Щоб кукурудза вродила, треба дослухатися до науки, - фермер Володимир Перепелиця

    Посушливий теперішній хліборобський сезон найбільш згубно, вочевидь, вплинув на «королеву полів». Рідко де в Січеславщині фермери мають хоча б якийсь урожай з неї. Навіть недавній воїн ЗСУ, фермер Михайло Павлюк із Селянівки (на фото внизу), чиї землі поруч більш щедрої на опади Полтавщини, сповістив «ФП» невтішні новини:

- Кукурудза на 50 гектарах згоріла, немає нічого на ній. Стояла зелена, гарна, і одразу пожовтіла, оті суховії її спалили. Може й тому, що ми підживили її дещо пізніше рекомендованих строків, бо поспішали допомогти в полі орендодавцям. Знаєте, фермер — це людина, яка фізично відчуває, як росте рослина, і що саме потрібно для сприятливих умов її вирощування. Від плуга вже відмовилися давно, аби надаремне не втрачати пальне, моторесурс і вологу, лише дискуємо та розпушуємо грунт, однак і цього, видно, мало. А ще на інших 20 гектарах десь в середньому по 20 — 30 цнт з га намолочуємо, втричі менше, ніж зазвичай. Кукурудзі не вистачило одного дощу, по ній маємо чималий «мінус».

    Чим менше густота кукурудзи, тим краще вона вродить, - фермер Анатолій Лейко

   У цьому давно переконаний відомий хлібороб, воїн-афганець, голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Верхньодніпровського району Анатолій Лейко (на фото справа, передає допомогу воїнам ЗСУ). Ще кілька років тому «Фермер Придніпров’я» надрукував його допис «Кукурудза краща, коли її менше» з власними порадами колегам:

- При вирощуванні кукурудзи є цікава особливість - хто висіває замість рекомендованих в Центрі 65 – 70 тисяч насінин на гектар 40 – 45 тисяч, у того вона краща. Тому якщо весною в грунті критичний запас вологи, треба зменшувати норму висіву до 40 – 45 тисяч насінин. Тоді восени вдасться зібрати урожай і в результаті вийти бодай на «нуль», за затратами. Ось така в мене порада хліборобам усієї Степової зони, перевірена власним досвідом.

   Посуха йде з півдня, кукурудза тікає від неї на північ, - фермер Володимир Перепелиця

   До такого ж висновку на основі власних спостережень за змінами клімату та необхідності діяти за науковими рекомендаціями дійшов і один із перших фермерів Могилівської громади, голова С(Ф)Г «СКІФ» Володимир Перепелиця:

- Моя бабуся по батьковій лінії, Оксана Наумівна Перепелиця, розповідала, що до того, як у полях висадили посадки, буревії у Могилеві були такі, що іноді вітряки з постава скидали. Постав — це дубова основа, на нього брали товстий дуб, вкопували в землю і вирізали вгорі вал. І дерев’яні деталі вітряка, що труться внизу на основі, теж робили з дуба, або дикої груші. Крила вітряка або «зшивали», як слабкий вітер, тобто добавляли дошки, або «розшивали» - виймали дошки. Було і верло, яким вітряку допомагали «ловити» вітер.

   Наш колгоспний бригадир Іван Іванович Шульга розповідав, що вітряк на Селищі в Могилеві, який зберігся до 70-х років минулого століття, змайстрував його батько. А ще батько із братом робили всередині млина регулятори. Коли вітер сильно розганяв млин, оберти верхнього вала, від крил, регулювали своєрідні пелюстки. Ними затискували вал і гальмували. Зробити і поставити такий регулятор коштувало безтарка зерна.

   Тобто зупинили ці сильні вітри, що й вітряки валяли, саме рекомендовані науковцями посадки. Вони не повинні бути «глухою стіною», а внизу для вітру необхідна невелика можливість продування. Верх, де крони дерев, має бути щільним. Це я до того, що і у вирощуванні кукурудзи теж є слушні наукові рекомендації, виключно за якими доведеться діяти, аби нам якось втриматися на плаву.

   Цьогоріч у моєму ФГ біля 110 га кукурудзи «бекнули». І виросла ж на Кряжі (велике чорноземне плато між Могилевом, Прядивкою, Петриківкою і Новопідкряжем — прим. авт.) вона висока, заблудитися можна. Але ж качана катма... З весни дощики були, потім крапало лише. А коли кукурудза вирізала качан, їх і не було. Але подекуди вирізала навіть два. Не знаю, може, який мішок зерна і вдасться набити з гектара, аби дати орендодавцям.

