Україна ризикує завершити сезон з аномальними залишками пшениці та кукурудзи
Чому так сталося і чи тиснутиме це на ціни? Сьогодні 5 травня 2026 року.
В квітні запаси зерна в Україні досягли 15,7 млн т — на 5,3 млн т більше, ніж роком раніше. Очевидно, затоварення викликане не бажанням аграріїв «притримати» врожай, а серйозними логістичними проблемами в портах Великої Одеси внаслідок російських атак. Чому це небезпечно? Надлишок пропозиції зерна може створити додатковий тиск на внутрішні ціни та складську логістику, коли новий врожай почне надходити на зберігання.
Чи змінюють аграрії комерційну стратегію, щоб швидше продати надлишки зерна? Яких культур зібралось на складах найбільше? Чи буде проблема більших запасів настільки ж складною, як в 2022-му, коли морська торгівля зупинилась через блокаду? Чому все не так похмуро — в тексті Latifundist.com.
Мінекономіки: в кінці сезону залишки зерна скоротяться до 11,3 млн т
Потенційний експорт зернових на початку 2025/26 маркетингового року (МР) оцінювався у 46,4 млн т — на 14% більше, ніж фактично було експортовано у 2024/25 МР (40,7 млн т), повідомили в Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Станом на кінець квітня 2026 року експортовано 30,3 млн т, або 65,2% від потенціалу.
Темпи експорту першої половини сезону справді були стриманими через об'єктивні причини, пояснюють в міністерстві. Це затримка збиральної кампанії врожаю 2025 року, зміна географії експорту пшениці на тлі зростання внутрішнього виробництва в ЄС (+23 млн т, з 122 млн т до 145 млн т у 2025/26 МР), а також постійні обстріли та руйнування портової інфраструктури, елеваторів, залізничних вузлів і мостів.
Водночас за останні чотири місяці Мінекономіки фіксує чітке прискорення темпів експорту. У січні–квітні 2026 року сукупні обсяги проданого за кордон зерна на 12,5% перевищують відповідний період минулого сезону — 14,7 млн т проти 13,1 млн т. У квітні 2026 року експортовано 4,07 млн т зерна — на 66% більше, ніж у квітні 2025 року.
«Однак, навіть за умови збереження поточних темпів експорту на рівні квітня 2026 року, до кінця сезону кінцеві залишки можуть скласти близько 11,3 млн т зерна загалом, у тому числі 4,9 млн т пшениці, 1,5 млн т ячменю та 4,5 млн т кукурудзи. Для порівняння, кінцеві залишки на завершення 2024/25 МР становили 4,9 млн т зерна, зокрема 1,7 млн т пшениці, 0,7 млн т ячменю та 2,3 млн т кукурудзи», — наголосили в Мінекономіки.
Також ширша експортна база цього сезону частково пояснює і більший залишковий обсяг до реалізації. Потенційний експорт у 2025/26 МР від початку оцінювався на 14% вище за фактичний обсяг минулорічного експорту — 46,4 млн т у 2025/26 МР проти 40,7 млн т у 2024/25 МР. У розрізі культур потенціал також ширший: пшениця — 17,7 млн т проти 15,8 млн т, кукурудза — 25,3 млн т проти 22,0 млн т, ячмінь — 2,7 млн т проти 2,3 млн т.
Високі поточні залишки зерна не свідчать про застій експорту — це наслідок ширшої експортної бази та об'єктивних обмежень першої половини сезону, констатують в Мінекономіки. Однак темпи останніх чотирьох місяців, особливо квітневі, показують надолуження відставання.
Головна причина затоварювання — російські удари по Одесі
«Мучимося, набиваємо гулі, пхаємо зерно в Одесу, але дуже важко», — каже Валерій Діброва, директор і засновник компанії «П'ятидні» на Волині. Компанія має в обробітку понад 24 тис. га (57 місце в ТОП-100 найбільших латифундистів України) Він не розповідає, скільки зерна зберігає на елеваторах. Пояснює: зерно в порт везуть щодня, виконуючи умови раніше підписаних угод на поставку тисяч тонн зернових.
