Новини міста Самар (раніше Новомосковськ): від козацької давнини через століття випробувань до сучасного розвитку Дніпропетровщини

Офіційне повернення історичної назви Самар замість топоніма Новомосковськ у 2024 році стало знаковою подією у суспільно-політичному житті Дніпропетровської області. Це рішення Верховної Ради України підсумувало тривалі дискусії науковців, краєзнавців та місцевої громади, які прагнули відновити історичну справедливість.

Сьогодні Самар - це не лише важливий адміністративний та промисловий центр Присамаря, а й місто з унікальним обличчям, де багатовікова козацька спадщина гармонійно поєднується з динамічним ритмом сучасного життя, модернізацією комунального господарства та підтримкою воєнної економіки.

Сьогодення міста вирує на перетині глибоких історичних традицій і викликів воєнного часу. Для того, щоб осягнути вектор розвитку сучасного Самарі, варто поглянути на його шлях протягом останніх ста років - століття, сповненого випробувань, індустріальних звершень, культурного опору та боротьби за власну самобутність.

Століття трансформацій: хроніка новітньої історії Самарі (1920–2020-ті роки)

Історія Самарі сягає корінням козацької доби XVI–XVIII століть, коли тут існували містечко Самар та слобода Новоселиця. Проте саме останнє століття докорінно змінило архітектурний, економічний та демографічний облік міста, перетворивши його на потужний індустріальний та культурний центр.

1. Адміністративне зростання та міжвоєнна індустріалізація (1920–1930-ті роки).

   Після буремних подій 1917–1921 років місто увійшло в епоху розширення своїх кордонів. У 1923 році до складу міста були приєднані давні передмістя та слободи: Подол, Перевал, Кущівка та Красний Кут. Покращилася й інфраструктура — у 1927 році між містом та обласним центром встановили регулярне автобусне сполучення. Знаковим для економіки став 1932 рік, коли розпочалося будівництво жерстекатального заводу (введений в експлуатацію в березні 1935 року), який став основним виробником тонколистового металу. Водночас цей період позначився чорною сторінкою — під час Голодомору 1932–1933 років місто втратило щонайменше 1208 мешканців. У 1937 році до меж міста увійшли Воронів Кут і Животилів Кут, а також запрацював шпалопросочувальний завод.

2. Воєнний період, опір та повоєнна відбудова (1940–1950-ті роки).

   Німецько-фашистська окупація міста тривала з жовтня 1941 року по вересень 1943 року. Попри жорстокий режим, у місті діяло опірне підпілля під керівництвом Микити Головка, яке чинило саботаж та допомагало партизанам. Після визволення у вересні 1943 року розпочалося відновлення зруйнованої міської інфраструктури та заводів. У 1958 році до складу міста увійшло селище Кулебівка, а жерстекатальний завод був реорганізований у Металургійний.

3. Промисловий розквіт та боротьба за духовну спадщину (1960–1980-ті роки).

   У ці десятиліття місто розбудовувалося високими темпами. Було відкрито завод залізобетонних виробів (1972 р.), швейну фабрику (1973 р.), меблеву фабрику (1977 р.) та новий автовокзал (1981 р.). Водночас у 1963 році радянська влада закрила для богослужінь унікальну пам’ятку козацького дерев’яного зодчества — Свято-Троїцький собор, перетворивши його на музей. Ця подія натхненна письменника Олеся Гончара на створення знаменитого роману «Собор». Лише у 1988 році собор повернули вірянам.

4. Незалежна Україна: ринкові трансформації та міська розбудова (1991–2013 роки).

   Зі здобуттям Україною незалежності місто пройшло складний шлях адаптації до нових економічних умов. Металургійний завод та інші підприємства провели реструктуризацію, з'явився малий та середній бізнес, розширилася торговельна мережа. Самар зберегла свою роль ключового транспортно-логістичного вузла між Дніпром та іншими регіонами.

5. Новітній етап: воєнна стійкість, деколонізація та повернення імені (2014–2026 роки).

   Події 2014 року та повномасштабне вторгнення 2022 року перетворили Самар на важливий тиловий хаб, який підтримує Збройні Сили України та приймає тисячі вимушених переселенців. 19 вересня 2024 року Верховна Рада України прийняла рішення про перейменування міста на Самар. Це стало символом повернення до козацького коріння та остаточного очищення топоніміки від імперського спадку.

Сьогодення міста Самар: актуальні новини, інфраструктура та життя громади

Сьогодні місто Самар демонструє високий рівень адаптивності до складних воєнних та економічних умов. Новини Самарі відображають активну діяльність міської ради, волонтерських організацій, комунальних служб та місцевого бізнесу.

Серед головних напрямків розвитку та новинного порядку денного громади варто виділити наступні:

1. Модернізація критичної інфраструктури та енергонезалежність. У місті послідовно реалізуються проєкти з підвищення енергоефективності. Об’єкти водопостачання, лікарні та навчальні заклади оснащуються генераторами та альтернативними джерелами енергії.

2. Соціальна підтримка та гуманітарні ініціативи. Самар стала новою домівкою для багатьох родин із гарячих точок України. У місті діють спеціалізовані центри надання гуманітарної допомоги та реалізуються проєкти облаштування соціального житла.

3. Безпека навчального процесу та підтримка молоді. У навчальних закладах міста триває капітальний ремонт та облаштування сучасних підземних укриттів, що дозволяє забезпечити змішаний або очний формат навчання.

4. Збереження архітектури та розвиток туризму Присамаря. Центральним об'єктом уваги залишається Свято-Троїцький собор, збудований у 1778 році народним майстром Якимом Погребняком без жодного залізного цвяха. Міська влада спільно з реставраторами дбає про збереження цієї споруди.

5. Благоустрій та міський транспорт. Тривають роботи з поточного ремонту доріг, відновлення освітлення, впорядкування паркових зон біля річки Самара та оптимізації маршрутів міського транспорту.

Процес відродження історичної назви та сучасні прагнення громади високо оцінюють історики та громадські діячі.

Як зазначає місцевий краєзнавець у коментарі для медіа Присамаря:

«Повернення історичного імені Самар — це не просто зміна літер у документах. Це акт відновлення нашої історичної пам'яті, повернення до козацьких витоків. Ми відмовляємося від імперських штампів і впевнено будуємо сучасне українське місто, яке пам'ятає своє минуле та чітко знає свій шлях у майбутнє».

У своєму класичному романі «Собор» видатний український письменник Олесь Гончар закликав замислитися про глибинний зміст збереження національних цінностей:

«Собор душі руйнувати не дайте! Він стоїть як символ пам’яті, краси і незнищенності нашого народу, який крізь віки береже свою гідність і прагнення волі».

Нині місто Самар на Дніпропетровщині живе повнокровним життям: ремонтуються дороги, працюють підприємства, волонтери допомагають фронту, а діти навчаються у безпечних школах. Поєднуючи величну столітню історію з інноваціями сьогодення, Самар залишається надійним форпостом та прикрасою Дніпропетровської області.

Докладніше про рішення парламенту щодо повернення місту його козацької назви та реакцію місцевих жителів дивіться у відеосюжеті:

https://www.youtube.com/watch?v=U8FUijTncZ8