Затяна посівна та євроінтеграція: Україна цього року точно буде з хлібом
Україна точно буде з хлібом. Проте його вартість зростатиме, адже все, що формує собівартість зерна (пальне, логістика, добрива, ЗЗР), а отже й борошна — дорожчає. На додаток хлібна індустрія вже готується до можливих відключень електроенергії взимку, що також потребує значних капіталовкладень.
Про те, яким був сезон 2025/2026 для агропродовольчого сектору, які виклики стоять перед борошномельними підприємствами та виробниками хліба нині, та які заходи здійснює держава для забезпечення безперебійної роботи стратегічно важливої для продовольчої безпеки хлібопекарської галузі — обговорили учасники панельної дискусії «Зерно, борошно, хліб: погляд держави і бізнесу» під час конференції-виставки «Хлібна індустрія 2026».
Олександр Гайду, голова Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики
В Україні вже запрацювала Виплатна агенція, що фактично дає можливість ще до вступу до Європейського Союзу отримувати від наших європейських партнерів кошти на розвиток аграрної галузі. Нині продовжується адаптація відповідного закону, щоб з 2027 року аграрії мали можливість отримувати ці кошти.
Щодо ГМО, то регулювання повністю приводиться у відповідність до європейських вимог. Сам законопроєкт був прийнятий ще 2023 року, і це дуже важливо з погляду експорту нашої продукції та борошна як продукту з доданою вартістю.
У роботі законопроєкт про органічне виробництво. Цей напрям необхідно розвивати, адже дедалі більше споживачів віддають перевагу органічній їжі, і ми можемо таку продукцію дати.
Працюємо і над іншими законопроєктами, які не стосуються саме борошномельної та хлібопекарської галузей, і маємо дуже непоганий темп. Ми йдемо максимально швидко і готові адаптувати наше законодавство до європейського вже сьогодні.
Тарас Висоцький, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України
Сьогодні ведеться робота щодо можливості збільшення лімітів за кредитами в межах програми «5-7-9%» уже з другого півріччя поточного року. Парламент у травні розглядатиме зміни до Держбюджету, і якщо ресурс буде, то ми це реалізуємо. Перегляд бюджету передбачає виділення додаткових коштів у межах програми стійкості регіонів.
Окрім цього, йде робота над змінами у питанні бронювання військовозобов'язаних, зокрема і в агросекторі. Це потребує часу та узгодження з Силами оборони, проте ми докладаємо зусиль, щоб агропродовольча галузь залишалася з професійними кадрами.
Щодо прогнозу на урожай-2026, то очікуємо його на рівні 60,4 млн т, що майже дорівнює торішньому показнику. Пшениці аграрії можуть зібрати близько 22,4 млн т, ячменю – 4,7 млн т, кукурудзи – близько 31,6 млн т. Незважаючи на затяжну посівну, всі прогнозовані площі будуть засіяні. Далі впливатиме погода – і влітку під час дозрівання культур, і восени під час жнив.
Підсумовуючи, можна сказати, що попри всі виклики Україна точно буде з хлібом, і його буде достатньо. Втім, уже зараз потрібно розглядати й інші культури, зокрема жито. Вже цієї осені варто закладати основу для збільшення площ цієї перспективної культури.
Луїс Фернандо Амайя Ортіс, заступник керівника офісу та керівника програм ФАО в Україні
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) розуміє виклики, які сьогодні стоять перед українськими аграріями, тому розробляє програми для підтримки сектору виробництва зерна та його переробки. Для енергетичної підтримки хлібопекарської галузі протягом 2023-2025 років надано 54 генератори.
Окрім цього, надано тисячі полімерних рукавів для зберігання зерна. Найближчим часом планується забезпечення аграріїв 100 модульними зерносховищами у чотирьох областях (Волинській, Житомирській, Вінницькій, Полтавській) для зберігання жита.
У планах також провести з профільним відомством дослідження щодо нішевих культур, щоб зрозуміти проблематику, потреби цього сектору та можливості для підтримки.
ФАО і надалі підтримуватиме українських аграріїв: ми шукаємо нових донорів, щоб розробляти і впроваджувати нові програми підтримки.
Сергій Ткачук, голова Держпродспоживслужби
Виробникам харчової продукції важливо бути на крок попереду в питаннях простежуваності, щоб довести безпечність будь-якого етапу виробництва. Держпродспоживслужба докладає зусиль у цьому напрямку, переводячи сервіси в цифровий формат на платформі eFood. Реформа передбачає переведення 53 публічних послуг в електронну форму, 2026 року в планах реалізувати 9 основних із них.
Працюємо і над відкриттям понад 20 нових ринків. Ми взяли за практику раз на квартал, раз на пів року повторно відправляти листи, нагадувати про себе і про нашу продукцію. Переконаний – там, де стукають, двері відчиняються.
Якщо говорити про борошно, варто відмітити підписаний протокол із КНР. Ми розуміємо, що завтра борошно не поїде до цієї країни, адже є дві перешкоди: технічне доведення простежуваності та мита. Втім, крок за кроком, переконаний, вони вирішаться.
Віктор Шеремета, перший віцепрезидент Асоціації фермерів і приватних землевласників
Фермери працюють у складних умовах, особливо на прифронтових територіях, але навіть під кулями вони будуть вирощувати зерно. На сьогодні одним із найбільших викликів залишається здорожчання азотних добрив майже у 1,5 раза. Для тих, хто вирощує пшеницю, це дуже актуально, адже вал пшениці ми отримаємо, а от якою буде її якість – залежатиме від фінансової спроможності внести азотні добрива. Чи просядемо ми в цьому напрямі, рано говорити, багато залежатиме і від погоди. Дощі покращили прогнози на врожай. Якщо червень буде спекотним, то можна розраховувати і на високу якість.
Щодо перспективних культур для забезпечення хлібопекарської галузі сировиною, окрім жита, варто розглядати гречку, яка не потребує великої кількості добрив і хімічного захисту. Цікавим напрямом може бути і вирощування пшениці твердих сортів. Але тут треба на рівні держави дати поштовх до розвитку за допомогою фінансових механізмів – наприклад, пільгового кредитування під вирощування саме цієї культури.
Борис Шестопалов, віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів
Ціна на хліб буде зростати. На скільки, важко спрогнозувати, адже вона формується як наявністю попиту, так і можливістю виробника підтримувати той рівень ціни, на який є запит від споживача. І в цьому питанні варто орієнтуватися не на кінцевого споживача, а на торговельні мережі.
Чутливим залишається питання підтримки галузі на прифронтових територіях. Вона має бути більш диверсифікованою з погляду відстані від лінії фронту — як щодо гуманітарної допомоги, так і щодо бронювання.
Багато питань підприємства продовжують вирішувати самостійно, зокрема щодо енергетичного забезпечення. Постає також необхідність забезпечити не лише власну енергобезпеку, а ще і безпеку енергобезпеки: потрібні додаткові кошти для закупівлі засобів РЕБ. Звісно, це включає і питання постійної співпраці з Силами оборони та передання їх на баланс. Втім, ми готові брати на себе подібні кредитні навантаження.
Родіон Рибчинський, директор спілки «Борошномели України»
Поточного сезону гострої проблеми з борошномельною пшеницею не відчувалося. Втім, це не пов’язано з тим, що її стало більше.
На жаль, так співпало, що ціни на світовому ринку знизилися, плюс обстріли портової інфраструктури, і залишок зерна залишився на внутрішньому ринку.
Також ми зараз шукаємо механізм, який дозволив би протягом тривалого періоду мати стабільні врожаї жита.
Світлана Яценко, AgroPortal.ua
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я