«БОЇ» ВНУТРІШНЬОГО ЗНАЧЕННЯ

   Все почалося з того, що в містечку Зеленодольськ Криворізького нині
району четверо лобуряк підліткового віку зібралися довкіл «накритої поляни» - попиячити, себто без будь-якого приводу і ніби без ніякого й наміру. Одначе на другій годині цього дружнього застілля двом з них, 16 та 17 років віком, чимось не сподобався старший від них 19-літній товариш. Щось не те мовив він на їхню адресу. Як же заходилися вирішувати несподіваний «конфлікт»?

    А заходилися лупцювати й дубасити останнього. І чим більше той пручався, тим азартніше і зліше «ображені» кулаками і навіть ногами били свого товариша в туловище, живіт і навіть по голові також. Як гадаєте, четвертий покидьок кинувся розбороняти? Та ні, четвертий «при цій нагоді» обрав для себе куди цікавіше заняття: знімав уже зовсім здичавілу розправу на відео. Ще й вигукував, наче такий «бойовик» навряд чи хтось раніше десь бачив.
   А «бойовик» врешті-решт вийшов трагічним. Бо два тепер уже бандити
спинилися тільки тоді, коли трохи старший від них віком остаточно втратив
свідомість і навіть не подавав уже ознак життя. Тоді обоє катів-розбійників та
«оператор» відеозйомки спішно підвелися, зібрали свої «шмотки» і подалися
мерщій геть. Ясна річ, думка викликати екстрену медичну допомогу до голови їм не прийшла. Навпаки, одноголосно вирішили тікати. Залишаючи побитого, як стало зрозуміло наступного дня, помирати. Адже лише після ночі ранком, до якого бідолаха не дожив, на нього, мертвого, натрапили сусіди…
   Моторошний випадок, який ніби може бути поодиноким як виняток чи
й прецедент? Тоді читайте про інший не менш жахливий. Який скоїли семеро на цей раз лоботрясів аналогічного віку – від 14 до 17 літ. І які однієї ночі в Слобожанській громаді не знали куди себе подіти. Схоже, що умисне шукали пригод і розваг. Вешталися по так званих покинутих приміщеннях, відчуваючи своїм ницим нутром, що там знайдеться де «розгулятися». В одній розвалюсі й натрапили на сплячу бездомну жінку явно не молодого віку, стомлену і нещасну.
   Розбудили її і для початку влаштували допит: що вона тут робить? Виганяли далі геть, але жінці поночі нікуди було іти. Отак? Тоді начувайся! Одні напали з кулаками, інші вихопили й ножі. Завдали бездомній скільки травам і ран, що та віддала Богу душу на очах потворних негідників. Котрі з цього факту, уявіть собі, пораділи: отаке «відважне» діло зробили.
   Але чи то здалося хлопцям, що не вволили сповна свої «амбіції», чи то
навмисне і вийшли на розгул «заброшками». Власне майже поруч завітали і в недобудоване приміщення. А там, уявіть собі, влігся спати також безхатько – цього разу чоловік теж похилого віку, котрий явно недобудоване пристанище давно обрав собі за нічліжку. Тож непрошених, а радше несподіваних гостей не чекав. Як на думку весело налаштованих потвор ще й посмів запитати, що їм тут треба? Хлопці ж, не мовивши ані слова, мов по команді дружно та всім гуртом й заходилися дубасити чоловіка і кулаками, і ногами. Потім дістали і гострі ножі, як шалоплені закричавши, що «тобі не жити, бовдуре». Все одно, що скаженою вовчою зграєю напали. Приреченому на загибель дивом вдалося вирватися і втекти. Він зміг добігти до автозаправки, котра була неподалік, і весь закривавлений попросив викликати йому швидку допомогу. Працівники ж бензозаправки викликали і наряд поліції. Чого убивці зовсім не чекали.
   ОЦЕ ТАКІ дикунські і здурілі злочини сталися у
Дніпропетровщині цього уже року. Пов'язані, як ви зрозуміли, із
підлітковим злодійством. Підлітковою жорстокістю. Та не менше, а
навіть значно більш моторошні злочини вчинили тут, якщо можна так
назвати їх, високорослі діти. Поліція Синельниківського району щойно
у селі Веселому затримала 39-річного його мешканця. Він завітав до
рідного батька, невідомо що вимагав від нього, а коли той відмовив,
побив до скону. За погодженням із окружною прокуратурою сину-
вбивці повідомили про підозру скоєного ним страхітливого злочину –
по суті в навмисному нанесенні тілесних ушкоджень батьку, які
призвели до смерті останнього. Що може бути страшнішим?
    Але якби це був поодинокий такий випадок, а то ж нині набув ледве не
повсюдного поширення. У Жовтих Водах уже немолодий син задушив рідну
матір, а заодно і її знайому. Яка мала нещастя зайти якраз в гості до подруги
та кинутися захищати її від сина-бандита. Неподалік у Кам’янському раніше
не раз судимий остолоп мало не сорокалітнього уже віку у гніві й екстазі чи то «непорозуміння» якогось, чи ненависті завдав своїй рідній матусі не мало і не багато – понад 250 ножових ран! Це яким треба бути звіром?! Зрозуміло,
жінка померла на місці.

