Як зміниться аграрний експорт у новому сезоні

Мінфін  повідомляв, що 6 червня «торговельний безвіз» із Євросоюзом офіційно закінчився. Натомість Європейська Комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі.

Зі свого боку, Кабмін також прописав розмір окремих квот (Постанова КМУ № 664 від 6 червня). На багато товарів ця «планка» є набагато нижчою, ніж фактичні постачання у період «торговельного безвізу».

Експортери зможуть переспрямувати продукцію на інші ринки.

«Але ми все одно втратимо близько мільярда євро цього року, і до 3 млрд — наступного (якщо не буде досягнуто нових домовленостей щодо лібералізації торгівлі), оскільки європейський ринок завжди вважався преміальним, і такої високої маржі альтернативні канали поставок не дають», — пояснив «Мінфіну» ситуацію голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін.

До того ж далеко не всю продукцію вдасться «прилаштувати» на інших ринках. Проблеми можуть бути, зокрема, з експортом яєць, пшениці, борошна тощо. Чи означає це, що «зайва» продукція заполонить внутрішній ринок і ціни на неї можуть обвалитися?

Як Європа «обрізала» український агроекспорт

З 6 червня припинила діяти додаткова лібералізація з боку Євросоюзу у вигляді автономних торговельних заходів, але режим вільної торгівлі між Україною та блоком зберігається, нагадала перша віцепрем'єр-міністр економіки Юлія Свириденко. За її словами, перехід до режиму торгівлі з ЄС у 2021 році означає, що вся торгівля і надалі залишається вільною, за винятком 40 категорій аграрної продукції, на які діють тарифні квоти.

«Досвід торгівлі без обмежень показав, що у 17 зі 40 тарифних квот обсяги торгівлі більші, ніж тарифна квота рівня 2021 року. Тому для 23 товарів відновлення квот не стане обмеженням», — пояснила Свириденко.

Однак для решти ці квоти суттєво нижчі за обсяги, які наші експортери постачали до Європи останніми роками.

Наприклад, за минулий рік українські компанії продали до ЄС сухого молока 15 тисяч тонн, а за перші п'ять місяців цього року — близько 8 тисяч тонн, зазначає координатор комітету з питань євроінтеграції Спілки молочних підприємств України Єлизавета Святківська. При цьому квота на цей продукт складає 2 917 тонн.

Аналогічна ситуація щодо вершкового масла: за перші п'ять місяців цього року до Європи відвантажили майже 3,5 тисячі тонн продукції. Згідно з новими квотами, до кінця року Україна зможе продати в ЄС без мит лише 1 750 тонн масла, тоді як реальні потреби в експорті на цей період — близько 5 тисяч тонн, — стверджує Святківська.

Квоти на експорт яєць були і минулого року. Але тоді вони становили 9,5 тисяч тонн. При цьому українські птахівники вибрали ці обсяги лише за пів року і надалі постачали яйця до Європи вже з митами (за цим видом продукції вони відносно невисокі, хоча все одно роблять дорожчими українські яйця приблизно на 15 євроцентів за штуку). На 7 місяців цього року квота щодо яєць ще нижча, ніж минулого сезону, — лише 3,5 тисячі тонн, чого, за збереження поточних темпів експорту, вистачить лише на декілька місяців.

Щодо кукурудзи, то, наприклад, минулого року Україна поставила до ЄС понад 14 млн тонн, що становило майже половину всього експорту цієї культури. Тому новий «ліміт» — менше ніж 400 тисяч тонн до кінця року — це взагалі ні про що.

Щодо пшениці — така ж сама картина. Постачання до ЄС минулого року склало 7,3 млн тонн, тоді як нова «планка» — менше 600 тисяч тонн. Причому до цього обсягу входить ще й борошно. У спілці «Борошномели України» побоюються, що це може поставити хрест на експорті борошна до ЄС — усю квоту «забере» пшениця.

Тому борошномели вже звернулися з проханням до Мінагрополітики посприяти, щоб для них Європа виділила окрему квоту, інакше постачання до кінця року будуть нульовими (тоді як минулого року 45% експорту борошна, чи понад 40 тисяч тонн, припадало саме на ЄС).

ЄС відмовився від нашого цукру та курятини

У Постанові № 664 окремо визначено розмір експортних квот для найбільш «найчутливіших» для Європи товарів, зокрема, цукру та м'яса птиці.

Наприклад, щодо цукру квота на експорт становитиме трохи більше 11 тисяч тонн до 5 серпня 2025 року, або в середньому по 5,5 тисяч тонн на місяць.

Нагадаємо, що наш цукор потрапив до європейського «чорного списку» ще минулого року. Тоді на хвилі масових протестів фермерів у ЄС цукор внесли до переліку продукції, до якої може застосовуватися «режим екстреного гальмування». Тобто якщо обсяги поставок перевищать середні за останні роки, то на «зайву» продукцію запроваджуються мита, а вони в ЄС перебувають фактично на заборонному рівні.

