Хто збиратиме врожай 2026 року в Україні?

Дефіцит працівників для збору врожаю в Україні цього року може стати рекордним за всю історію. Найгостріше нестачу людей відчувають господарства, що вирощують ягоди та овочі, а також мають сади й теплиці. Їхня потреба – сотні тисяч сезонних працівників, яких в Україні вже фізично немає. На початку 2025 року 39% агропідприємств повідомляли про дефіцит кадрів, за даними Державної служби зайнятості.

Тож хто збиратиме врожай у 2026 році і як це вплине на аграрний бізнес. 

"Без іноземних працівників ми не зможемо зібрати у 2026 році урожай малини та утримати провідні позиції експортера цієї ягоди", – каже голова Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник. Він знає цей бізнес, адже є співвласником та керівником компаній "Українська ягода" та "Беррі Хаб Плюс" (дохід у 2024 році становив 22,5 млн грн та 13 млн грн відповідно, за YouControl). Обидві нарощують свої доходи саме завдяки експорту малини.

Площа малинників в Україні у 2024 році становить 5000 гектарів, за даними Держстату. Враховуючи те, що для збору цієї ягоди необхідно близько 15 збиральників на гектар, то під час сезону країні потрібно понад 70 000 працівників.

Десятки тисяч збиральників щороку шукають також власники плантацій лохини, площі якої поступово зростають, а також полуничних господарств.

Лохина теж експортоорієнтована культура, яка щороку приносить майже два десятки мільйонів євро – більше, ніж експорт яблук. У яблуневі сади теж потрібні закордонні робочі руки. "Цього року Україна буде завозити в сади працівників з Бангладеш та Непалу – так вже давно робить Сербія", – каже керівник садової компанії USPA Fruit Володимир Гуржій.

Враховуючи щорічний приріст площі садів, для них буде потрібно ще не менше 100 000 збиральників.

Минулого року на збір полуниці Епіцентр Агро з першого підходу спромігся набрати менше половини від потрібних робітників для збору полуниці. Довелося шукати збиральників у сусідніх регіонах. До того ж оплата праці, за словами керівника Епіцентр Агро Світлани Нікітюк, була вищою, ніж платять за таку саму роботу в сусідній Молдові. Навіть порівняно з польськими розцінками.

За даними LIGA.net, у Молдові сезонні робітники отримують 25–30 євро (1300–1500 грн) за день. У Польщі "на малині" платять 5 злотих (60 грн) за кілограм. Враховуючи середній показник збору у 50 кг за день, польська малина дозволяє заробляти щодня від 3 000 грн.

Саме через рівень оплати праці українські сезонні працівники, а точніше працівниці (їх більшість) обирають Європу – Польщу, Італію та Іспанію, – що і створює дефіцит на українському ринку.

"В Україні платять утричі менше, ніж в Іспанії. Удвічі менше, ніж у Польщі. І умови – житло, проїзд – у нас зазвичай гірші, менше комфорту. Ось чому я обираю Європу", – заочно відповідає в розмові з LIGA.net жителька Тернопільської області, яка щороку на два-три місяці виїздить на збір сезонних ягід та овочів.

Шляхи покриття дефіциту

Невеликі господарства частково рятуються самозбором – коли покупці самі збирають ягоди на полі й оплачують їх за цінами у 1,5–2 рази нижчими за ринкові.

Це дозволяє не наймати працівників і уникати витрат на логістику та збут.

Зокрема, фермер Олександр Хижняк з Обухівського району вже два роки віддає під самозбір плантацію лохини площею до 10 га. Аналогічну модель використовує Богдан Демірський у Чернігівській області.

Втім, така схема має обмеження. Плантації повинні бути розташовані недалеко від великих міст, а після самозбору знижується врожайність: непрофесійні збирачі часто пошкоджують кущі й зривають недозрілі ягоди.

