Що буде з агросектором та ринком землі 2022 ? Прогнози

За матеріалами статті - Відкриття ринку землі не буде істотно впливати на дохідну частину аграрного сектору української економіки в 2022 році, зазначив у своїй статті для  сайту Дзеркало Тижня колишній перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.

Можливість купувати-продавати землю і не могла щось кардинально змінити у вітчизняному сільському господарстві з точки зору економічних процесів, оскільки останні десять років вся українська земля перебуває в економічному обігу, тобто приносить ренту власнику і орендарю.

У липні 2020 року Кабінет міністрів затвердив Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2021–2023 роки. Не можна сказати, що сільському господарству в цьому документі приділено багато уваги, але кілька показників усе ж закладено. 

Зокрема, Кабмін очікує 2022 року урожай зернових у 77,2 млн тонн, олійних культур — 22,1 млн, виробництва молока — 9,8 млн (проти 9,6 млн 2020-го), м’яса свинини — більш як 1 млн тонн при факті 2020-го на рівні 960 тис. Валовий внутрішній продукт сільського господарства, за прогнозом, зростатиме несильно, але впевнено — на 3,5–3,8% щороку і 2022-го має досягнути 404 млрд грн. При цьому питома вага сільського господарства у ВВП України, за прогнозом Кабінету міністрів, має з року в рік скорочуватися і 2022-го року становитиме 8,8%. В урядовому прогнозі також згадується сільське господарство в частині його впливу на інфляцію. Прогнозується, що інфляція 2022 року буде, але уповільниться порівняно із 2021-м.

«Очікуване збільшення пропозиції на продовольчому ринку, зокрема, з боку сільського господарства та вітчизняних підприємств переробної промисловості на фоні прогнозованого значного врожаю, розширення переробних потужностей, а також завдяки відносній незмінності цін на світовому ринку, дозволятиме не змінювати загальних позитивних тенденцій щодо зменшення темпів зростання цін у прогнозованому періоді», — так виглядає урядовий оптимізм.

Водночас серед ризиків для економічного розвитку присутній неврожай, причому аж такий, що може спричинити дефіцит продуктів харчування. Імовірність настання такого ризику визначено як низьку. 

Парадокс цей полягає в тому, що можливість купувати-продавати землю і не могла щось революційно змінити у вітчизняному сільському господарстві з погляду економічних процесів. Давно минули часи, коли більш як половина сільськогосподарської землі не перебувала у використанні.

Період катастрофи та руїни в сільському господарстві припав на кінець 1990-х років, і вже на початку 2000-х в агросфері почали з’являтися перші інвестиції, професійне управління та нові технології разом із сучасною технікою.

Останні десять років уся українська земля перебуває в економічному обороті, тобто приносить ренту власнику та орендарю, як їй і приписано економічною теорією. Так, землю використовують на умовах оренди, але яке це має значення для соняшнику? Всі, хто хотів інвестувати в українську землю, яка приносить 700–1000 дол. EBITDA (прибутку до сплати податків, відсотків і амортизації) з гектара, вже давно інвестували. Включно з іноземцями. Включно з тими іноземцями, які придбали акції «Астарти» на Варшавській фондовій біржі, «Укрлендфармінга» і МХП на Лондонській. А тому всі розповіді про шалене зростання ВВП, приплив інвестицій і щастя всіх селян, які одночасно продадуть свою землю і продовжать отримувати з неї вищу оренду, — не більш ніж невдалі пропагандистські штампи.

Більш того, ймовірність продажу землі, яка обробляється, створила додаткову зону ризику для орендарів — від одноосібника до агрохолдингу. Адже один юрист із портфелем, як відомо, може спричинити багато проблем, особливо якщо він представляє власника кількох паїв посеред великого поля. Звідси всі ці не дуже вишукані схеми з перетворенням працівників агрохолдингу на лендлордів.

Бізнес природно намагається захиститися, знівелювати ризики. І тут, крім юридичних схем, потрібні ще й гроші на викуп землі. Але в умовах, коли навіть через рік після запуску ринку лише один банк пропонує цільовий кредитний продукт «для купівлі землі», бізнес, знову не з власної волі, почав перегрупування фінансів.

Першими під урізання пішли капітальні інвестиції. І дійсно, навіщо тобі новий елеватор, якщо у тебе не буде землі, щоб виростити кукурудзу, яка має в тому елеваторі зберігатися? У свою чергу, це запускає мультиплікатор негативних процесів в інших галузях: будівельники не збудують елеватора, виробник елеваторного обладнання його не продасть, металурги продадуть менше металу, робочі місця в міській і сільський місцевостях скоротяться.

 Згадуючи про 2022 рік, не можна оминути увагою ще кілька внутрішньоукраїнських факторів впливу.

«Укрзалізниця». Очевидно, що перманентна деградація монопольного перевізника лише посилюватиметься. До зношеності рухомого складу зерновозів, яка дещо компенсувалася приватним парком вагонів, додалася критична нестача тягових потужностей. А на додачу до операційної кризи маємо катастрофічне погіршення фінансового стану.

За словами агровиробників, 2021 року перевезення тонни зерна обійшлося в додаткову 1 000 грн. Не треба бути провидцем, щоб передбачити, що монопольна рента при перевезеннях зерна 2022 року зростатиме тими ж темпами. І піде вона не на ремонт дизель-електровозів плюс трохи вкрасти, а на підтримку ліквідності компанії, елементарне виживання, закриття дірок від раніше вкраденого зі збитків. Прогноз на 2022 рік: логістичні проблеми на УЗ поглибляться, ціни на перевезення зростатимуть.