   За повідомленням пресслужби Дніпропетровської обласної прокуратури, тепер «йому нарешті світить довічне ув’язнення».
Та цим «безпрецедентним» моторошним повідомленням пресслужба
прокуратури не обмежилася. Далі докинула таке, від чого стає «не по собі»: з початку вторгнення в Україну рашистських окупантів бандитизм і злодійська злочинність наростає, як снігова куля. Не інакше, як з одного боку злодіяння загарбників – причому не лише на окупованих територіях - впливають на людей, м’яко кажучи, не кращим чином, а з іншого відбувається девальвація цінності людського життя. Погодитеся ви чи не погодитеся і ось з такими уже наслідками жорстоких, терористичних і насильницьких дій воєнних злочинців та катів так званого «узького міра» на нашій землі, але правоохоронці знають, що кажуть. Їм доводиться вірити.       

   Деморалізація обертається деградацією нинішнього принаймні «нестійкого» покоління українців. Тим паче що поліція наводить свіжі приклади. У Кривому Розі 21-літній дурень, якому б служити в армії та захищати Батьківщину, до загибелі забив сусіда. У Покрові Нікопольського району невідь з яких причин посварилися раптом досі нерозлийвода два приятелі. Тільки старший 38-літній схопив кухонного ножа - і товариша його не стало. Далі знов немов повертаємся до «проблеми» дітей і батьків. В одному селі Кам’янського району батько і мати заходилися виховувати чи перевиховувати сина-алкоголіка. В останнього «не витримала душа»: «розгнівався» та розперезався - і батька, і матір повбивав
молотком. Решту свого життя він проведе тепер у буцегарні, але тільки чому
справді війна робить зараз деяких наших людей бандитами, злодіями, негідниками, мало не звірами і покидьками? В усякому випадку неадекватних, агресивних, неврівноважених та нетерпеливих, як свідчать місцеві у Дніпрі психологи, побільшало в рази.
   Поки дописувався цей матеріал, приміром, надійшли нові «вражаючі»
повідомлення. На зразок ось такого: у селі Булахівка Павлоградського району місцевий чолов'яга разом зі спільницею вчинили знущання над невинним земляком. Останній наче «продав» їх як крадіїв телефонних кабелів та чорних «лісорубів», от і помстилися – спершу побили, потім зв'язали, а насамкінець ще й заходилися катувати.

   Чи інший випадок, який стався у Дніпрі: тут батько 27-ми років, «ображений» ніби на весь світ, погрожував підірвати гранату Ф-1 у
власній квартирі, де перебували… і його малолітні сини. Останніх довелося
поліції рятувати через вікно, і лише потім вдалося розброїти батька, котрий
не інакше, як втратив володіння собою…
   Втім, досить, мабуть, розповідати такого типу історії, бо це і неприємно
навіть, а також і страшно, якщо хочете. Оскільки на переконання численних у Дніпрі громадських організацій, котрі знайшли за потрібне разом забити тут
тривогу з приводу «психологічних збочень і травм слабких духом та
відсутністю у них сили волі і здатності приборкувати агресивні емоції»,
одностайно пов'язують із впливом здичавілої в Україні війни російських
фашистів, то закінчимо тим, що за це також не може бути прощення
окупантам. За це вони також мають бути на всю котушку покарані.
   P.S. Навздогін надійшла ще одна інформація, котра не дає змоги бути
спокійними. Правда, це як ніби з іншого боку війни. За час повномасштабного вторгнення російських окупантів у Дніпрі втричі зросла кількість підступних шахрайств. Перш за все у людей видурюють грошики продажом, скажімо, неіснуючих товарів. За які наче необхідна попередня оплата. А оплатив – «продавець» як крізь землю провалюється. Практикуються дзвінки з банків неначе, коли повідомляють, що мало не тисячі випали вам в нагороду чи як заохочення – не баріться, мерщій сповіщайте, на який рахунок їх переказувати. Акція, мовляв, діє лише упродовж доби. Ще дуже поширена махінація – це повідомлення про те, наче рідні чи родичі ваші потрапили у біду, і терміново потрібно їх звідти «викупляти».

   А останнім часом у Дніпрі появилася ще одна схема обману надто наївних та довірливих громадян:

повідомляють про надходження ніби на вашу адресу посилки або цінної
бандеролі, ось тільки з після оплатою. Та на першому місці залишається
«виманювання» персональних даних і номерів банківських карточок чи і
кодів рахунків у банках. Зі надто спокусливими обіцянками переказати на них несподівані виграші, бонуси і тому подібне. От тільки слідом не переказують, а... негайно знімають ваші збереження чи заощадження.
    Щоб не потрапляти на гачки зловмисників, порада одна-єдина: ніколи
не відгукуватися на надто звабливі пропозиції, невідомі номери телефонів і
т. п. У кожному аналогічному випадку остерігатися пройдисвітів і залишатися
пильними та обачними. І це теж велика біда, яку загарбницька війна росіян
дійсно таки множить.