Фермери здолають і це, найважче воєнне випробування, - Анатолій Гайворонський

   Велелюдний протест фермерів Січеславщини і сусідніх областей проти рейдерства земель ФГ "Самара" у Новомосковську (тепер Самар) 30 березня 2020 року, фото автора

   Сьогодні Україна відзначає величне свято хліборобів, що одвічно годують націю і мільйони людей у світі - День фермера. Це свято вільних українських селян, котрі після десятиліть колгоспної кріпаччини першими відновлюють традиційний родинний спосіб господарювання на землі. На цьому шляху немає манни з неба, бо праця на землі, як справедливо зауважив Олесь Гончар, легкою не буває. Та ген сівача живе у кожному українському поколінні, з юних літ всі знають скіфську легенду про Золотий плуг, скинутий українцям з неба Всевишнім. Цей священний сюжет, зафіксований античним істориком Геродотом, символізує божественне походження хліборобського ремесла і одвічно визначену долю наших пращурів-землеробів.

   А витоки свята сягають 19 червня 2003 року, коли Верховна Рада ухвалила Закон «Про фермерське господарство». Цей документ надав юридичний фундамент для розвитку приватних господарств після кривавої радянської доби примусових колективних господарств. Ось що про День фермера України та непрості цьогорічні селянські будні в час фашистської навали розповідає «ФП» відомий хлібороб, очільник Асоціації фермерів та приватних землевласників Дніпропетровської області Анатолій Гайворонський:

- Ми так довго чекали свого професійного свята, тож із приємністю сприйняли встановлення президентом України Володимиром Зеленським 19 червня 2020 року Дня фермера. Окреме свято фермери заслужили своєю працею, дбайливим ставленням до землі і поведінкою в суспільстві. Для прикладу, люди в селах не бачать у живі очі директорів великих агрогосподарств, в разі оренди їхньої землі. Навзаєм фермери ніколи не відмовляють землякам у допомозі, завжди, як не тяжко буває, відгукуються на соціальні запити шкіл, дитсадків тощо, бо і їхні діти, онуки відвідують ці заклади.

- З нагоди свята будуть окремі заплановані заходи?

- Так, сьогодні в Києві у рамках виставки AGRO UKRAINE WEEK у КВЦ «Парковий» пройде IV Всеукраїнський фермерський форум «Слово малого фермера в час великих змін», наша делегація бере участь в його роботі. Захід організовує Всеукраїнський конгрес фермерів (ВКФ) за підтримки Mercy Corps, Асоціація фермерів Дніпропетровщини є асоційованим членом ВКФ. Також у Дніпрі відбудуться урочистості, фермерів вітатимуть глава обласної військової адміністрації Олександр Ганжа та інші посадовці.

- А які важливі у воєнному сьогоденні питання розглядатимуться в Києві?

- Будуть обговорені правила взаємодії, жива дискусія між фермерською спільнотою та владою щодо податкової політики, земельних відносин, бронювання працівників. В обговоренні візьмуть участь голови профільних комітетів Верховної Ради, заступники міністра економіки та юристи, земельні експерти. Нам треба перекрити шлях для недолугих посягань на ЗУ «Про фермерське господарство», зловживань з боку окремих чиновників щодо безпідставного блокування податкових накладних, зробити мобілізацію громадян України прозорою тощо.

- Чи буде розгляд окремо правоохоронних проблем?

- На цьому майданчику розмова про це не йтиме. А загалом у Дніпропетровщині до справжнього ладу в цій сфері ще далеко. Вже чимало літ триває підступна атака на землі ФГ «Самара» Олексія Саєнка, також «віджаті» землі і навіть майно ФГ «Весела долина» Миколи Шапошника з Томаківки, ці кримінальні справи роками розглядають суди. А колишній прокурор Петриківського району відібрав, через явно не безсторонній суд, землі постійного користування у фермера Віталія Купрія з Чаплинки.

- В цьому плані виникає цікаве припущення. Років із сім тому кам’янські поліцейські з прокурорами хутко скосили 40 га кукурудзи фермера Олега Рисікова з Криничанського району і продали, «зліпивши» на чужому горбу чималий гендель. Та попри тривалу епопею в судах, на кожне засідання в які щоразу приїжджали 10 - 12 криничанських фермерів із очільником районної Асоціації Петром Матвієм, повернути вкрадене «захисниками народних прав» сліпа Феміда так і не спромоглася. То коли б ті правоохоронці, в разі потрапляння на фронт, раптом зустрілися з Олегом Рисіковим та його земляком, фермером Кирилом Саранчею, котрі служать в ЗСУ ще з 2022 року, чи вистачило б у них мужності покаятися?

- Як не прикро, і таке в нас буває. На моє переконання, ці цинічні корупційні справи-оборудки не можна закривати за строком давності, їх одразу слід передавати в Національне антикорупційне бюро. Нещодавно в резонансній справі про вбивство криничанського фермера Олександра Грушки Верховний суд таки поставив крапку: троє злочинців отримали довічне ув’язнення. Але правоохоронці дотепер не знайшли винних у ще довоєнних вбивствах фермерів Володимира Ражди з тієї ж Криничанщини, Сергія Кондратюка з Новопавлівської громади. Плюс недавнє, досі таємниче викрадення та вбивство голови ФГ «Маїс» Олександра Кравця з Лобойківки Петриківського району. До розслідування таких резонансних, тяжких кримінальних злочинів мають бути залучені найкращі слідчі, аби жоден злочинець не уникнув покарання.