Логістика з Волинської області в Одесу, ймовірно, найдорожча по всій Україні, але в гоподарства немає іншого виходу. Сухопутний транзит через ЄС автомобілями або залізницею просто не працює, додає він.
«Одразу після початку повномасштабної війни на самому кордоні збудували елеватор на 30 тис. т, проклали європейську і широку підїздну колії. Через нього ми перекинули більше півмільйона тонн на Гданськ, на Німеччину, допомагали везти зерно через ЄС з Херсону, Миколаєва, південних областей. І зараз готові відкрити перевалку. Але, на жаль, кордон і ринок Євросоюзу закритий, рівно як і Польща».
За його словами, в 2026 році в усіх аграріїв спільна проблема — логістика до портів. Залізниця стоїть, локомотивів на всіх не вистачає — іноді розбитий рухомий склад, іноді колії. Через це зсувається графік поставок зерна залізницею, а автомобілями такі обсяги вивезти неможливо. На елеваторах накопичуються залишки, а строки виконання контрактів ростуть.
«В Одесі портові елеватори стоять напівпусті, бо може прилетіти. В основному всі працюють «з коліс», щоб швидше зерно покинуло порт. Тому поки ще можемо експортувати — ми експортуємо, поки судна можуть підійти і забрати. Кажу «поки», бо не знаю, як будуть військові дії розвиватися, і яка буде інтенсивність атак росіяни на портову інфраструктуру», — розповідає Валерій Діброва.
З іншого боку, зараз — аж ніяк не 2022 рік. Поки є можливість працювати на землі і є продукція на продаж, можна надіятись на краще, підтверджує власник «П'ятиднів». Світові ціни на зерно зараз більш-менш прийнятні, а його компанія може зберігати товар на власних потужностях.
Співрозмовники видання підтверджують: логістика в морські порти дійсно йде важко, але вона все ж працює. Директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності групи «АГРОТРЕЙД» Андрій Бут нагадує, що потужності на Дунаї все ще недозавантажені, як і сухопутні кордони з ЄС. Хоча альтернативи портам Одеси дорожчі і мають меншу пропускну здатність — поки вони існують, великі залишки зерна є проблемою, а не шоком, як в 2022 році.
Великі запаси зерна не обов'язково тиснуть на ціни
Українська пшениця зараз досить неконкурентна з російською, оскільки країна-агресор за аналогічну ціну пропонує товар з вищим вмістом протеїну, пояснює директор комерційного департаменту «ТАС Агро» Антон Жемердєєв. Проте передчасно вважати, що перехідні залишки формують значний тренд в ціноутворенні зернових. Це лише один з факторів, тоді як найбільше ціну формує баланс попиту і пропозиції та високий рівень конкуренції на традиційних для України ринках збуту — в Туреччині, Єгипті, країнах Близького Сходу і північної Африки. Дійсно, тут Україну чекає певний тиск по цінах в новому сезоні.
Але є і позитивні сигнали: в останній тиждень Чиказька товарна біржа і MATIF демонструють пожвавлення цін. В першу чергу, вони «підтягуються» вслід за здорожчанням паливних матеріалів, ТМЦ, собівартості в рослинництві — факторів, викликаних блокадою Ормузської протоки.
Антон Жемердєєв - директор комерційного департаменту «ТАС Агро»
«На сьогодні бачимо, що на новий врожай ми можемо отримати аналогічну ціну до старого врожаю. Якщо краще поторгуватися, українська пшениця може отримати навіть якусь премію. Це досить непересічне явище, зважаючи на перехідні залишки, про які всі говорять, і які всі «витягують» перед іншими показниками. Тобто якщо говорити про пшеницю, у нас більш оптимістичний погляд на ціноутворення. Принаймні, на період початку збору врожаю».
Інший важливий фактор для пшениці, що починає реалізовуватися в Україні — погодний, а саме похолодання, що не дозволяє рослинам повноцінно розвиватися. В Україні та інших регіонах виробництва пшениці стартувало «погодне раллі», коли в квітні-травні відбуваються найбільш карколомні зміни на ринку. Також потрібно врахувати несприятливі погодні умови в США і ризик явища Ель-Ніньйо, що може спричинити суттєві ризики для врожаю в Австралії та Індії.