Український уряд тоді запровадив квотування експорту цукру. Наприклад, на 2025 рік «ліміт» становив 107,238 тисяч тонн — тобто в середньому по 8,9 тисяч тонн на місяць.

Як бачимо, нова квота ще нижча — лише 5,5 тисяч тонн на місяць.

А якщо порівнювати з експортом цукру до ЄС до запровадження квот, наприклад, у 2023 році, нова «планка» взагалі виглядає мізерною. Тоді Україна поставила до Європи понад 500 тисяч тонн цукру на суму $390 млн, що становить 77% від загального експорту цієї продукції.

Нові «ліміти» з експорту м'яса птиці та субпродуктів фактично дублюють цифри, які затвердила Єврокомісія.

Так, квота на експорт м'яса курей, качок, гусей, цесарок становитиме 51,061 тисячу тонн до 31 грудня 2025 року, або в середньому по 7,3 тисяч тонн на місяць.

Квота на експорт індичатини та субпродуктів із неї — ще 1 439 тонн.

Для порівняння: раніше на м'ясо птиці було встановлено квоту в 55,5 тисяч тонн, а на індичатину — близько 1,6 тисячі тонн, тобто за цією категорією експорту скорочення менш суттєве, ніж за цукром. Але якщо порівнювати з попередніми роками, то провал в експорті буде просто величезним. Наприклад, у 2023 році тільки курятини до ЄС заїхало понад 170 тисяч тонн, а у 2024 році обсяги склали близько 136 тисяч тонн.

Нові «ліміти» на м'ясо розподілили ще й по місяцях. Так, до 30 вересня до ЄС можна ввезти 30 тисяч тонн, а з жовтня до грудня — ще 22,5 тисячі тонн.

При цьому Мінагрополітики розподілятиме квоти між експортерами пропорційно до їх фактичних постачань до Європи за перші 4 місяці цього року, і лише трохи більше тисячі тонн залишили «в резерві» — для тих компаній, які раніше не продавали м'ясо до ЄС.

Цінники на молоко посипалися, борошномели панікують

Загальні втрати України від закручування Європою «експортних гайок» до кінця цього року становитимуть близько мільярда євро, — підрахував Олег Пендзін. В Українському клубі аграрного бізнесу їх оцінюють у 1,1 млрд євро.

Водночас збитки для різних сегментів агроринку відрізнятимуться, — кажуть експерти. Голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко оцінює потенційні збитки від квот на пшеницю та продукцію її переробки у 660 млн євро, цукру — близько 190 млн євро, сухого молока — 15 млн євро, томатної пасти — 13 млн євро тощо.

Щодо експорту молочної продукції — наслідки вже є, — зазначає Єлизавета Святківська. Постачання цієї продукції до Європи впало ще до офіційного закінчення торговельного безвізу, оскільки ситуація щодо подальшої співпраці з європейськими покупцями була невизначеною.

Як наслідок — в Україні почали знижуватись ціни на молочну сировину і автоматично впали доходи виробників молока. В Асоціації виробників молока кажуть, що сировина на внутрішньому ринку — вже в надлишку, що тисне на цінники. Так, станом на 6 червня середня закупівельна ціна молока екстракласу становила 16 гривень за кілограм, що на 12 копійок нижче, ніж місяцем раніше. Молоко вищого ґатунку подешевшало за місяць на 18 копійок — до 15,75 гривень, а першого класу — на 15 копійок (до 15,45 гривень).

Як зазначив голова профільної асоціації Георгій Кухалейшвілі, відновлення Єврокомісією квот на експорт української молочної продукції у найближчій перспективі стримуватиме зростання закупівельних цін на молочну сировину.

Українські експортери намагаються нарощувати постачання, наприклад, сухого молока, на інші ринки — до країн Близького Сходу та Південної Африки. Але, як вважає Кухалейшвілі, за виторгом вони не замінять Європу. Найімовірніше, наші виробники змушені будуть демпінгувати, щоб конкурувати з тими ж самими експортерами з Нової Зеландії та Південної Америки. Сумнівні перспективи й постачання наших сирів до країн СНД, скажімо, Казахстану (куди Україна активно продавала сир до війни), оскільки логістичні ланцюжки фактично зруйновані.

Щодо цукру, то, як зазначають у профільній асоціації «Укрцукор», навіть після відновлення роботи морського коридору є складнощі з постачанням на інші ринки. Багато контейнеровозів не заходять до Одеського порту, що потребує перевантаження продукції в румунській Констанці, а це робить український цукор помітно дорожчим.

