Самар обирає новий прапор і герб
За матеріалами інтернет-видань
28.05.2025
164
Триває громадське обговорення обраних комісією проектів гербу та прапору міста Самар. 
Про історію офіційної символіки міста розповів Константин Мешко.
У місті вважають, що нові символи мають не тільки відповідати часу, а й мати глибоке коріння в нашій пам’яті. Обрали варіанти, які стануть основою нового візуального стилю Самару.
Центральний образ герба — дерев’яний козацький Свято-Троїцький собор, який пройшов із містом усі важливі етапи його історії. Він зображений за правилами геральдики на блакитному тлі.
Герб оздоблений золотими дубовими гілками, перевитими блакитною стрічкою. Це відсилання до річки Самара та давніх заплавних лісів, якими славиться наш край.
На прапорі — лев, історичний символ Самарської паланки. Колір полотнища — малиновий, як на старовинних козацьких прапорах і хоругвах. Це звернення до глибоких історичних традицій та нашої національної ідентичності. Над левом зображена зірка — символ високих прагнень і цінностей.
Попереду розгляд цих проєктів на Геральдичній комісії. Після цього їх винесуть на сесію міської ради для остаточного затвердження.
Він зазначає, що найдавніша символіка Самару походить з періоду Нової Січі (1734-1775 рр.). З часів, коли наше місто відігравало роль адміністративного центру Самарської паланки. Це – поланкові печатки. На сьогодні їх відомо дві – 1750 року та більш пізня – 1770 року (додаю зображення за Д. Яворницьким). Бачимо, як не дивно, центральним зображенням печаток нашої паланки є лев. На печатках інших паланок, зображено інших звірів і комплекти зброї поряд з ними. Чудовий приклад інтеграції зображень і символів з давніх печаток в сучасну геральдику – герби міста Дніпра та Дніпровського району. На гербі міста зображено шаблю та стрілу – символ запозичений з печатки Кодацької паланки. На гербі району – кінь, з тої ж печатки Кодацької паланки.
Чому для Самарської паланки обрали образ лева? Певно тому, що саме Самарська паланка була в свій час найбільшою, найбагатшою і численною за населенням. І ці характеристики території відобразили саме в такому образі.
А от зброя на наших паланкових печатках різна. На давнішній, у лева в лапі – бунчук, на більш пізній, в щитку, під левом – лук з двома стрілами. І тут цікавий момент (дякую колегам історикам, підказали), лук зі стрілами трохи не наш символ, а символ Старосамарської сотні (зараз Самарський район лівобережжя Дніпра). Паланка (тобто наше місто) підпорядковувалась Запорозькій Січі, а сотня – Гетьманщині, тобто належали ці поселення до двох різних українських автономних утворень ХVIII століття. І між паланкою і сотнею існував тривалий конфлікт за землі, в якому, зрештою, «перемогла» наша паланка. Забрала землі, що належали Старосамарській сотні, і зобразила цю перемогу на своїй оновленій печатці – паланковий лев тримає лук зі стрілами «підкореної» сотні. Чому я розписую ці історичні нюанси, бо знаю, що багато поданих проектів гербів містили саме лук з двома стрілами, а як бачимо – це не зовсім наш символ.
А далі – 1775 рік – знищення Січі, 1794 рік – найменування Новоселиці-Самарі Новомосковськом, 1811 рік – таврування нашого міста імперським гербом, розробленим Російською Герольдією (додаю зображення і опис). Також додаю зображення гербів інших міст Катеринославського намісництва, затверджених в той же час. Можна звернути увагу, що тема знищення запорожців, засновників міста на Самарі, яскраво відображена лише на імперському гербі повітового Новомосковська. Це ще раз доводить роль козацтва в заснуванні нашого міста, ну і злочинний умисел імперії в знищенні запорозької вольниці.
Імперський герб проіснував до 1917 року. Після нього в СРСР довгий час наше місто гербу не мало. І лише у 1980 році для міста був затверджений новий герб, розроблений місцевими авторами. Символіка досить зрозуміла і типова для того часу – продукція трубного заводу, стрічка Самари, паркова зона (зображення додаю).
А вже за часів незалежності України, у 1999 році, був затверджений сучасний герб міста, автором якого став В. Москаленко (зображення додаю). Але вже на сьогоднішній день сучасний герб піддається критиці провідних геральдистів України: композиція побудована не за канонами геральдики і створена вона з ознаками російських гербових традицій.
Наскільки я зрозумів, сучасна українська геральдична традиція ще на стадії свого формування. Фактично лише на початку 2000-х років Українське геральдичне товариство затвердило методичні рекомендації для розробки гербів. І сьогодні призначення цих рекомендацій зрозуміле – Українській незалежній державі потрібна власна сучасна геральдична традиція.
Тому, давайте розглядати сучасні проекти гербів з оглядом на власну історичну символіку і з врахуванням рекомендацій фахових українських геральдистів.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