Історія екснардепа з Дніпра Вадима Нестеренка не про гучні мільярдні розкрадання, а про значно простішу, але показову схему. Маючи багатомільйонні статки і власну нерухомість у столиці, парламентарій роками отримував компенсації з державного бюджету і зрештою опинився на лаві підсудних. Про це повідомляє "Відомо" з посиланням на ВАКС.

У березні 2026 року суд визнав його винним. Але ця історія - не лише про вирок. Вона про те, як працює система, де навіть доведена провина не завжди означає реальне покарання.

Досьє на Нестеренка

Вадим Нестеренко - уродженець Дніпра, агробізнесмен і колишній народний депутат VIII скликання.

• Народився 5 грудня 1970 року у Дніпрі
• Закінчив Дніпропетровський державний аграрний університет
• Із 1990-х - у керівництві аграрних підприємств
• З 2003 по 2012 - перший заступник директора ТОВ "Агрофірма Орільська"
• Грудень 2012 - січень 2013 - заступник голови Дніпропетровської обласної ради
• 21 січня 2013 року призначений на посаду заступника голови Дніпропетровської облдержадміністрації
• У 2014 році обраний до Верховної Ради.

У парламенті входив до фракції "Блок Петра Порошенка" (БПП) та працював у комітеті з питань аграрної політики.
Паралельно розвивав власний бізнес - агрохолдинг Ristone Holdings, який обробляє десятки тисяч гектарів землі. У різні роки його статки оцінювалися у понад $100 млн.

Схема "безквартирний" депутат

Слідство встановило, що у 2014–2018 роках Нестеренко отримував компенсації за оренду житла, користувався готелем "Національний" за кошти бюджету, а паралельно мав власну квартиру у Києві (з 2007 року). Тобто фактично приховав наявність житла, що автоматично позбавляло його права на такі виплати. Загальна сума незаконно отриманих коштів - близько 760 тисяч гривень.
Це класична схема "побутової корупції", яка довгий час була типовою для частини народних депутатів.

Підозра, зникнення і розшук

17 жовтня 2024 року екснардепу офіційно повідомили про підозру за ч. 2 ст. 364 КК України - зловживання владою.
Однак місцеперебування підозрюваного не було встановлено, тож повідомлення здійснили заочно.

28 жовтня Нестеренка оголосили у розшук. У розшукових базах МВС з’явилася відповідна картка.
Паралельно у медіа з’являлася інформація, що він міг перебувати за кордоном після початку повномасштабного вторгнення.
Однак офіційних вироків чи підтверджених рішень щодо цього факту немає.

Винен, але не сяде

2 березня 2026 року Вищий антикорупційний суд виніс вирок.

Суд визнав Нестеренка винним і призначив:

• 3 роки позбавлення волі
• штраф 17 тисяч гривень
• заборону обіймати державні посади протягом 1 року

Втім, ключове інше.

На підставі угоди зі слідством:

• його звільнили від відбування покарання
• встановили іспитовий строк - 1 рік

Також він зобов’язаний:

• відшкодувати збитки державі
• перерахувати 15 млн грн на підтримку ЗСУ

Фактично - визнав провину, компенсував шкоду, віддав мільйони і уникнув реального ув’язнення.

Що він мав зробити і що вже зробив

За умовами вироку, екснардеп повинен: регулярно з’являтися до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, виконати фінансові зобов’язання.

Частину з них він виконав ще до вироку, зокрема, відшкодував збитки державі. Саме це і стало підставою для м’якшого рішення суду.

Скандали і темний бекграунд

Історія з компенсаціями - не єдина, яка формувала репутацію Нестеренка.

Серед іншого:

• його агрохолдинг отримував штраф від Антимонопольного комітету - понад 2,6 млн грн.
• його називали прогульником парламентських засідань
• йому закидали можливий конфлікт інтересів у профільному комітеті.

Окремо у медіа згадувалися і більш резонансні історії - зокрема про можливу причетність до кримінальних справ (рейдерства) у агросекторі.
Втім, ці епізоди не завершилися вироками і потребують обережного трактування.

Фактор родинних зв’язків

Кар’єра Нестеренка часто розглядається в контексті його зв’язків.
Зокрема, у відкритих джерелах зазначається, що він є (або був) зятем Анатолія Білика - колишнього голови Новомосковської райдержадміністрації, який працював у системі влади ще за часів Павла Лазаренка.
Цей фактор розглядають як один із можливих стартових ресурсів для його політичного та бізнесового зростання.

Зв’язки і вплив

Нестеренка пов’язували з регіональними політичними та бізнес-елітами Дніпропетровщини, а також із колами, що формувалися ще навколо "Партії регіонів". Його бізнес-партнером був Олександр Вілкул. Але ЗМІ повідомляли про їхній гучний розрив.

Історія Нестеренка - це приклад української політичної реальності.
Формально - справедливість відбулася: провину доведено, збитки відшкодовано.
Фактично - справа Нестеренка завершилася без гучної розв’язки та прецеденту, фінал виявився передбачувано стриманим. Це радше ілюструє, як працює система компромісів у правосудді, ніж стає історією показового покарання.