Щоб розвивати успішний бізнес в Україні в нинішніх умовах, треба справді бути ентузіастом своєї справи. У цьому переконаний дистилер Сергій Степанов — юрист за фахом, який починав виготовляти міцні напої як хобі. Зараз же він отримав ліцензію та акциз і будує потужне підприємство в Дніпропетровській області, пише agronews.ua.
Назва символічна – «Ентузіаст», що втілює віру в свою справу та натхнення для руху вперед.
«Наше підприємство об’єднує людей, які горять своєю справою», – пояснює засновник бізнесу.
Дистилерія «Ентузіаст» працює в селі Новоселівка, що в Самарівіському районі Дніпропетровській області. Засновники бізнесу – Сергій Степанов із дружиною – юристи за професією, які до цього паралельно розвивали сільськогосподарський бізнес.
«Загалом мій досвід роботи над виробництвом міцних напоїв – близько 6 років. Здобув другу вищу освіту, маю диплом технолога харчової промисловості. До того ж пройшов курс «Майстер-дистилер» в Українській академії дистиляції, де черпав знання від кращих спеціалістів галузі. Практичного досвіду набув із часом, на власному виробництві», – каже Сергій Степанов.
Як пригадує засновник бізнесу, на початку свого шляху він виготовляв виноградні бренді. Ще тоді сім’я жила в Покровському районі Донецької області, і вирощувала 3 тис. лоз (нині людей із тамтешніх населених пунктів евакуюють, а неподалік тривають бойові дії). Також зберегли пасіку, її вдалося евакуювати. Розмістили її на базі відпочинку «Соколово», яка знаходиться біля дистилерії. Під пасіку виділили декілька гектарів землі, висадили різнотрав’я.
«Медові дистиляти з самого початку робимо лише з меду та води. У Європі такий напій називають мідом, а в Україні – сікерою. Після потрійної дистиляції маємо медовий джин, або мідджин. Це дуже цікавий напій саме з погляду органолептичних властивостей. От уявіть, скільки квіткових тонів отримує напій із меду! Щоб отримати мідджин, медовий дистилят дистилюємо на безперервній бражній колоні. Друга дистиляція відбувається на ковпачковій аромаколоні. Після цього на мідному аламбіку відбувається третя дистиляція. У результаті отримуємо унікальний мідджин, для якого готуємося зареєструвати торговий знак. Цей напій ексклюзивний, адже в Україні його більше ніхто не виготовляє», – ділиться Сергій Степанов.
Засновники дистилерії працюють із великим ентузіазмом, тому основна спеціалізація – виробництво питних медів, дистилятів з меду – поступово розширюється. Зокрема, там готуються отримати ліцензію на виробництво тихих та ігристих вин.
В асортименті нині є також лікери, джини, бредні, коньяки. Планують додати до асортименту вермут, зроблений у колаборації з доктором Громовим, відомим виробником цієї категорії напоїв.
Шлях до отримання ліцензії, за словами Сергія Степанова, був непростий і зайняв понад рік.
«На щастя, я член Асоціації крафтових дистилерів України, що об’єднує таких же ентузіастів своєї справи, як і я. Вони підтримували мене й додавали віри в себе. Особливо хочеться відзначити голову асоціації Катерину Камишеву, а також президента Асоціації сомельє України Івана Бачуріна. Ішли назустріч також представники Міністерства аграрної політики та продовольства, зокрема перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, заступниця директора департаменту продовольства, начальниця відділу підакцизної продукції Міністерства аграрної політики та продовольства України Людмила Хомічак. Багато роз’яснювали, що і як робити, зокрема у податковій службі, адже було достатньо не зовсім зрозумілих моментів», – ділиться засновник бізнесу.
За словами Сергія Степанова, виробництво «Ентузіаст» – це про максимальну довіру, максимальну чесність перед своїми клієнтами.
«Бізнес треба будувати прозоро, щоб споживач міг довіритися виробнику», – впевнений фахівець.
Також нещодавно підприємство «Ентузіаст» отримало акциз. Перед цим компанія мала дотриматися низки вимог, серед яких – встановити вогнетривкі сейфи, пожежну сигналізацію в місці зберігання, пломбування дверей тощо.
«Лишилося тільки отримати оновлені етикетки – і наші напої будуть готові до продажу», – ділиться Сергій Степанов.
Нині на плантаціях Сергія Степанова висаджено 16 тис. лоз. Серед сортів – Буковинка, Цитронний Магарача, Совіньє Грі, Соляріс. Акцент компанії – на українських сортах.
«Зараз у нас молодий виноградник: лозам тільки другий рік, тому врожаю цього року не буде. У селищі, де ми жили раніше, сорти Каберне Фран та Мерло вимерзли. Тому перед тим як висадити нові сорти на нових площах, впродовж 4 років ми спостерігали за ними на невеликому винограднику, що росте неподалік. І тоді вирішили висадити їх для виробничих цілей», – розповідає Сергій Степанов.
Роботу на винограднику контролює місцевий агроном, який славиться в регіоні своєю професійністю. Раніше садивний матеріал винограду купували в Херсоні. Ці ж 16 тис. саджанців, які ростуть зараз, агроном розмножив та висадив у поле самостійно. Це кореневласні саджанці. Нині на виноградинку встановлена система краплинного зрошення, яку монтували самостійно. У майбутньому, коли виноград виросте, її планують забрати. Адже, як пояснює Сергій Степанов, вологи вистачає.
Ми розташовані біля Самарських плавнів. Також у нас близько підземні води. Очевидно, це впливатиме на якість винограду в майбутньому. Загалом, робота на виноградинку триває постійно. А молоді лози потребують більше уваги, ніж зрілі. Але результат того вартує, – каже виробник.
