Питання нульового та мінімального обробітку грунту залишається дискусійним серед українських аграріїв. Академік НААН Владислав Черчель дав збалансовану відповідь під час вебінару Всеукраїнського конгресу фермерів: під кожну культуру – своя технологія.
Не універсальне рішення
«Я вважаю, що ноутіл і стріптіл мають свої негативні і позитивні аспекти, і це уподобання кожного фермера окремо», – каже Владислав Черчель.
Науковець пояснює: технології, які працюють там, де випадає багато опадів, не обов’язково будуть ефективними в посушливих зонах. Хоча ноутіл і стріптіл дозволяють зберігати вологу в грунті, є й негативні моменти.
Проблема ущільнення
Основна проблема – ущільнення грунту все рівно відбувається. «Техніка все рівно їздить по полям. І ця техніка ущільнює грунт. Грунт не розпушується», – констатує академік.
Це більше про протиерозійне землеробство – менше стікає вологи, вона більше вбирається, більше позитивної біофлори. Але є й свої обмеження.
Під кожну культуру – своя обробка
Черчель радить диференційований підхід:
Для ранніх та озимих культур можна використовувати ноутіл або прямий посів. Це економить витрати на паливо та знижує витрати праці.
Для пізніх культур (соняшник, кукурудза) все ж таки потрібна оранка, якщо хочемо отримати нормальний результат. «Це особливо для півдня», – наголошує науковець.
Географія має значення
Там, де достатньо вологи – Київська область, Вінницька, західні регіони – ноутіл і стріптіл можна використовувати ширше. «Я вважаю, що це непогана система землеробства, яка зберігає грунт від різних видів ерозії», – говорить Черчель.
А от на півдні, де кожна крапля вологи на вагу золота, для деяких культур краще традиційна оранка.
Головне – сівозміна
Владислав Черчель наголошує, що важливіше за спосіб обробітку – дотримання сівозміни. «У нас на сьогоднішній день, на жаль, не дуже є повні сівозміни. Тільки ланцюги сівозміни, але повні сівозміни жоден фермер не витримує», – констатує він.
Проблема у тому, що багато фермерів вирощують соняшник по соняшнику, що взагалі неприпустимо. «Якщо фермери, аграрії зроблять хоча би короткоротаційні сівозміни на п’ять-шість культур, то можна запобігти багатьом проблемам агротехнічним шляхом», – радить академік.
Нові шкідники
Черчель також звертає увагу на появу нових шкідників у зв’язку зі зміною кліматичних умов. Кліщ і білокрилка, які раніше зустрічались лише у тепличному господарстві, тепер виходять у поле. «І не так легко з ними боротись», – попереджає науковець.
Для кукурудзи останнім часом багато проблем створює діабротіка, яка вже дійшла до Полтавської області. «Цей шкідник досить просто – якщо не сіяти кукурудзу монокультурою, то він не небезпечний», – каже Черчель.
Універсальна порада
Головний висновок академіка: немає універсального рішення для всіх регіонів та всіх культур. Фермер повинен сам обирати технологію обробітку грунту, враховуючи:
- Кліматичні умови свого регіону
- Культуру, яку вирощує
- Стан грунтів
- Економічну доцільність
«Під кожну культуру може бути своя обробка грунту», – підсумовує Владислав Черчель. А найважливіше – дотримуватись сівозміни, яка є основою здорового землеробства незалежно від способу обробітку грунту.