочу попросити вас задуматися і пригадати:

Чи мав у вашому житті місце корупційний досвід? 

З чим це було пов’язано і чи можна було вчинити доброчесно, якщо так, то що для цього було потрібно? 

Якщо це було давно, то подумайте також про те, чи змогли б ви сьогодні отримати цю послугу без хабарів чи подяк? 

Чи змінилося щось у галузі? 

     Проаналізуйте це, будучи максимально відвертими з собою. Адже, на мою думку, саме відвертість у цьому складному питанні може бути першим імпульсом для змін.

   "УП".