Фермер Вадим Єрофеєнко із Межівщини до останньої хвилини рятував хліб від фашистів

    На фото: фермерський протест проти рейдерства землі ФГ "Самара" Олексія Саєнка 30 березня 2021 року в Новомосковську (тепер Самар), у якому брав участь і Вадим Єрофеєнко

   Для фермерів Придніпров’я жнива 2026 року стали дійсно пекельними. Не через спеку, що повернулася наприкінці їх, до неї українці звичні. Вогненними жнива роблять заболотні варвари, що через садистську, віковічну ненависть до всього живого взяли собі до голови дикунське право карати найтяжчою карою всіх сусідів, хто не згоден з їхнім одвічним Прокрустовим ложем рабства і духовної ницості.

   Позавчора, 3 липня, чорна звістка надійшла із найближчого до лінії бойового зіткнення Межівського району: під час жнив, прямо за штурвалом комбайна, від удару фашистського дрона загинув досвідчений хлібороб, люблячий чоловік і батько трьох дітей, 49-річний фермер із села Всесвятське Межівської ОТГ Вадим Єрофеєнко... Він ростив хліб для людей, любив свою родину і Україну і на рідній землі не відступив від навали одурманеної кремлівським зомбоящиком нечисті, котрій всього мало на цьому світі. Для своєї родини він був люблячим чоловіком, батьком і сином. У Вадима Олександровича залишилися мама – Ніна Володимирівна, дружина Ірина та троє дітей — Тетяна, Іванка і Гліб.

          Вадим Єрофеєнко все свідоме життя працював на рідній землі
   Голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Дніпропетровської області Анатолій Гайворонський та очільник Межівської районної організації Петро Ляхович в цей сумний час звертаються до рідних, близьких Вадима Олександровича і всієї української спільноти:

- Вадим Єрофеєнко з 2001 року розпочав споконвіку притаманне українцям родинне господарювання на рідній землі. Мав золоті руки і таке ж серце, нікому з сусідів жодного разу не відмовив у добрій пораді чи допомозі. Завжди сумлінний і товариський, небайдужий до громадських справ, постійно брав участь у протестних акціях Асоціації фермерів під Верховною Радою, переважно проти гендлювання безцінною українською землею. Незрушно стояв з побратимами у столиці і тоді, коли хронічно нечула до селян наша влада не посоромилася пустити міцні поліцейські кийки по натруджених спинах хліборобів. І завжди підтримував усі волонтерські заходи щодо допомоги воїнам Збройних Сил України. Вадим Олександрович пройшов майже усі цьогорічні надтяжкі жнива, вже докошував останні пшеничні гектари, та нелюди ерефії умисно позбавили його життя, скоїли найтяжчий воєнний злочин.

    Це вже, на жаль, не перша надважка фермерська втрата на стражденних Межівських землях. На початку повномасштабного вторгнення добровільно став до лав ЗСУ 46-літній батько двох дітей Сергій Горячко, котрий загинув у бою, місяць тому Демурине попрощалося із полеглим від ран, отриманих у полі від ворожого дрона, 25-річним батьком маленької доньки Марком Лепехою, у травні від дрона орди загинув 35-річний батько трьох малолітних синів, тракторист Олександр Таран... Вони віддали життя за волю України, їхні імена назавжди вписані історію України золотими літерами разом із іменами воїнів, котрі зі зброєю в руках зупиняли фашистську орду. Висловлюємо сердечні співчуття рідним і близьким Вадима Єрофеєнка, всім Божого захисту, міцності тіла і духу для відбиття фашистської навали.

   У кінодраматурга Олександра Довженка є вислів, звернення до українців «Любіть землю і працю на землі, без цього не буде щастя ні вам, ні дітям вашим ні на якій планеті». Саме за цим довженківським заповітом напружено жив, натхненно творив добро - до останнього свого подиху - Вадим Єрофеєнко. В соцмережах його колега Андрій Хандрига опублікував фото полеглого хлібороба зі щирими словами прощання:

- Сьогодні я втратив не просто друга. Я втратив Людину, яка щодня була поруч. Аграрія, порадника, надійну опору. Людину, яка завжди знаходила час підтримати, допомогти в найважчу хвилину. Вадим Олександрович був щирим, працьовитим, світлим чоловіком. Він залишив після себе не лише добрі справи, а й вдячність та теплі спогади в серцях усіх, хто мав честь його знати. Щирі співчуття рідним, близьким, друзям і колегам. Нехай Господь дасть нам сили пережити цю страшну втрату, а світла пам'ять про Вадима Олександровича завжди живе в наших серцях. 

   На фото "Межівського меридіана" Вадим Єрофеєнко в різні роки життя

   Щемні спогади оприлюднила і юна Катя Валишина: «Дуже важко підібрати слова, коли йдуть такі люди. Ви були не лише справжнім господарем і працьовитим фермером, а й доброю, щирою людиною. Мій батько мав честь працювати поруч із Вами, і ми завжди будемо пам'ятати Вашу людяність, підтримку та добре серце. Щирі співчуття рідним і близьким. Нехай Господь прийме Вашу душу, а світла пам'ять про Вас назавжди залишиться в наших серцях.

       Світ має бачити кожен факт, коли ерефія божеволіє, - Володимир Зеленський

    Четвертого липня, наступного дня після умисного вбивства Вадима Єрофеєнка, увесь світ побачив моторошне відео, як фашистський кат буквально ганявся огидним своїм дроном за українським селянином, що виростив городину і привіз її людям до Херсона. В соцмережах В. Зеленський наголосив:

- Сьогодні багатьох шокувало чергове відео «сафарі», яке ведуть росіяни дронами проти людей у Херсоні. російський дрон цілеспрямовано полював за чоловіком, який продавав овочі в Херсоні, підірвався поруч із ним, і росіяни самі визнали, що скоїли цей злочин і що не просто не шкодують, а пишаються тим, як знущаються з людей. Чоловік був поранений вибухом. Щодня росіяни роблять такі «сафарі» на звичайних людей у Херсоні.

   Світ повинен бачити це. Повинен бачити кожен факт, що росія збожеволіла, і кожен факт, що російські військові насолоджуються вбивствами й знущанням із людей. Без тиску на росію, без демонтажу її агресивного потенціалу та без реальних гарантій безпеки від ерефії просто неможливо уявити, що світ зможе співіснувати із цим злом. Потрібно бути й надалі рішучими, щоб захищати життя. Треба так діяти й так підтримувати життя, щоб росія була змушена справді задуматися про мир, а не про те, як збільшити дальність своїх дронів.

   І це стосується не тільки України. рашистське «сафарі» проти людей повинне зупинитися в Україні й точно не має поширитися ще на інші країни. Фінляндія і Казахстан, держави Балтії та Польща, держави Південного Кавказу та Румунія і Молдова – усім варто співпрацювати, щоб були реальні гарантії безпеки та щоб російська війна йшла до закінчення. Мир потрібен, а отже – співпраця всіх у світі, хто справді мир цінує. Дякую кожному, хто допомагає Україні!