ЗЕМЛІ ЗАЛИШАЮТЬСЯ БЕЗ ПАСПОРТІВ

Офіційний представник Міжнародної організації з точного землеробства в Україні Ярослав Бойко з великим сумом повідомив, що ринок аналізів грунтів у нас зупинився. Більше того, узяв паузу. Причому тривалу. За прогнозом пана Бойка відновиться не раніше, ніж через 5 – 6 років. І це в кращому випадку. Мова іде про агрохімічні обстеження полів, щоб знати, скільки і яких поживних речовин містять наразі грунти. Відтак і розуміти, скільки та яких добрив у них вносити. Без таких даних хлібороби все одно, що обробляють свої земельні ділянки та вирощують на них будь-що – пшеницю, кукурудзу, соняшник і т. п. - мов ті сліпі, даруйте, кроти.

Про отримання не те що запрограмованих чи й гарантованих урожаїв, а і елементарно пристойних можна забути. Надовго! І немає секрету, чому такого лиха не уникнгути. Пан Бойко заявив, як відрізав: «Ще рік тому для більшості аграріїв проведення аналізу грунту лежало в основі ефективного виробництва. Наразі ситуація змінилася кардинально: у сільгоспвиробників кожна гривня на рахунку. Навіть на вагу «Бути чи не бути?» І їх сьогодні більше цікавить, як одержати бодай мінімальні, але бажані урожаї, а не те, як все вищі вирощувати. Це ситуація на виживання і зведення кінців з кінцями, коли будь-які надії та плани на приріст продукції доводиться дійсно відкладати на далеке потім».

Зі свого боку експерти з точного та сучасного землеробства застерігають, що за таких обставин аграрний сектор економіки України швидко опиниться у кризових обставинах. Селяни змушені відходити від напрацьованих цілими роками практик і технологій, не просто зменшуючи використання добрив, а також, до речі, і засобів захисту рослин, але і відмовлятися від них повністю. Родючі ще вчора чи виснажені землі засівали, в такому випадку не знати у своїх грунтах реальний сьогодні вміст органічних речовин та запасів рухомих сполук елементів живлення в однаковій мірі хорошого то нічого не обіцяє. На урожайності це неодмінно дасться взнаки. В гірший бік, ясна річ.

А все той же Ярослав Бойко звернув також увагу, що добрива вимірюються не лише рівнем та приростом урожайності, а і впливають на якість вирощеної продукції. Приміром «внесення азоту та калію позитивно впливає на вміст олії в насінні соняшнику та її поживний склад, азоту на вміст білка та клейковини в зерні пшениці». Та й ні для кого ж не секрет, що без добрив зниження родючості не єдиний з дозволу сказати «результат» відсутності регулярних, щорічних, якщо на те вже пішло, паспортів агрохімічних обстежень сільськогосподарських земель. Неминучі й такі наслідки, як погіршення їхнього фітосанітарного стану плюс прискорення практично усіх видів деградації грунтів.

Коротше, для максимальної урожайності ми справді втратимо не менше 5-ти – 6-ти років, а потім ще й до десяти літ знадобиться, аби відновити геть втрачене. Отож вважайте, що  повернемося на усі п'ятнадцять років назад. А це значить, що систематичне дослідження плодючості вітчизняних земель – питання величезної державної ваги. Особливо сьогодні, коли аграрний сектор перебирає на себе роль основного наповнювача бюджету України. Тому нічого іншого не лишається, як через над усе та наперекір усім труднощам, завданих і створених війною, тобто за будь-яку ціну необхідно нині не забувати про агрохімічний аналіз грунтів.