- Однозначно. Тривала війна додає проблем хліборобській спільноті краю?

- Окрім постійної допомоги ЗСУ, виникає необхідність прихистку переміщених із зони бойових дій фермерських родин та їхньої техніки. Зараз із під Лимана люди приїжджають, із Покровського району раніше виїхали. Страждають від ворожої навали Васильківський район та Межівський, у якому очільник районної Асоціації, звільнений з лав ЗСУ за віком воїн Петро Ляхович із побратимами продовжують працювати, буквально за якийсь десяток кілометрів від лінії розмежування. Нещодавно в Межівщині загинув фермер від фашистського дрона; з рушницею в руках, збиваючи ворожі БпЛА, раніше поліг фермер з Херсонщини, Герой України Олександр Гордієнко. На жаль, дорогою ціною українці платять за право жити у своїй державі, всі полеглі у боях із ордою воїни ЗСУ і цивільні люди — наша слава, біль і вічна гордість.

- Так, надто довго демократичний світ чомусь дозволяє державі-терористу масштабно загарбувати чуже, плюндрувати довкілля і коїти воєнні злочини. Анатолію Івановичу, а в якому стані зараз посіви на полях після «типово-нетипової», за висловом очільника фермерів Софіївщини Володимира Кравченка, зими і затяжної весни?
- Посіви в хорошому і задовільному стані, види на врожай є. Все залежить від того, якою буде погода, бо колос може і не налитися. Оці червневі дощики по 1 - 2 міліметри не дають землі необхідного запасу вологи, а гарні дощі випали далеко не скрізь. Вже зараз на ораних землях подекуди є тріщини, коренева система рослин — в сухій ріллі, хоча великої спеки і не було. На чорне поле впаде навіть хороший дощ, а за два дні сонця все висохне.

- У своєму фермерському господарстві Ви давно відійшли від оранки, про яку і плуг закликав забути ще за радянських часів відомий полтавчанин Федір Моргун?

- Вже дев’ять років як застосовую виключно «нульову» технологію обробітку грунту. Її переваги в постійному захисті землі рослинними рештками. Економіка показує, що при «нулі» істотно менша потреба в дизпаливі на гектар оброблюваних угідь, витрата моторесурсу трактора, покращується біоніка грунту.

- А чи є негаразди в цій технології?

- В разі застосування системи «ноу-тіл» потрібна спеціальна сівалка для висіву насіння безпосередньо в необроблений ґрунт, покритий рослинними залишками, стернею та мульчею. А вона дорога, в цьому основна, вважаю, перешкода для фермерів. Хоча потроху процес іде, побратими бачать в цьому методі гарну перспективу. Ще затопчується «підошва» верхнього шару землі, необхідне періодичне прорізання щілин в грунті, раз на 2 - 3 роки. Із незвичного можна згадати пізню схожість, насінина в захищеному грунті довше прогрівається, плюс початковий, не надто привабливий, вигляд поля. Та коли все зійде, то і вигляд стає пристойним.

- Цей метод дає результат і в засушливі сезони?

- Безперечно. Торік, для прикладу, була засуха, кукурудза на «нулі» дала 35 центнерів з гектара, це небагато. Але ж на ораній землі дехто із фермерів не зібрав нічого... Сонях вродив по 18 центнерів, а на сусідніх полях, за традиційною технологією — всього 5, 8, 10. От у цьому і переваги, плюс рослинні рештки перегнивають на полях, покращується родючість грунту.

- Органічне виробництво на ланах Придніпров’я теж належить до найближчих перспектив?

- Поза сумнівом, воно теж привабливе, думаємо над цим і підходимо до нього. Але потрібні значні вкладення, аби оформити все згідно із діючими правилами.

- В чому, на Вашу думку, особливості цьогорічних жнив?

- Жнива цього року теж затягнуться, тижнів за три почнуться. Озимі ячмені, наша рідна «Одеська» пшениця вже пожовтіли. З огляду на почастішання ворожих атак безпілотниками прошу фермерів у Придніпров'ї в своїх громадах організувати в час жнив цілодобові чергування, аби захистити поля від пожеж, такі реалії війни.

- Анатолію Івановичу, що б Ви хотіли побажати побратимам в День фермера?

- Щонайперше міцного здоров’я тіла і духу, сприятливої погоди і щедрих нив, не втрачати оптимізму до праці й оборони. Фермери наскільки загартовані усім попереднім життям, що мусимо здолати усі перешкоди, здолати і це воєнне, найбільше випробування для Українського народу. Вічна слава усім полеглим за волю України, терпіння і перемоги воїнам і всім українцям!

- Дякую за розмову, слава Україні і її героям, котрі ратною і мирною працею зупиняють фашистську колісницю терору!