Після торішньої посухи не «перекривайте нам кисень», бо біда конкретна, - фермер Володимир Кравченко

    Фермер Володимир Кравченко (зліва) з побратимом на жнивному полі

   Сувора і незвичайно холодна, вітряна і сира нинішня зима примножила хліборобські клопоти. Адже часті і доволі значні температурні «гойдалки» лише дають додатковий стрес і сходам озимини, і людям, вважає голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Софіївського району Володимир Кравченко. В телефонній розмові з «Фермером Придніпров’я» досвідчений хлібороб Придніпров’я, депутат Софіївської селищної ради так окреслив своєрідну нинішню найхолоднішу пору року:

- Минулу зиму я називаю «типово-нетиповою», давно таких не було. Нетиповість її в тому, коли з нічних 20 градусів морозу температура «стрибає» до плюсової позначки, та ще й іде дощ... Це недобре і для рослин, та й для всіх людей. Особливо несприятливо це для озимих ячменів, ріпаків, гороху, бо пошкоджується вегетативна маса, пшениці ті більш стійкі. Маємо і наслідки: хто з хліборобів брав моноліти озимої пшениці, то результати різні. Нещодавно була льодова кірка на фруктових деревах і полях, вже зійшла. Всі переживають через таку погоду, а ще наявні на сходах «блюдця», але надіються на погожу весну.

- Дійсно, і фермери, і всі селяни турбуються за озимі, фруктові дерева і виноградники. Календарна весна вже прийшла, потроху додає українцям довгоочікуване тепло. Чи пора вже підживлювати озимі?

- Для відновлення вегетативної маси постраждалих рослин потрібен азот, а це додаткові затрати, яких немає. А коли саме підживляти, теж вельми непросте питання. Якщо земля замерзла, і дощ, тоді іде змив внесених добрив. На жаль, у колег вже є і такі випадки. Азот треба давати, коли є волога, аби добрива засвоювалися рослинами.

- Чи буде рання весна «нормальною», чи підманить, як застерігає народна мудрість?

- Весна, як і ця зима, також може бути непрогнозованою. Якби взимку постійно лежав сніг, і тривали морози, то ніякої загрози озимим не було б. Так і зараз: вегетація може відновитися, а потім приходять заморозки. Тому із підживленням треба просто «вгадати», на основі власного і побратимів досвіду.

- Володимире Іллічу, а яким у Софіївському краї був торішній хліборобський сезон?

- Дуже засушливим. Деякі фермерські господарства нашого району стовідсотково втратили урожай. Статистика в Софіївській громаді вкрай сумна: біля 80 % ФГ повністю або частково втратили урожай. На жаль, є таке і в сусідніх Криворізькому, Широківському, Апостолівському районах, та і у всьому нашому Придніпров’ї. Тобто величезні затрати на врожай понесені, а віддачі — ніякої. Це не тільки втрата доходу, а і оборотних коштів. Ні зернові, ні сонях не дали до ладу урожаю. ЦІ збитки доведеться відпрацьовувати не один рік.

- Ця форс-мажорна ситуація зафіксована належним чином?

- Так, оформили Акти втрати урожаю. Ще до Нового року передали їх до Криворізької РВА і Дніпро ОВА,. Та досі ні про які відшкодування не чути. Зате уряд пропонує нову вітчизняну техніку, зі знижками... Люди добрі, та яка нова техніка, в таких умовах! Треба щось робити реальне, щоб допомогти, у людей біда конкретна.

- Коли фермерське господарство працювало цілий рік, вклало чималі кошти в обробіток грунту, насіння, пальне, догляд і жнива, і нічого не отримало через надзвичайну спеку, то і податки платити немає з чого...

- Однозначно, це болюче питання не раз порушували на зустрічах і нарадах в районі і області. Зокрема восени на святі в Дніпрі, з нагоди Дня працівника сільського господарства, виступав наш ветеран фермерського руху Дніпропетровщини Анатолій Савич Куліш. Він усе, як кажуть, «на пальцях» пояснив, прохав зрозуміти величезні загрози фермерам. Але в області кажуть: норми Податкового кодексу скасувати не можемо, для цього потрібна постанова уряду.

- Яким може бути вихід із цієї надзвичайної ситуації?

- Всі фермери, в один голос, прохають: не штрафуйте за затримку сплати в таких умовах! Розуміємо, податки треба платити, але ми виростимо і заплатимо, пізніше. Основне — «не перекривайте нам кисень» тепер.

- А з боку банків є розуміння у плані кредитування?

- Раніше було простіше, а тепер всі банки вимагають додатки, цілий пакет документів. Треба готувати персонал, навчати, все показувати на папері і в звітності, а це додаткові час і кошти. Ці вимоги, так звані «ризики ЄС», введені постановою Нацбанку, без їхнього виконання кредити не дають. Через такі, ще одні, разом із посухою, «зашпори», дехто з фермерів навіть продає техніку, аби вижити.

- Щойно Державний аграрний реєстр Мінекономіки передало у власність держави, із обіцянкою спростити доступ до державних і міжнародних програм підтримки. Чи й справді, на Вашу думку, це допоможе фермерам?

- Перекинути все на плечі держави просто, варто добре прорахувати наслідки. В першу чергу треба допомагати Збройним Силам України, аби зупинити і посунути назад окупантів. ДАР, зусиллями меценатів, допомагає насінням, коштами, модулями для зберігання зерна, за канадською системою. А як це працюватиме під патронатом держави, поки невідомо.

- І справді, слід добре дивитися, чи не прилипне до цього централізованого агроресурсу свій «міндіч». Зараз час війни, та мусимо достукатися до уряду, аби після такої, давно не баченої посухи бодай спростити отримання фермерами кредитів, відтермінування сплати податків, допомоги на проведення посівної.

- Абсолютно точно. Тим і тримаємося — надіями, бо другого разу не буде. Цей одвічний український оптимізм допомагає долати всі перешкоди. Велика вдячність за ратну працю хлопцям і дівчатам ЗСУ. Інколи тяжко на душі буває, тоді думаєш — а їм, там, іще складніше... Так і працюємо, і, чим можемо, допомагаємо нашим бійцям.

- Дякую Вам, Володимире Іллічу, за відверту розмову, за працю в таких надзвичайних умовах різкої зміни клімату, та ще й воєнної пори. Хай ця весна, нарешті, буде сприятливою і для праці в тилу, і для ратного труда на передовій!

Залишається додати, що 25 лютого в інтерв’ю «Укрінформу» заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький наголосив: "Війна принесла і виклики для діяльності аграрного сектора. Це пов'язано, окрім енергетичної кризи, зі складністю логістики, обстрілами портової інфраструктури, а відповідно – з більшою собівартістю логістики та відправки товарів. Люди – це критичний фактор. Багато пішли обороняти нашу країну, є постійний дефіцит висококваліфікованих працівників».

   Відтак будемо сподіватися, що доступний до живого спілкування селянський син Тарас Висоцький обов’язково врахує і донесе до уряду надзвичайний стан справ у аграрній галузі напередодні посівної.