Верховна Рада України не з першого разу, зі скандалами і протистоянням від аграріїв, втім прийняла рішення про введення експортного мита на соєві боби та насіння ріпаку в розмірі 10%. Після першого провалу його внесли поправкою до непов’язаного законопроєкту №13157. Ініціатори олійних правок вважають, що запровадження мита в 10% на вивезення сировини дозволить збільшити їх переробку всередині країни. Зокрема, серед аргументів на користь прийнятого рішення, в профільній асоціації «Укроліяпром» зазначають, що потужність переробних підприємств в Україні у 2024/ 25 МР з переробки насіння олійних культур можна оцінити у 21,7 млн т. Повідомляє agroportal.ua.

Зокрема, потужності з переробки насіння соняшнику складають 19 млн т, а з переробки насіння ріпаку —2,7 млн т (тільки на мультикрашевих заводах).

Окрім цього, потужності з переробки соєвих бобів складають 5 млн т. Зокрема, на спеціалізованих підприємствах — 2,7 млн т, на мультикрашевих — 2,3млн т.

За попередніми даними аналітиків асоціації, у 2024/25 МР виробництво насіння олійних культур склало 22,2 млн т, в т.ч. насіння соняшнику — 12 млн т, соєвих бобів — 6,6 млн т, насіння ріпаку — 3,6 млн т.

Асоціація «Укроліяпром»

Одночасно повідомляємо, що за оперативною інформацією у 2025/26 МР передбачається зростання потужностей з переробки насіння олійних культур на 2,0- 2,5 млн т/рік (до понад 23,5 млн т) за рахунок будівництва нових підприємств, зокрема спеціалізованих з переробки сої, та реконструкції існуючих мультикрашевих заводів. Це дозволить переробляти весь вирощений в Україні урожай насіння олійних культур.

Водночас, аналізуючи вплив олійних правок на ринок, у Barva Invest розповідають, що це варто розглядати з трьох позицій:

1. Вплив на розподіл сировини між експортерами та переробниками
2. Вплив на закупівельні ціни експортерів та переробників
3. Вплив на світові ціни і пропозицію.

Богдан Костецький, операційний партнер Barva Invest

На наше переконання, олійні правки матимуть обмежений ефект по всіх трьох пунктах. Через те, що виробникам дозволено виконання експорту без сплати мита, правка ніяк не позначатиметься практично на всіх агрохолдингах, на яких припадає основна частина виробництва як сої, так і ріпаку. Хоча б через це ми вже не очікуємо на суттєвий перерозподіл поставок врожаю на користь заводів.

Він додає, що оскільки законом передбачено об’єднання в кооперативи (правда обмежені по земельному банку), негативний вплив відчують передусім ті найдрібніші постачальники, які звикли продавати за гривню, але при цьому не мають досвіду та інфраструктури для виконання експортних зобов’язань.

«Обмежуючим фактором виступатиме бажання та можливість адаптуватись, але виробники з 2022 року продемонстрували, що більшість знаходить виходи і навіть адаптує свої бізнес-процеси під нові реалії. Ми також не виключаємо, що виробники будуть продавати врожай (іншими формами розрахунку) більшим компаніям, які будуть виконувати експорт. Таким чином експорт здійснюватимуть більші виробники, які вміють це робити, фактично поставивши додаткові обсяги собі в залік за рахунок збільшеної врожайності», — зазначає Богдан Костецький.

У Barva Invest додають, що падіння експортної пропозиції України на ринку ріпаку мала б надати відчутну підтримку цін в світі та в ЄС зокрема. По сої ж Україна закриває нішові напрямки, куди не завжди дотягуються такі гіганти, як Бразилія та США і ефект би відчули лише кілька учасників ринку.

«Ми очікуємо на більш скромні наслідки для українського ринку та експортної пропозиції. Прогнозуємо, що переробка ріпаку може збільшитись з 350-400 тис т до 450-500 т. Переробка сої в наступному сезоні може збільшитися з 2,4-2,5 млн т до 2,7-2,8 млн т», — говорить Богдан Костецький.

Попри очікування помірного ефекту правок, у Barva Invest вважають, що ці правки — спроба обкласти фермера податком за інвестиційні провали інших учасників ринку.

Українська бобово-соєва асоціація (УБСА) 

Президентка Української бобово-соєвої асоціації (УБСА) Антоніна Скляренко підтверджує, що олійні правки — це насамперед дискримінація дрібного фермера і суттєве зниження його прибутків, а отже рівня життя в селі та скорочення робочих місць та заробітків там. 

«Європа свого дрібного фермера в першу чергу підтримує, тому вводить імпортні мита, а ми свого губимо. І Китай, Індія, Африка отримають від нас дешеві олію та шрот за рахунок прибутків українських фермерів», — зазначає Антоніна Скляренко. 

Антоніна Скляренко, президентка Української бобово-соєвої асоціації

У 2017 році вже вводилися подібні правки і вони були згубними для економіки, а також призвели до ⁠зменшення посівних площ під соєю. А зниження посівних площ під зернобобовими призведе до зниження ефективності сільського господарства в цілому, оскільки ці культури повинні займати близько 20% орних земель.

До того ж, потрібно врахувати те, що якщо фермерські господарства будуть зменшувати посівні площі під соєю та ріпаком, то переробним підприємствам не буде що переробляти взагалі.