   Коли рослин менше, вони більше отримують вологи

   Сіємо 53 тисячі насінин на гектар, так влаштували обладнання. Та бачу, там, де колесом трактора переїхав, чи не зійшло чогось, там качани кращі. Можливо, треба зменшувати число насінин на гектар. Добрива в нас усі не діють, лише азотні. На зорі фермерування, в 90-х роках, фахівці Інституту кукурудзи із Дніпра досліджували наші землі. Ми зробили жолонку 5 см діаметром, вибрали нею грунт на глибину 50 см, перемішали все і відвезли на аналіз. Отримали відповідь: «У вашій землі є все, окрім азоту».

   Раніше, у 70-х роках минулого століття, Дніпропетровщина була базою кукурудзи. Й Інститут кукурудзи недаремно тут працював. Тепер засуха підступає з півдня, і все змістилося на північ, в Полтавщину. Навіть у Сумщині, де раніше кукурудзу сіяли лише на силос, бо на зерно не визрівала, тепер сіють її на зерно, і сонях також. А до нас підступає та спека, що була в Херсонщині. Треба більше нам дослухатися до того, що радить наука.

   Певно ж, про різкі зміни клімату вчені попереджали вже давно. Як діяти кожному з нас, аби їх не посилювати, теж відомо. Якраз 30 травня 2025 року «Фермер Придніпров’я» надрукував цікаву статтю Центру екологічних ініціатив «Екодія» «Зміни клімату: 10 кроків кожного з нас, аби їм запобігти». А от що робити хліборобам, тут впливає цілий комплекс чинників, в т. ч. технічна база господарства. Та очевидно, давня і багатьом фермерам ще звична оранка, в умовах затяжної посухи, лише допомагає їй, через значну втрату вологи в потужному шарі перевернутої ріллі.

   Технологія «Стріпп-тілл» краща за оранку, - фермери Петро Матвій і Анатолій Гайворонський

     Це інноваційна технологія обробітку грунту, дія якої спрямована на смугове розпушування землі на глибину довжини кореневої системи культур та внесення добрив, А міжряддя прикрите шаром мульчі із післяжнивних торішніх решток, тож зберігає вологу.

- «Стріпп-тілл» гарна технологія, Одещина по ній працює, і щось у них виходить,- повідомив «ФП» телефоном голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Криничанського району Петро Матвій. - Нам треба добре думати,, що саме сіяти. Кукурудзу в нас вже мало хто вирощує, для неї не вистачає дощів. Зокрема слід більше використовувати зимову вологу завдяки озимим пшениці, ячменю і ріпаку. Є і пряма альтернатива кукурудзі — сорго зернове, засухостійке. У Балівці його вирощують, є попит, як фуражу. Цього року посіяв 25 га ріпаку за допомогою наданої у короткострокове користування сівалки «Клейдон стріпп-тілл», сподобалося. Волога не випаровується, сходи хороші, думаю, майбутнє за цією технологією.

   Такої ж думки дотримується і відомий в Січеславщині і Україні хлібороб, голова Конгресу фермерів Дніпропетровщини Анатолій Гайворонський (на фото зліва із заступником голови Олександром Чебановим). Під час фермерської наради 30 листопада минулого року він розповів про власний досвід застосування сучасних технологій обробітку грунту:

- Спочатку спробував на одному полі «нуль», посіяв соняшник у необроблений грунт. У сусідів, де орали й культивували, все зійшло, у мене — ні. Чекаю, розумію, що там мульча, поки сонце прогріє землю під нею, буде затримка. На звичайних рослинах вже 4 листочки, у мене — не сходить... Далі вже 6 листочків на тих рослинах утворилося, а в мене — не сходить! Аж після цього зійшло все поле... І влітку такі гарні голови були на зеленому соняшнику, лише дещо пізніше, спеку він хорошо витримав. Так я зрозумів, що «нуль» - то добра річ, але займатися ним можуть лише молоді віком фермери. А старшим таких випробувань-переживань нервовій системі краще не завдавати... Відтоді більше до вподоби «Стріпп-тілл».