На передовій загинув В'яеслав Зайцев, завсектором Хортицького заповідника
За матеріалами інтернет-видань
19.11.2023
2568
Видатна людина нашого часу. Він працював у музеї Запорізськоі січі, тому що щиро любив історію, і вивчення історії зробило його таким саме відважним лицарем, про яких пишуть книжки. Душа культурного Запоріжжя, він узяв на себе усі виклики - пройшов війну як солдат штурмового підрозділу, ніколи не відмовлявся та не вмикав задню, був зразковим воїном у своєму десантному батальйоні. Велике щастя для усіх нас, хто мав нагоду бути зігрітим його теплом та увагою, і велике горе, що його не можна торкнутись… Дякую авторам, ця велична Людина буде виховувати наступні покоління украінських героів.
Юрій Бутусов, військовий експерт, сторінка ФБ. ·
Вперше почула про Славу Зайцева від своєї сестри, що працювала реставраторкою в Музеї запорізького козацтва на Хортиці. “Славко був найбільш самовідданою людиною в заповіднику”, — розповідала Olha. “Купляв нам інструменти, розхідні матеріали, розчинники, користувався своїм статусом “кіборга”, щоб знайти гроші на наші проєкти”. Згодом тема креативного фандрейзингу виринала в розмовах з усіма його колегами: “знаходив кошти для проведення гідроархеологічних експедицій, від спорядження для пірнання до самого виїзду”; “допоміг нашому співробітнику видати карти Великого Лугу до затоплення та карти порогів”; “організував збір для експедицій на Кам’янську Січ”; “всі експедиції останніх років відбувалися лише завдяки його авторитету”. Слава їздив на Хортицю громадським транспортом і дякував колегам за можливість бути дотичним до їхньої роботи.
В’ячеслав Зайцев був запорізьким істориком, археологом, бібліотекарем, завідувачем сектору “Камʼянська Січ” у Хортицькому заповіднику, депутатом Запорізької міськради, “кіборгом”, головою Запорізької ради ветеранів, воїном із позивним "Хортиця". Слава був велетнем.
Двічі поранений упродовж першого року російської війни, він демобілізувався у 2015 році, але в переддень повномасштабного вторгнення повернувся до лав ЗСУ. 5 жовтня 2022 року він загинув у бою на Донецькому напрямку... На його честь в моєму рідному Запоріжжі перейменовано колишню вулицю Лєрмонтова.
Окрім служіння, у житті Слави були фільми Серджио Леоне та Крістофера Нолана, улюблена Metallica й тарантінівські саундтреки, стрибки з парашутом та пірнання з аквалангом. Донька Поліна — синьоока, як тато, та дружина Oksana — його Пенелопа. Вогонь, який він завжди підтримував в експедиціях, засинаючи біля нього під зорями. Вогонь, який умів запалити в людях довкола. В пам’ять про Славу Зайцева підтримувати цей вогонь належить нам.
Історію Слави ви вже наступного тижня зможете прочитати в рамках проєкту PEN Ukraine Люди культури, яких забрала війна. А цього тижня PEN оголосив #EmptyChairWeek і просить усіх ділитися на всіх можливих майданчиках історіями наших загиблих авторів і митців.
Саша Довжик, мисткиня, сторінка ФБ.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