Російські фашисти, геть з України!

Четверта доба йде відтоді, як увесь світ вжахнувся від побаченого, і 8-річна, приховувана РФ війна проти України переросла у відкриту. Вибухами ракет та снарядів зруйновані житлові будинки і казарми, лікарні і дитсадки, загинули громадяни суверенної держави. Українці по всій території піднялися для опору окупантам. Думаю, ніхто більше не повірить, що ми з московитами – якийсь міфічний «адін народ». Бо діти й батьки Гостомеля, Ворзеля, Києва, Харкова, Василькова, Маріуполя, Херсона і Сум чули вибухи і звук сирен, а ночували в підвалах. Січеславщина й інші області здригалися від спрямованих повітряних ударів. Багато хто з українців у живі очі бачив, як небо України із оглушливим свистом крають крилаті ракети ординців. Одна з них влучила 26 лютого в багатоповерхівку Києва на проспекті Лобановського, 26. ДСНС України зафіксувала черговий воєнний злочин проти мирного населення, їх налічується вже десятки.

Лідер нації – український солдат
Упродовж доби 26 лютого, за інформацією Міноборони, українські захисники наростили сили для оборони Києва, перехопили авіацію ворога над столицею та зірвали висадку морського десанту у Чорноморській зоні. Ворог несе значні втрати живої сили і техніки. А Путін знову брехливо називає війну «спецоперацією із усунення від влади нацистсько-бандерівського керівництва України, демілітаризацією і денацифікацєю».  А насправді через окупацію пнеться силоміць ліквідувати державність і змінити нашу ментальність, перетворити українців у безсловесних своїх рабів. Для наступного чийогось «визволення». Але українську мову і українську душу, щиру, відкриту для друзів, неможливо вичавити нічим. Бо для ворогів вона стала страшною у своєму праведному гніві.

Відтепер діяльність усього могутнього державного механізму переведена у військове русло. Припинилися суперечки, хто сьогодні лідер нації. Бо ним насправді є український солдат, який під шаленим ворожим обстрілом у Каховці і Бучі, Охтирці і Шостці робить тяженну, священну справу – захист рідної землі від московських орд. З часом їхня атака захлинається, і тоді починається паніка. Про це «Фермеру Придніпров’я» розповів екс-депутат Харківської облради Сергій Товстий:

- Під Харковом колону російських танків пуском води з Печенізького водосховища змусили піти на Леб’яже. А вже там їх і «зустріли». Двадцять машин були спалені за короткий час іноземною зброєю, їхні башти летіли догори на 10 метрів. Інші розвернулися і втекли. У Тростянець Сумської області прорвалася колона танків окупантів, біля ста одиниць. У них не стало пального, тож танки поставили у вузькі вулиці біля хат. У танкістів закінчився «сухий пайок», вони грабують селян і магазини, вбили двох таксистів. Під час руху зупинили та «віджали» і приватну машину, водія вигнали з неї. Кинули в його авто свої речі і сказали, що їм ця війна не треба, вертаємося в Росію. Чим швидше туди втечуть, тим краще для них.

«Голуби миру» принесли «рускаю вєсну»

За даними заступниці міністра оборони Ганни Маляр, за три дні війни в Україні РФ понесла ще не бачені в її 31-річній новітній історії безповоротні втрати: 27 літаків, 28 гелікоптерів, 146 танків, 49 гармат, 706 бойових броньованих машин, близько 4 300 нападників. Що ж, як каже фермер Іван Круть з Царичанського району, «кому закортіло гарячого – то буде йому й гаряче, скільки завгодно! Вже вся земна куля піднялася на супостата, тепер їм цей номер дарма не пройде». А його земляк Григорій Дубовицький здивований і обурений, як і багато хто з нас «надворі 21 століття, але поруч – дика, здорова і дурна країна. Коли хто поруч не танцює під її дудку – одразу «дає в морду». Молдові, Чечні, Грузії, тепер нам. Але віддача вже йде, по всіх напрямках».

Хитромудрий окупант щодня застосовує нову тактику. Щойно народний депутат Софія Федина повідомила в соцмережах: «від самого ранку в різних місцях Київської, Житомирської, Черкаської областей висаджуються з вертольотів групи російських диверсантів, які перевдягаються у форму Збройних сил України та просуваються в бік Києва. Закликаю бійців ЗСУ, тероборони та правоохоронців спілкуватися виключно українською мовою. У такий спосіб буде набагато легше виявити ворогів».

В ці дні надзвичайно швидко сталося те, чого в Україні прагнули обидва Майдани – єдність народу, дія принципу «один за всіх і всі за одного». Сьогодні міністр оборони Олексій Резніков наголосив: «з кожною годиною все більше людей усвідомлює, що ніде в Європі немає такої армії, як в Україні. Без цієї армії і нашого народу Європа ніколи не буде у безпеці. Без нас Європи просто не буде. Тому вже зараз надходить допомога, яка ще три дні тому була неможливою. Темрява відступить. Світанок близько. Тримаймо стрій».