Ціни на зерно стримує і забезпеченість елеваторними потужностями, уточнює Андрій Бут. Україна більше не збирає вал врожаю понад 100 млн т на рік, як в 2021-му, тому зараз аграрії загалом можуть досить комфортно зберігати наявні запаси. Важливо, що значні задекларовані залишки зернових в реальності не дуже сильно тиснуть на внутрішні ціни.
Андрій Бут - директор департаменту ЗЕД групи «АГРОТРЕЙД»
«Бачимо парадоксальну ситуацію, коли на папері кукурудзи в Україні аномально багато. Аналітики називають 5-6-7 млн т, причому цифри ще залежать від темпів експорту. Мабуть, за таких запасів ціна мала б йти вниз, але в реальності вона йде вгору, тому що дорожчає внутрішня логістика в порт, яка лише росте найближчі місяці. Тому я б настільки не враховував фактор більших запасів».
Проблема залишків стосується лише зернових?
По олійних поточний сезон рухається в межах традиційних показників минулого сезону, підкреслюють в Мінекономіки.
«Ріпак фактично вичерпав свій експортний потенціал — використано 99,7% проти 100% у 2024/25 МР. По соєвих бобах експортовано 85,6% потенціалу проти 92,2% сезоном раніше; по соняшниковій олії — 72,6% проти 74,6%; по соєвій олії — 68,7% проти 69,7%. Враховуючи, що активна реалізація олійних триватиме до вересня включно, ми очікуємо, що остаточні показники сезону залишаться у звичних діапазонах, а перехідні залишки сформуються ближче до завершення МР», — пояснюють в міністерстві.
Торік після прийняття соєво-ріпакових правок «ТАС Агро» не зміг експортувати врожай з нульовою ставкою мита, а зменшувати площі посівів було вже пізно, розповідає Антон Жемердєєв. Проте площі під ним скорочуються, так як частина ріпаку не перезимувала, а ще частина посівів може загинути через весняні заморозки.
Проте у ріпака є хороші перспективи на експорт до ЄС, тому не слід очікувати затоварення цією культурою, додає він. В Європі продовжується паливна криза через події в Ірані, тому значно зріс попит на біодизель, сировиною для якого є ріпакова олія. Цей фактор і далі «драйвитиме» ринок ріпаку, тому не варто переглядати його запаси в Україні в бік збільшення.
Соняшник — культура для переробки на внутрішньому ринку, яку активно купують заводи, нагадує Андрій Бут. Група «АГРОТРЕЙД» продала власний соняшник ще в березні, і загалом по Україні не слід чекати затоварювання нею.
В Україні немає проблеми і з перехідними залишками нішевих культур, розповідає продакт менеджер відділу насінництва «Віломікс Україна» Святослав Кравчук. Нішева продукція не вирощується десятками мільйонів тонн, тому її логістика та зберігання значно простіша за основні культури. Головна проблема в нестабільних цінах на внутрішньому та зовнішньому ринках, які рік від року можуть змінюватись в рази. По цих культурах тренди такі:
Горох. Поточний сезон по цій культурі пройшов важко. Закупівельна ціна жовтого гороху складає 11-11,5 тис. грн/т проти 22-24 тис. грн/т минулого сезону, а зеленого — 12-13 тис. грн/т (27 тис. грн/т). Це пов'язано з тим, що Індія ввела імпортну квоту в 300 тис. т, Канада почала торгувати з Китаєм, а РФ витіснила Україну з частини зовнішніх ринків. Як результат — найбільші споживачі, зокрема Китай та Індія, скоротили закупівлю гороху в Україні.
Українські аграрії відреагували призупиненням експорту гороху, тому по цій культурі накопичились значні залишки. Але це не стане проблемою протягом сезону: через несприятливі ціни навесні посіяли менше ярого гороху, орієнтовно 80% від запланованих площ. На додачу, в південних областях вимерзла велика частина посівів. Менший потенційний врожай збалансує ринок, і ціна поступово повернеться до зростання, вважає Святослав Кравчук.
