Якщо ми бажаємо перемоги, то усі мусимо працювати для неї
За матеріалами інтернет-видань
02.01.2024
377
Роздуми військового медика.
Чому така трагічна історія нашої країни? Чому такий великий, сильний, розумний, народ мало коли міг відстояти чи зберегти свою державу і незалежність? Чому постійно в боротьбі? Чому тільки невелика частина українців завжди бореться за свою землю, національну ідентичність, свободу, справедливість, замість цього всього великого народу, який потім гордо вдягає вишиванку і співає "Батько наш Бандера"?
Чому наш народ і досі не може консолідуватись на 100 % і одним цілим монолітом дати несамовитий бій ворогам? Чому зараз, коли існування нашої держави висить на волосині, і ворог кожен день відгризає від неї шматок за шматком, деякі люди не хочуть її захищати? Чому хтось має вмирати на фронті, а хтось, наче й не було нічого, продовжують ходити на роботу, відпочивати на курортах і казати, як він втомився від тої війни? Чому це має зробити хтось, але не ти? Чому так? В чому причина?
А причина в байдужості, байдужості до своєї ідентичності, історії, мови, землі, людей які вас оточують. Гарно це характеризує фраза - моя хата скраю, я нічого не знаю.
То хочу щоб ми всі усвідомлювали те, що за загибелями десятків, сотень кращих синів України стоїть наша з вами байдужість, байдужість мільйонів українців, які думають що його хата скраю. І тепер живіть з цим усвідомленням. А хто зі мною хоче не погодитись, тоді задайте собі просте питання - що я зробив для фронту і перемоги? І чи достатньо цього, бо перемоги чомусь далі зовсім не видно, а війна стає дедалі голоснішою, і вже скоро може постукати конкретно у ваші двері, десь на заході чи в центрі країни, і ви залишитесь з нею сам на сам, бо ті що пішли захищати вас раніше, вже вам не допоможуть.
Запамʼятайте - якщо ми всі дійсно бажаємо перемоги, то усі мають працювати заради однієї спільної мети, абсолютно всі. І зброю в руки мають взяти всі, хто фізично може її в руках тримати, а хто не може то волонтерте, донатьте, допомагайте тим, хто воює, інакше перемоги не буде, і держави знову не буде! Вітаю всіх з новим роком в поки що нашій незалежній, вільній, хоча і воюючій Україні!
Ps. А так (на фото) зустрічаємо новий рік ми.
Роман Собко, військовий лікар ЗСУ, сторінка ФБ.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Telegram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