ТАК ЧЕКАЛИ ПЕРШИЙ ДЕНЬ НОВОГО РОКУ, І ОТ МАЄМО ТЕ, ЩО МАЄМО: АКЦИЗ НА ПАЛЬНЕ ДЛЯ АГРАРІЇВ ВИРІС. АЛЕ ПРИ ЦІЙ НАГОДІ І КІЛЬКА ХОРОШИХ НОВИН

За матеріалами інтернет-видань 06.01.2026 315
З 1 січня виріс акциз на пальне для аграріїв

З 1 січня 2026 року ставка акцизного податку на моторне пальне для агровиробників в Україні зросла до €253,8 за 1000 л — на €38,1 більше, ніж у 2025 році, коли вона становила €215,7 за 1000 л. Про це повідомляє AgroPolit.com.

Підвищення передбачене нормами закону про імплементацію європейських вимог щодо акцизів, ухваленого парламентом та підписаного президентом.

Підвищення акцизу — частина планового переходу до європейських мінімальних ставок, мета якого — поступово вирівняти українські податкові правила з правилами ЄС. Так, у Німеччині акциз на пальне значно вищий і перевищує €650 за 1000 л, у Польщі — близько €276, а у Словаччині — понад €550. Це свідчить про різницю податкового навантаження на паливо в Україні і ЄС. 

У парламенті зазначали, що підвищення акцизів має допомогти збільшити надходження до державного бюджету. Очікується, що завдяки новим ставкам до казни буде надходити додатково 2–3 млрд гривень щомісяця від сплати податку на пальне, що може частково компенсувати бюджетні витрати під час війни та на інші пріоритетні потреби.

Аграрний сектор, який є великим споживачем дизельного пального, може відчути зростання витрат на виробництво. Як показують розрахунки для минулих періодів підвищення акцизів, подорожчання пального через більший акциз може додати до вартості дизеля і бензину кілька гривень за літр, хоча це також залежить від світових цін на нафту та курсу валют.

Закон про підвищення акцизів на пальне передбачає поетапне підвищення акцизу впродовж кількох років — до 2028 року — щоб українські ставки наближалися до мінімальних рівнів, встановлених для країн-членів ЄС.

© Микола Сирота, Kurkul.com, 2026


Понад 1,3 млн бройлерів на рік — на Львівщині будують нові пташники

Понад 1,3 млн бройлерів на рік — на Львівщині будують нові пташники

ТОВ «Екобройлер» має намір суттєво наростити виробничі потужності птахоферми, що розташована у селі Гута Буської громади на Львівщині. Після реалізації проєкту підприємство зможе одночасно утримувати до 230 тис. курей-бройлерів, а річний обсяг виробництва становитиме близько 1,38 млн голів, повідомили у Буській міській громаді.

У межах розширення компанія планує звести п’ять нових пташників та п’ять бункерів для зберігання комбікормів. Два з нових пташників будуть розраховані на 32,5 тис. голів кожен, ще три — на 35 тис. бройлерів. Наразі на підприємстві вже експлуатуються три пташники із загальною місткістю до 60 тис. птиці, тож після добудови їхня кількість зросте до восьми.

На фермі не планують облаштовувати вигульні майданчики. Підприємство розглядає два варіанти утримання птиці — на глибокій солом’яній підстилці або у кліткових системах. У разі застосування «сухого» методу підстилку вивозитимуть спеціалізованим транспортом після кожного циклу відгодівлі.

Птахоферма розміщена на двох орендованих земельних ділянках загальною площею 8 гектарів, які перебувають у користуванні підприємства з 2011 року. Територія впливу діяльності охоплює всю Буську громаду, тож питання екологічних та соціальних наслідків розширення безпосередньо стосуватимуться місцевих мешканців.

У громаді зазначають, що збільшення виробництва може забезпечити додаткові робочі місця та зростання податкових надходжень до місцевого бюджету, водночас очікують від підприємства неухильного дотримання екологічних вимог і нормативів.

