«Чесне слово» з кремля — це завжди тест на наївність співрозмовника
За матеріалами інтернет-видань
13.01.2026
335
З ФБ - сторінки Вадима Кирпиченка:
Якщо коротко про російську державну традицію, то формула проста: спершу — «чесне слово», потім — «воєнна хитрість», а далі — «нас там нє било». І так уже століттями. Честь і порядність у їхніх генералів та вождів — це щось із фантастики; реальний інструментарій — шантаж, брехня, підлість і підстави під виглядом «братньої допомоги».
У ніч проти 21 серпня 1968 року до празького аеродрому «Рузине» проситься «бідолашний цивільний Ан-24». Термінова аварійна посадка, людяність, допоможіть… Чехи дозволяють. Створюється ідеальна картинка гуманності. А з «цивільного» борту вискакують спецпризначенці, миттєво захоплюють вежу й відкривають небо для десанту. В їхніх книгах це ніжно назвали «обманний маневр». У нормальній мові це називається простіше — підлість.
Поки радянські війська оточують будівлю ЦК КПЧ і вивозять керівництво країни до Москви, пропаганда розганяє стару платівку: «змови буржуазії», «заколот», «західні кукловоди». Класика жанру — завжди винен хтось інший, а ми, як завжди, рятуємо. Про печеньки, щоправда, тоді ще не здогадались.
Чехословацька армія на той момент не була слабкою і цілком могла чинити спротив. Тому в хід пішов улюблений інгредієнт російської політичної кухні — фальшиві гарантії. Найвище керівництво армії запрошують «на переговори» під особисте «чесне слово» маршала Гречка. А далі — миттєвий арешт. Офіційна назва: «військова хитрість». Неофіційна — «коли слова коштують рівно нуль».
Минуло кілька десятиліть — сценарій той самий, географія інша. Іловайськ, 2014 рік. Обіцяють «зелений коридор». Кажуть про безпеку, домовленості, офіцерську честь. В результаті — розстріляні колони, знищені люди, навіть свої, що були в полоні. А потім традиційне «це все не ми». Військова хитрість 2.0.
Під Донецьким аеропортом лунає ще одна магічна формула — «слово російського офіцера». Обіцяють тільки забрати тіла загиблих і не стріляти. Під прикриттям цього «слова» мінують конструкції й підривають будівлю. Честь? Ні, не чули. Хитрість? Так, ось це — фірмове.
Якщо копнути глибше в історію — там усе за тим самим лекалом. «Гарантії безпеки», «чесне слово», «ніхто нікого не зачепить». А потім баржі, розстріли, репресії, вирізані міста. Змінюються прізвища правителів, змінюються прапори, а методичка — постійна.
І от тепер ті самі люди з тієї самої традиції раптом заговорили про «мирні переговори». Дуже зворушливо. Але є одна дрібниця: мирні слова в їхньому виконанні завжди закінчуються зносками дрібним шрифтом і тим самим присмаком «воєнної хитрості».
Тому пам’ятати історію — не пафос, а техніка безпеки. Бо «чесне слово» з кремля — це завжди тест на наївність співрозмовника. І відповідь у них одна й та сама: обман спочатку, обман посередині й обман у фіналі. А все решта — декорації.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