Жито. Перехідних залишків в сезоні 2025/26 в Україні взагалі немає. В поточному сезоні жито посіяне на 75 тис. га, з яких приблизно 40% піде на силос для відгодівлі худоби, тому його може не вистачити для забезпечення внутрішніх потреб. Є ймовірність, що жито доведеться імпортувати.
Жито залишається досить перспективною культурою, особливо для зони Полісся, де переважають піщані грунти. Там вона може показувати більшу врожайність, ніж озима пшениця. Хоча жито другий рік поспіль торгується дорожче пшениці другого класу, для його стабільного вирощування потрібне врегулювання стабільної закупівельної ціни — в іншому випадку аграрії відмовлятимуться від цієї культури в сівозміні.
Ячмінь. Ця культура знаходиться в відносному балансі: її експорт з України ускладнений через конкуренцію з іншими великими виробниками, але і значних перехідних запасів на складах не накопичилося. Рекордних врожаїв ячменю цього сезону не очікується, передусім через фактор агрономічної доцільності.
Святослав Кравчук - «Віломікс Україна»
«В цьому сезоні кукурудзу і соняшник збирали дуже пізно. Якраз час сіяти озимий ячмінь, а в вас техніка працює по кукурудзі, підживлення перше і друге ви не встигаєте зробити. Тому мало хто ризикнув його посіяти в надпізні строки, після збору кукурудзи. Відповідно, ячмінь відклали на ранню яру групу. А в березні сніг, вода на полях, якісно підсіяти його нереально. Тому я не знаю, що буде по врожаю ячменя, особливо враховуючи погоду зараз, і розвиток хвороб через несприятливі умови».
Перехідні запаси змусять міняти стратегію продажів?
Більші перехідні залишки не потребують принципових змін комерційної стратегії, пояснюють наші співрозмовники. Логістичні проблеми — не нова історія для українського агробізнесу, і закриття «глибокої води» в 2022-2023 рр його багато чому навчило, пояснює Антон Жемердєєв.
Антон Жемердєєв - директор комерційного департаменту «ТАС Агро»
«В України проблема з логістикою. Тому аграрії мають змінити підхід до прийняття рішень по експорту — з ситуативного до більш планового. Наші виробники звикли приймати рішення від потреби, а доведеться приймати рішення від можливостей. В кого такі можливості будуть — той буде впливати на перебіг подій. Треба по максимуму планувати час і робити постійний синхронний експорт, використовуючи по максимуму портові потужності».
В таких умовах буде складно працювати аграріям з класичною моделлю продажів, коли продукція відвантажується для закриття потреби в оборотних коштах. Відповідно, в них залишаються великі запаси на продаж в квітні-червні. Така схема працювала до повномасштабної війни, але зараз ніхто не може гарантувати роботу портів вже у травні-червні, попереджає директор комерційного департаменту «ТАС Агро».
«АГРОТРЕЙД» теж посилює планування експорту з урахуванням логістики до порту, уточнює Андрій Бут. Без зрозумілої логістики продаж великих партій на віддалені періоди виглядає ризикованим.
Андрій Бут - директор департаменту ЗЕД групи «АГРОТРЕЙД»
«Якщо вже ти робиш такі продажі, треба фіксувати не тільки ціну на товар, а й на логістику, бо інакше ти залишаєшся з великим ризиком по фрахту: морському, залізничному, або автомобільному. В таких умовах треба мати добре організовану логістику, яка буде зафіксована і по ціні, і по строках при виконанні контракту, і з цим вже працювати».
При цьому кожен виробник має знайти для себе баланс між запасом врожаю на елеваторі та фінансовою подушкою в банку, пояснює він. В умовах війни обидва варіанти ризиковані: в сховище може прилетіти ракета, тоді як гривня девальвує. Тому аграрій, в якого є запас по ємностях для зберігання і кошти на рахунку, почуватиметься комфортніше з запасом зерна на складах. Продавати весь товар і «сидіти» з гривнями доцільно, якщо їх можна витратити на розвиток і нові проєкти. Якщо ні — все ж краще мати залишки зерна. Задача кожного аграрія — підібрати оптимальний баланс для своїх умов.
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я