Окрім винограду, Сергій Степанов вирощує також невеликий яблуневий садок, де ростуть різні сорти. Яблука, зокрема, використовують для виробництва медово-яблучних дистилятів, додаючи мед під час ферментації.
Плоди дикого терену купують у людей, які мають дозвіл від лісництва на його збір. Як наголошує виробник, терен потрібно збирати після перших приморозків. Після цього його можна використовувати для мацерації.
Ентузіазм виробників підштовхує їх до експериментів. Власне, для цього там почали вирощувати зелений ячмінь сорту Одіссей, який придбали в компанії «Лімагрейн». У планах Сергія Степанова – побудувати солодовню: «Плануємо робити віскі. Вже є перші цікаві експерименти, які оцінив президент Асоціації сомельє України Іван Бачурін. Але щоб наш віскі міг скуштувати споживач, потрібно ще кілька років».
Площа дистилерії «Ентузіаст» – 1600 м2. Відповідно до технологічного процесу виробництва міцних напоїв, у будівлі є склад приймання сировини та зважування, склад ферментації, склад переробки зернових, цех ферментації, цех дистиляції, зал для зберігання дистиляту спиртового, купажний зал, приміщення для витримки та зберігання готової продукції, місце для розливу напоїв.
«Під час планування виробничих приміщень дуже важливо орієнтуватися на те, щоб робота була комфортною. Звісно, розміщуємо зали з обладнанням відповідно до технологічного процесу. А взагалі кожен виробник має власне уявлення про те, як працюватиме його дистилерія. При цьому, звичайно, слід орієнтуватися на будівельні норми, передбачені законом», – пояснює засновник бізнесу.
На виробництві встановлена система автоматичного контролю клімату. Адже навіть незначні зміни можуть вплинути на кінцевий результат. Звісно, є обладнання для очищення води, адже від правильності підготовки води залежить кінцевий результат, впевнений Сергій Степанов. На виробництві впроваджена система, що включає механічне очищення, вугільні фільтри та зворотний осмос. Це дозволяє повністю видаляти хлор, важкі метали та будь-які небажані домішки. На виробництві використовується очищена джерельна вода, яка додатково мінералізується, тому що різні рецептури вимагають різного балансу мінералів. Перед тим як вода потрапляє у виробничий процес, вона проходить додаткове тестування на відповідність усім стандартам.
Важлива частина виробництва – купажний зал, де майстри поєднують спирти, витримані в різних бочках. У купажному залі виробники експериментують над створенням новинок.
«Ентузіаст» використовує дубові бочки різного походження для витримки напоїв. Дуб додає напоям глибину смаку та характерні аромати. На виробництві є і нові бочки, і повторно використані. Це дозволяє варіювати інтенсивність впливу дерева на напій і створювати різноманітні смаки: легкі, фруктові, глибокі, насичені тощо.
«У нас є бочки з Андалузії, хересні бочки Pedro Ximénez, бочки з-під вина Moscatel, Tempranillo Garnachа тощо. Також експериментуємо з українськими бочками. Зокрема, збираємося придбати партію бочок у Білій Церкві. Хочемо познайомити українців із якісними напоями, які мають цікаві смаки», – каже Сергій Степанов.
За словами виробника, французький дуб додає напоям витончені та складні аромати з нотами прянощів, ванілі та легкого димку. Завдяки щільній структурі деревини, напої дозрівають повільніше, набуваючи глибини та елегантності.
Це важливо для напоїв категорії преміум. Американський дуб, як зазначає підприємець, надає напоям інтенсивніші та яскравіші смаки: нотки кокоса, карамелі та солодкої ванілі. Його пориста структура дозволяє напоям швидше увібрати аромати дуба, створюючи яскраві та сміливі відтінки смаку. Бочки з українського дуба дають насичені, але збалансовані смаки.
«Для витримки напоїв у бочках ми дотримуємося вимог щодо температури й вологості. Бочки використовуємо три цикли. Потім витримуємо в них вермути», – ділиться Сергій Степанов.
Уже незабаром напої «Ентузіаст» можна буде придбати у невеликих спеціалізованих магазинах, а також онлайн. За словами Сергія Степанова, людям потрібно більше розповідати про крафтовий міцний алкоголь, адже багато різновидів напоїв не зрозумілі споживачам.
«Значна частка споживачів, коли бачить на полиці супермаркету, наприклад, горілку та медові дистиляти, обирає перше. Тому наше завдання – не просто виготовляти напої, а проводити просвітницьку роботу. Саме тому ми запрошуємо людей на екскурсії на наше виробництво, а також на дегустації. Ми облаштували гарну територію для відпочинку, де є помпейська піч, зона мангалів, альтанок, фотозон. Люди можуть приїхати і, дотримуючись вимог охорони праці та безпеки, оглянути виробництво, виноградники, відвідати дегустаційний зал і спробувати напої. Загалом, наша дистилерія – це простір для спілкування наших потенційних споживачів», – розповідає Сергій Степанов.
За словами виробника, міцний крафт – перспективний напрямок діяльності та диверсифікації бізнесу. Адже, маючи, наприклад, сад, можна паралельно запустити виробництво дистилятів.
«Попри труднощі, з якими доводиться зіштовхуватися, ми досягаємо результатів. І сподіваємося, що з підтримкою держави галузь буде розвиватися далі. А завдання виробників, на мій погляд, об’єднуватися. Здорова конкуренція має бути. Але ми маємо працювати на спільний результат – для розвитку цілої галузі», – підсумовує Сергій Степанов.