Постачання до ЄС української пшениці понад ліміт обкладатиметься митом у розмірі 95 євро за тонну, що робить експорт «зайвих» обсягів неконкурентним у Європі. Тільки цього сезону нашим аграріям доведеться шукати нові ринки збуту для близько 3 млн тонн пшениці.

Але з початку війни традиційні для нашої країни ринки збуту цієї культури, зокрема, азіатський та африканський, багато в чому втрачені. Наприклад, у Тунісі, куди до війни активно постачали українське зерно, зараз 75% обсягів припадає на російський експорт, а нашої пшениці до цієї країни вже фактично не завозять.

Водночас надлишків пшениці на внутрішньому ринку в новому сезоні буде не так багато, оскільки, за прогнозами FAO, урожай цієї культури в Україні скоротиться, і ризикує виявитися гіршим за останні п'ять років, що пов'язано із несприятливими погодними умовами.

Борошномели побоюються, що експорт їхньої продукції до кінця року взагалі може впасти, оскільки, наприклад, на Близький Схід йде лише 15% обсягів. Це може уповільнити розвиток галузі, оскільки саме торговельний безвіз із ЄС стимулював найбільших виробників борошна інвестувати у свій бізнес близько 10 млн євро, зазначили у профільній спілці «Борошномели України».

Птахівники ще минулого року розпочали активне освоєння альтернативних ринків збуту. А цього року відкрили для себе ринок Великобританії, який уже зайняв 7% у загальній структурі експорту яєць. Зростають також постачання до Африки — цього року на цей ринок припадає 10% експорту, тоді як у 2024 році було лише 4%. Але при цьому є логістичні проблеми на Близькому Сході.

При цьому, як вважає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, експортних квот до ЄС «на декілька місяців точно вистачить». А далі він розраховує на підписання розширеної угоди з Євросоюзом щодо торгівлі. І вже від наповнення цієї угоди багато в чому залежатимуть перспективи постачання української агропродукції до Європи.

«Нові торгові умови дозволять протриматися протягом перехідного періоду, але це досі ненайкращий сценарій для української економіки та сільгоспвиробників, оскільки в країні триває війна, є логістичні складнощі», — каже Олександра Авраменко.

Зазначимо, що нова угода щодо торгівлі з ЄС теоретично може бути підписана вже у липні. Робота над нею уже триває. Українська сторона домагається, якщо не зняття, то щонайменше збільшення квот щодо цукру, зернових, борошна тощо. Але наскільки успішними будуть переговори — питання відкрите.

«З огляду на позиції окремих країн ЄС, зокрема, Польщі та Угорщини, процес узгодження нових умов для українського агроекспорту може суттєво затягтися, та й загалом не факт, що ми отримаємо суттєві послаблення», — вважає Пендзін.

Які продукти подешевшають в українському роздробі

Складнощі наших експортерів у Європі можуть спрацювати в плюс для вітчизняних переробників та пересічних споживачів.

Як показує практика, надлишки продукції, які постачальники змушені були переспрямовувати на внутрішній ринок, сприяли зниженню цін в українському роздробі.

Так було, наприклад, із яйцями, цінники на які «сипалися» минулого року через надмірну пропозицію. У травні цього року яйця теж подешевшали майже на 9%, зокрема, за рахунок «зайвих» партій товару. Інша річ, що за рахунок подорожчання у попередні періоди цінники на яйця все одно встановили рекорд, збільшившись у річному вимірі на понад 80%.

Але, як вважають у Спілці птахівників України, надалі ціни в українських магазинах і на яйця, і на курятину значною мірою залежатимуть саме від ситуації з експортом.

Експортні проблеми борошномелів сприятимуть виробникам хліба. Минулого сезону цінники на борошно рекордно зростали, що пояснювалося його активним продажем за кордон. Особливо великий дефіцит сформувався із житнього борошна. У приватних бесідах пекарі розповідали «Мінфіну», що якісне борошно просто вивезли з країни, що й провокує зростання цін на хліб.

Якщо експорт борошна в новому сезоні скоротиться, або його зовсім не буде, як побоюються борошномели, пропозиція сировини на внутрішньому ринку зросте, що дозволить пекарям стримувати зростання цінників на хліб.

Щодо молочної продукції — «вигода» від зниження обсягів експорту в ЄС для українців уже є.

В Асоціації виробників молока констатують, що у травні у вітчизняному роздробі пригальмувалося подорожчання молочної продукції, а деякі її види навіть подешевшали.

Так, впали ціни на молоко (на 1% за місяць, або 69 копійок за пакет), кефір (на 2%, або 1,4 гривень), питний йогурт (на 0,2%, або 18 копійок), вершкове масло (від 0,2% до 9%, залежно від виробника), деякі види сирів (на 3%). Основна причина — зниження закупівельних цін на сировину, які впали через скорочення постачання молочної продукції до ЄС напередодні скасування торговельного безвізу.