Що це за Пенсійний фонд, з яким доводиться постійно судитися?

На запитання читачів «Сільських вістей» відповідають фахівці Пенсійного фонду України.

«Що це за Пенсійний фонд, з котрим постійно потрібно судитися? Чи не означає це, що нарахування можуть зробити неправильно? Якісь незрозумілі формули, індексація не для всіх. Суди пенсіонери виграють, а грошей на виплати все одно немає.

Крім того, з початку року прожитковий мінімум і мінімальна зарплата збільшилися, а індексацію провадять з 1 березня! Питання: а де ж поділися гроші платників податків за січень та лютий? Чому Пенсійний фонд не робить за ці два місяці перерахунок?

Роз’ясніть, будь ласка, що це — умисне невиконання закону для економії?»

Андрій ЛАПА. с. Велика Дівиця Прилуцького району Чернігівської області.

В ЦЬОМУ невеличкому листі досить багато запитань. Частина з них конкретна, частина — дискусійна, частина — суто емоційна.

Про причини, чому люди масово судяться з Пенсійним фондом, ми вже раніше писали. З одного боку, це недосконале законодавство, яке не завжди чітко прописано, яке постійно змінюється, в якому багато підзаконних актів. З другого — це Пенсійний фонд, який може трактувати ті чи інші норми по-своєму, мати свою сталу практику в тих чи інших питаннях. З третього боку, це пенсіонери та адвокати, котрі бачать ситуацію інакше, знаходять слабкі місця в законах або діях Пенсійного фонду та оскаржують їх.

Ситуація призводить до того, що в судах пенсіонери вже вибороли понад 60 мільярдів гривень. Однак дефіцит бюджету елементарно не дозволяє виплачувати ці борги в повному обсязі тут і одразу.

Казати, що пенсії нараховують неправильно, — теж є досить безапеляційним. Кожен випадок і кожну пенсійну справу потрібно розглядати окремо, щоб у прин-ципі розібратися, як порахована пенсія і чому саме так. Зазвичай пенсії розраховані відповідно до чинного законодавства. Інше питання, чи справедливе це законодавство? Аж ніяк не завжди. І, звісно ж, воно інколи дуже заплутане і незрозуміле, надто для пересічних пенсіонерів. Попри заяви урядовців на практиці індексація у нас і справді не для всіх. І це, знов-таки, обумовлено самим законодавством.

Тепер розберемо конкретно на прикладі підвищення пенсій із 1 січня. А точніше, чому їх у більшості випадків не перерахували. Справді, з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум зріс з 2093 до 2361 гривні, а мінімальна зарплата — з 6500 до 7100 гривень. Зауважимо, що у зв’язку зі зростанням мінімальної зарплати пенсії частково перерахували одразу в січні — автоматично, як і передбачено законом. А от із прожитковим мінімумом вийшло трохи хитріше.

З одного боку, стаття 42 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що зміна розміру прожиткового мінімуму має автоматично призводити до перерахунку пенсій. І, відповідно до Закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік», прожитковий мінімум з 1 січня змінився. Водночас у законі про бюджет була зроблена примітка, що цього разу перерахунок пенсій через зміну прожиткового мінімуму має бути зроблений не з 1 січня, а з 1 березня разом з індексацією пенсій. Таким чином, Пенсійний фонд як орган виконавчої влади просто виконує норму, ухвалену Верховною Радою. Окремо зауважимо, що за чинним законодавством індексація пенсій щороку відбувається саме з 1 березня, а не з січня.

Інше питання, що пенсія в розмірі не менш прожиткового мінімуму гарантується громадянам навіть Конституцією України. Але через рішення, ухвалене парламентом щодо бюджету на 2024 рік, вийшло так, що в січні-лютому 2024-го певна (хоча і відносно невелика) частина пенсіонерів і справді отримували пенсію, розмір якої був нижчий за новий прожитковий мінімум. У цьому сенсі очевидно, що ухвалена норма закону про бюджет суперечить Конституції. Це вже не кажучи, що реальний розмір прожиткового мінімуму має бути набагато вищим, ніж затверджений. Але ви правильно зазначили: навряд чи хтось за це суворо відповідатиме чи відповідатиме взагалі.

В підсумку зазначимо, що відтермінування перерахунку пенсій у зв’язку із прожитковим мінімумом і урізана індексація пенсій, імовірно, зроблені саме для економії коштів. Адже відомо, що грошей у бюджеті і без того не вистачає, надто в умовах воєнного стану. Простіше кажучи, наобіцяли багато, а грошей виявилося мало. Довелося викручуватись. І формально все зробили за законом.