Історія військового 128-ї бригади з Дніпропетровщини Назара

Валерія Шостак  13 квітня 2025 року

Назар — оператор безпілотних літальних апаратів (БпЛА) 128-ї бригади Тероборони "Дике поле" з Дніпропетровщини. Після повномасштабного вторгнення РФ він добровільно став на захист країни. Служив зв'язківцем та водієм в Одесі. Восени 2024 року його перевели до бойового підрозділу, нині військовий пройшов навчання та виходить на позиції.

Що його мотивує, попри проблеми зі здоров'ям продовжувати службу чоловік розказав Суспільному. Далі — пряма мова.

"Маю бронхіальну астму, але пішов добровільно"

Я взагалі обмежено придатний. Маю бронхіальну астму, але пішов добровільно, як почалась війна. Я своїм друзям, які були на той момент, казав, що я піду.

Так сталося, що спочатку добровільно мобілізувався в тилову частину, а потім з тилової частини попав в бойову. На "гражданці" працював, як і всі: на двох, на трьох роботах. Коли народився син, чим міг, тим і займався, де можна було заробити кошти.

Я ходжу на позиції завжди з собою беру по два-три інгалятори. В мене алергія в дитинстві була. Пам'ятаю, як перевіряли на що алергія, то там пил таке. А наші умови — там дуже багато пилу, але тримаюсь, що робити.

Військовий Назар. Суспільне

Про початок служби у 128-й бригаді Тероборони "Дике поле"

На початку був водієм роти штабних машин, потім був старшим водієм роти штабних машин. Потім мене перевели у зв'язок. Я недовго був зв'язківцем, місяця два десь, може, і нас перевели. Водієм мені подобалось: їздив на КамАЗах, Уралах, ЗІЛах, ну це моє було.

А потім прийшов наказ від командира полку на перевід в бойову бригаду. І так я потрапив в 128-му окрему територіальну оборону.

"Якщо піхота не стримає і ти не допоможеш, ти — наступний"

Ти допомагаєш своїй піхоті, бо ти їх насамперед прикриваєш. Бо якщо ми цього робити не будемо, то і хлопці не зможуть там довго сидіти, бо вони (російські військові — ред.) лізуть, ці собаки, десятками, групами.

Азарт піднімається, коли ти починаєш вражати цілі, наприклад, живу силу їхню. Але і тяжко. Ти розумієш, що вони йдуть у твоєму напрямку, і спереду у тебе тільки піхота. Якщо піхота не стримає і ти не допоможеш піхоті їх стримати, то ти будеш наступний.

Військовий Назар керує БпЛА. З особистого архіву Назара

"Я тут заради майбутнього свого сина"

Я казав, що як тільки почалась повномасштабна війна, що я піду, але не знав, коли піду. А коли зараз я тут, і я можу щось робити і допомагати, і вбивати окупантів, які йдуть в напрямку навіть Запорізької області. Від Запорізької області до Дніпропетровської недалеко. Захищаю свій дім. Кожного вечора дружина дзвонить, збивають ці "шахеди", дитина лякається завжди. Ну, потрібно якось зупиняти їх.

Заради майбутнього свого сина я тут. Щоб він не пішов, а жив нормальне життя, не так, як ми. Моє життя тут, молодість моя проходить тут, в цих окопах і в цих бліндажах.