© Микола Сирота, Kurkul.com, 2026

Тунельне вирощування компенсує втрату овочівництва на півдні України

Тунельне вирощування компенсує втрату овочівництва на півдні України

Українська овочева галузь пережила радикальну трансформацію внаслідок війни та окупації південних територій. Ланцюги постачання овочевої продукції як закритого, так і відкритого ґрунту істотно скоротилися, а регіони почали активно розвивати власне виробництво. Про це в матеріалі для журналу «Плантатор» розповів Тарас Баштанник, голова Української плодоовочевої асоціації.

«Ми більше не бачимо ситуації, коли всі ранні овочі концентруються в одному регіоні, як це було з Каховкою, звідки продукцію розвозили по всій країні. Тепер кожен обласний центр прагне забезпечити себе якісною ранньою та позасезонною продукцією самостійно. Рання овочева продукція — це чудовий напрямок, який дозволяє розтягнути сезон, диверсифікувати виробництво по всій Україні та компенсувати втрачені обсяги», — пояснив експерт. 

Тарас Баштанник нагадав, що овочева галузь традиційно орієнтована на внутрішній попит. Дев'ять років з десяти виробники працюють саме на український ринок, а не на експорт. Тому регіоналізація виробництва стала логічною відповіддю на нові виклики.

Перспективи розвитку тунельного овочівництва голова асоціації оцінює позитивно, особливо в контексті втрати частини південних площ. Тунелі дають змогу регіонам, які раніше повністю залежали від постачань з Півдня, налагодити власне виробництво ранніх томатів, огірків, перцю та іншої продукції. Це не лише зменшує логістичні витрати, а й забезпечує споживачів свіжішими овочами.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2026 р.

Глобальні надої молока б'ють рекорди завдяки високим цінам

Глобальні надої молока б'ють рекорди завдяки високим цінам

За останній рік глобальне виробництво може досягти історичного максимуму. Головним драйвером зростання стали високі закупівельні ціни, які мотивують фермерів нарощувати поголів'я та підвищувати продуктивність стад. Найбільше зростання демонструють США, Європейський Союз, Нова Зеландія та Велика Британія. Про це пише Agriland.

«За даними генерального директора Leprino Foods Europe Пола Вернона, американські виробники збільшили надої більш ніж на 5,5% за рік — це майже втричі перевищує середньорічний показник у 2%. Паралельно зросли й якісні характеристики сировини: вміст жиру та білка в молоці досяг нових максимумів, що додатково підвищує рентабельність для переробників», — йдеться в повідомленні.

Новозеландські фермери наростили виробництво на 3,4%, а прогнози на поточний сезон передбачають додаткові 2,6% приросту. Експерти не виключають, що реальні цифри виявляться ще вищими. Навіть попри недавнє зниження закупівельних цін, місцеві господарства продовжують працювати з прибутком, оскільки ціна молока все ще перевищує собівартість його виробництва.

«Країни ЄС продемонстрували сумарне зростання виробництва майже на 5% за рік. Німеччина підтримує стабільно високі обсяги постачання, Велика Битанія додала 6% до минулорічних показників, а Франція — 3%. Після спаду 2024 року галузь активно відновлюється, причому через зміщення періодів отелення у провідних країнах-виробниках надої в сезоні 2025 року виявилися нетипово високими», — зазначають експерти.

Ключем до такого стрімкого розширення виробництва стали саме закупівельні ціни. У Північній Ірландії середня ціна на молоко зросла з близько €0,44 у 2023 році до €0,55 у 2024-му. За перші дев'ять місяців 2025 року вона становила €0,52 за літр, що забезпечує фермерам стабільний прибуток і впевненість в інвестиціях.

Для українських виробників ці тенденції означають як посилення конкуренції на світових ринках, так і орієнтири для ціноутворення та модернізації власних господарств.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2026 р.

Поділитися текстом в мережах: Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Instagram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я

Новини ОТГ