Ще один варіант – механізація. Вона реально працює насамперед у горіхових садах. Великі господарства (понад 50 га) інвестують у комплекси з шейкерів і установки для обтрушування горіхів з дерева та комбайна, що збирає горіхи з землі.

Результат такої технологічної сегрегації прогнозований: найближчими роками відбудеться концентрація господарств. Власники великих садів скуповуватимуть малі. "У нас менша собівартість горіхів – це раз. І два – вихід на гуртових покупців та можливість торгуватися, маючи великі обсяги. Тому поглинання малих садів це лише справа часу", – сказав LIGA.net керівник напряму садівництва одного з агрохолдингів.

Які зарплати готові платити

Поки сезон збору врожаю не стартував, тож масового заїзду іноземців не відбулося. Проте рекрутингові агентства вже отримують запити на наймання робітників з Азії та Африки. "Пошукові параметри такі – зарплата некваліфікованих працівників з-за кордону (вантажник, підсобник) становить не менше ніж $500, – каже співзасновник HRD-club Дмитро Дягтяр. – Якщо ж йдеться про водіїв, операторів складної техніки або кваліфікованих працівників, то зарплата має бути на рівні $800". (Це середній рівень зарплат на ці спеціальності в Україні.)

Такий рівень оплати обмежує коло пошуків громадянами Бангладеш, Непалу та Індії, а також країн Африки.

Наразі найбільша кількість запитів з Харківської та Запорізької областей, після них центр – Київщина, Житомирщина, Черкащина та Вінничина. На заході України гастарбайтерів шукають не дуже активно, каже Дягтяр.

LIGA.net відомо про три українські компанії, які вже імпортували робочі руки. Це виробник меблевої фурнітури з Київської області, який завіз під сотню робітників з Бангладеш, а також меблева компанія із Закарпаття, що найняла близько 50 робітників з Пакистану. Ще один роботодавець – в Одесі, що найняв п’ять десятків робітників на будівництво. В компаніях відмовилися говорити з LIGA.net для цієї статті.

Можлива причина: щоб легально найняти іноземного працівника в Україні, роботодавець повинен платити йому не менше 10 мінімальних зарплат. Тобто 86 470 грн. Це – приблизно $2000.

Непроста і юридична схема. Людині треба мати дозвіл міграційної служби на проживання в Україні. А роботодавець має отримати дозвіл на працевлаштування від Державної служби зайнятості за дозволом на працевлаштування.

Але у Верховній Раді вже зареєстровано два законопроєкти, один з яких скасовує необхідність двох дозволів (на проживання та на роботу). Другий законопроєкт прибирає вимогу щодо рівня оплати праці.

Ще одна проблема – це конкуренція за гастарбайтерів з боку роботодавців з Росії. "Там давно діють налагоджені канали залучення працівників з країн Азії. Не на користь України складніша та витратніша логістика – для доправлення робітників потрібно розробляти багатоходові логістичні операції, в яких залучені країни ЄС", – каже співвласник адвокатського бюро "Кіпоренко та партнери" Євген Кіпоренко.

Він також звертає увагу на ще один ризик – дедалі частіше з’являються пропозиції на завезення працівників із країн колишнього СРСР. "Є побоювання, що таким чином до нас будуть потрапляти скриті симпатики "русского мира" або просто російська агентура", – каже адвокат. Тому для таких випадків потрібні ретельні перевірки правоохоронних органів. Але це знову втрати часу, який дуже критичний саме для сезонних робіт.

Чи є альтернатива імпорту

Тому частина власників ягідних і садових господарств не вважає імпорт робочої сили панацеєю і намагається утримати українських працівників.

"Ми вже підвищуємо оплату до польського рівня і робимо ставку на міських жителів, які готові брати відпустки заради сезонного заробітку", – каже власник компанії "Фрут логістик" Максим Буряченко.

За його даними, "польський рівень" оплати сезонної роботи – це 1500 євро (76 000 грн) на місяць.