Першого серпня - Медовий Спас. Дещо з історії меду.
- Для того, щоб зібрати 100 грамів меду, бджолі необхідно облетіти ні багато, ні мало, а 46 тисяч км.
Для отримання ложки меду (30 г) 200 бджіл повинні збирати нектар упродовж дня. Стільки ж бджіл повинні займатися прийманням нектару та обробкою його у вулику. При цьому частина бджіл посилено вентилює гніздо, щоб швидше йшло випаровування з нектару зайвої води.
Юрій Фоменко, випускник Дніпропетровського сільгоспінституту, сторінка ФБ.
- У 1985 році перуанські митники затримали на кордоні велику партію меду з Еквадору. Як виявилося, в ласощах містився кокаїн. Пізніше з'ясувалося, що наркотик не був підмішаний механічним способом. Для отримання вкрай небезпечного меду бджіл випускали прямо на плантації коки.
- Мед, до речі, відмінний, хоч і дорогий, консервант, про що знали ще в давнину. Як відомо, тіло Олександра Македонського, який відійшов у засвіти в поході, під час перевезення до столиці Македонії для поховання було загорнуте в мед, щоб запобігти розкладанню під час довгого шляху.
- Існують отруйні сорти меду. Їх отримують з нектару отруйних рослин. Такий мед називають п’яним і його ні в якому разі не використовують в їжу.
- Своїм існуванням бджільництво зобов'язане, «північним» бджолам, які заготовляють мед, щоб було чим підкріпитися взимку. В Африці теж існують бджоли, і вони теж переробляють нектар в мед, але вони не зберігають його у вуликах, оскільки в Африці немає зими, а значить, запасати мед просто не потрібно.
- У Парижі (в Place des Jardins) існує готель для бджіл. Він має вигляд невеликої конструкції з різних видів колод, дощок і цегли, де бджоли можуть будувати собі вулики в умовах міста. Зроблені такі готелі для збереження популяції бджіл і поліпшення життя рослин в міських умовах.
Для українців це свято свято поєднання двох світів - народних українських традицій та християнських легенд. У дохристиянські часи цього дня вшановували Богів Спасів і освячували квіти, городину та криниці. Зрештою, прийнявши християнізовану назву, люди зберегли давні традиції і дотримуються їх до сьогодні.
Серпень — Спасівка, Спасич. Спаси — давні праукраїнські Боги. Спасівка складається з трьох головних свят. Місяць Спасич згадується у Велесовій Книзі як місяць подяки Богам Спасам за добрий урожай. Ритуали проводилися на високих горах, скелях або біля священних джерел (у місцях, якi люблять Боги), відбувалося поминання Предків, загиблих воїнів, молитви за спасіння Душі, лад у державі, відбувалися братчини.
1 серпня — Медово-маковий Спас. Освячення меду й маку.
6 серпня — Яблучний Спас. Освячення яблук, груш, квітів тa інших дарів саду.
16 серпня — Хлібний Спас. Освячення i споживання жертовного короваю з нового зерна, вдячність Богам за щедрі дари, врожай. У народі, крім зазначених, збереглися ще й такі назви, як Грибний, Ягідний, Горіховий, Полотняний, Спас на воді, або Мокрий Спас. Мабуть, у давні часи їх було ще більше, бо кожному овочу свій строк. Кожний овоч, як плід Землі і Сонця, має бути присвячений Рідним Богам, тож на їх вживання обмежень не було.