Або в'язати, щоб хвалили, або не в'язати зовсім. Жінка, яка в'яже віники.
79-річна жінка в’яже віники із сорго
79-річна жительки Новогригорівки, що в Синельниківському районі на Дніпропетровщині, Людмила Паталай з дитинства в’яже віники. Спочатку цим ремеслом займався її батько, згодом передав свої навички дітям, розповіла жінка Суспільному.
"Скільки живу, скільки і займаюсь цим. Батько саджав городи - наймав вільні у селі щороку. Сорго багато було. Машинами звозив його додому. А в'язав — посеред хати. В’яже ті віники щодня зранку й до вечора. Він любив в’язати віники. Задоволений і щасливий, і гроші його не цікавили, а сам процес. Або в’язати, щоб хвалили, або не в’язати, казав. Так і я — по життю", — говорить жінка.
В’яже Людмила із сорго, яке вирощує і обробляє власноруч. Використовує спеціальну нехитру конструкцію: мотузка зверху прив’язана до перекладини, а знизу саморобна педаль.
"Це ще дідусь мій зробив отаке, щоб було і приємно ногою стати, і м'яко. Може, це навіть мій батько придумав, бо більше не знаю, не бачила ні в кого. Довго не покрутиш, бо і руки, і ноги. Сила потрібна в руках. Руки є у мене поки, натреновані", — посміхається майстриня.
На виготовлення одного віника жінка витрачає 10-15 хвилин. Дуже переймається через якість своїх витворів, ділиться Людмила. Батькову формулу жінка добавила: переживає, щоб дійсно і хвалили люди, але щоб були і задоволені її віниками.
"У магазині. буває, візьму в руки і мені так шкода покупців. Мені хочеться взяти, купить пару віників в них і зв’язати один свій. Справжній. А справжній — це рік роботи. І посадити, і прополоти, і прибрати вчасно. А потім ще то обідрати, то посушити, то від мишей рятувати", — каже вона.
Сніжана Салівон
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я