На кого працює Дніпропетровська податкова? На державу, на свій карман чи на ворога?

Сьогодні з високих трибун ми щодня чуємо про «економічний фронт», підтримку малого бізнесу та важливість створення переробних підприємств. Держава виділяє мільярдні гранти, щоб ветерани, переселенці та активні громадяни створювали робочі місця. Але поки одне державне вікно видає грант на розвиток, інше — у податковій інспекції Дніпропетровщини — робить усе, щоб це підприємство не дожило до наступного кварталу.

Грант як пастка: побудувати завод простіше, ніж зареєструвати накладну

Уявіть ситуацію: підприємець бере грантові кошти, додає власні заощадження, закуповує обладнання, наймає людей у громаді та починає виробництво. Здавалося б, держава має бути зацікавлена в кожній сплаченій копійці податків. Але на шляху стає «СМКОР» — система моніторингу податкових накладних, яка в руках дніпропетровських фіскалів перетворюється на інструмент повільного вбивства бізнесу.

Блокування податкової накладної — це не просто папірець. Це:

Репутаційна смерть: Клієнти та партнери починають «шарахатися» від підприємства, бо ніхто не хоче мати справу з «ризиковим» контрагентом.

Параліч торгівлі: Продукцію неможливо нормально реалізувати, бо покупець не отримує свій податковий кредит.

Адміністративне пекло: Замість того, щоб займатися маркетингом чи модернізацією, бізнесмен 24/7 збирає стоси паперів для розблокування накладних.

Кому вигідно?

Якщо підприємство, яке отримало державний грант, змушене закритися через тиск податкової, виникає логічне питання: Хто виграє?

Точно не громада. Громада втрачає податки на ПДФО та робочі місця.

Точно не держава. Грантові кошти фактично вилітають у трубу, а економіка отримує чергове повідомлення про те, що «працювати в білу — небезпечно».

Тоді залишаються два варіанти: власна кишеня або свідома робота на ворога.

Коли податківець блокує роботу реального сектору економіки, він або вимагає «лояльності» (що є прямою корупцією), або працює як диверсант. В умовах війни зупинка вітчизняного виробництва — це гра на боці агресора. Це демотивація підприємців, знищення віри в державні інституції та штучне створення економічної кризи в тилу.

Замкнене коло «ризиковості»

Підприємства на Дніпропетровщині дедалі частіше скаржаться, що статус «ризикового» присвоюється безпідставно та суб’єктивно. Це виглядає як спланована акція з витискання бізнесу з ринку. Коли державний механізм замість допомоги новоствореному бізнесу починає його «доїти» або знищувати, це вже не податкова політика — це мародерство.

Хто за цим стоїть?

У високих кабінетах Києва говорять про дерегуляцію та «країну підприємців». Але на місцях, у кабінетах Дніпропетровської ДПС, реальність інша. Хто саме підписує рішення про блокування? Хто ігнорує документи, що підтверджують реальність операцій новостворених грантових підприємств?

Суспільство чекає на відповіді. Якщо податкова інспекція продовжуватиме працювати проти власного виробника, то вона працює проти України. Час називати речі своїми іменами: саботаж розвитку малого бізнесу під час війни — це злочин, за який має настати відповідальність. Не тільки дисциплінарна, а й кримінальна.

Бізнес хоче працювати. Громади хочуть жити. Держава хоче перемогти. Питання лише одне: чого хоче Дніпропетровська податкова?