Тютюнові податки, замість озброєння, йдуть... за сигаретним димом

    У пошуках додаткових податкових надходжень для фінансування військових потреб слід звернути особливу увагу на можливості детінізації ринків підакцизної продукції. 

   Так, за оцінками фахівців Економічної експертної платформи, у 2023 році внаслідок існування нелегальних ринків тютюнових виробів, алкогольних напоїв і пального держава недоотримала близько 38 млрд грн податків. 

При цьому найбільшу діру в держаній скарбниці спричинив бум споживання нелегальних сигарет.

     Війна із засиллям сигаретного нелегалу

   За даними Kantar, у 2023 році відбулося зростання рівня нелегальної торгівлі сигаретами з 19,9 до 21,8%, що призвело до втрат надходжень акцизного податку, ПДВ і роздрібного акцизу на загальну суму 23,5 млрд грн. 

   І хоч нещодавно оприлюднені результати першого в 2024 році оцінювання розміру нелегального ринку сигарет засвідчують зниження цього показника до 19,1%, боротьба зі злочинцями має продовжитися.

З огляду на переважання контрафактної складової у структурі вітчизняного нелегального ринку сигарет, одним із першочергових завдань органів контролю має бути фокусування уваги на нелегальних виробництвах. 

   Обнадіює повідомлення голови податкового комітету парламенту Данила Гетманцева про те, що 14 травня 2024 року розпочалися обшуки на п’яти найбільших виробниках тютюну, щодо яких є підтверджені відомості про їх нелегальну діяльність. 

БЕБ уже прозвітувало про перші результати таких оперативних дій: виявлено незаконні виробничі лінії, понад 1 млн пачок сигарет без марок акцизного податку, близько 18 тонн необлікованого тютюну.

   Але чи достатньо цього для перемоги?

   Ми не раз переконалися у високій адаптивності нелегальних гравців тютюнового ринку та їх здатності швидко оговтуватися навіть після припинення діяльності фабрик. А зростання ціни тютюнових виробів в умовах щорічного підвищення акцизного податку, яке відбувається на тлі зниження купівельної спроможності населення, створює "стимули" для продовження злочинної діяльності. 

Тому, по-перше, ще доведеться докласти зусиль, щоб усі цілі обшуків були реально досягнуті. По-друге, потрібно буде не менш серйозно попрацювати, щоб уникнути "рецидивів".

   Разом із тим, важливо звернути увагу й на іншу серйозну проблему. В одному із травневих прес-релізів БЕБ було зазначено не лише про вилучені правоохоронцями за останні пів року майже 14,4 млн пачок сигарет, а й про часті випадки передання на експертизу нелегальних рідин для електронних сигарет.

Електронні сигарети – "темна конячка" нелегального ринку

   На відміну від традиційних сигарет, електронні сигарети (інша назва – вейпи) нагрівають хімічний розчин для утворення аерозолю, що містить нікотин або без нікотину, пропіленгліколь, рослинний гліцерин, воду та ароматизатори. Вейпи є нікотиновмісними виробами, оскільки у їхньому складі немає тютюну.

   Електронні сигарети стають дедалі популярнішими в усьому світі. Насамперед тому, що є низка доказів потенційно зниженого ризику їхнього споживання для здоров’я людини. І хоч дискусія навколо цього питання досі триває, чимало споживачів не чекає її завершення, поповнюючи ряди вейперів.

Якщо перейти до українського контексту, то, згідно з дослідженням КМІС, у травні 2023 року поширеність електронних сигарет становила 3,3% від загальної чисельності дорослого населення. 

   Для порівняння: сигарети курили 22,2% повнолітніх громадян. Станом на грудень 2023 року, поширеність вейпів навіть зросла до 3,5% (їх вживали 16% споживачів тютюнових і нікотиновмісних виробів).

Утім, перехід на електронні сигарети має дуже небажані наслідки для бюджету, оскільки ринок рідин для них (саме вони є підакцизними товаром) в Україні стає майже повністю нелегальним.

Відсутність ефективного контролю за обігом таких рідин призводить до того, що нелегальна продукція потрапляє на митну територію України у міжнародних поштових відправленнях і ручній поклажі з приховуванням від митного контролю. Потім рідини реалізуються через інтернет-магазини і роздрібну торгівельну мережу.

Наводилися оцінки, що на кінець 2023 року нелегальний ринок вейпів становитиме близько 70%, а далі сягне 90%. Основна причина такої різкої тінізації – з 11 липня 2023 року набрали чинності норми Закону України № 1978-IX, які забороняють виробництво, гуртову і роздрібну торгівлю, імпорт для реалізації на території України рідин для електронних сигарет зі смако-ароматичними добавками.

До середини 2024 року можуть легально реалізовуватися в Україні залишки ароматизованих рідин, введених в обіг до 11 липня 2023 року, а далі у продажу будуть переважно нелегальні вейпи. Адже попитом користуються в основному рідини для вейпів зі смако-ароматичними добавками, тобто заборонена продукція.

Те, що ринок рідин для електронних сигарет дуже швидко переходить у нелегальний сегмент, засвідчують дані ДПС про обсяги реалізації марок акцизного податку. Якщо у першому півріччі 2023 року (до набрання чинності забороною) було реалізовано 6,76 млн марок для цієї продукції (99% із них – для рідин імпортного походження), то у другому півріччі – 0,29 млн, а вже у першому кварталі 2024 року – лише 0,03 млн.

Зважаючи на те, що середній об’єм ємкості імпортної рідини для електронних сигарет, на яку наклеюється марка акцизного податку, становить 6 мл, а для вітчизняної рідини – 10 мл, динаміка легального ринку вейпів і надходжень акцизного податку від них (за ставкою 10 тис грн за л) виглядають невтішно:

перше півріччя 2023 року – 40,8 тис л (408 млн грн акцизу);

друге півріччя 2023 року – 2,2 тис л (22 млн грн акцизу);

перший квартал 2024 року – 0,3 тис л (3 млн грн акцизу).

Відповідно, втрати акцизного податку лише внаслідок заборони рідин для електронних сигарет зі смако-ароматичними добавками та майже повної тінізації їх ринку за 9 місяців дії заборони становлять 587 млн грн.

Причому це втрати, які раніше офіційно не оголошувалися і не бралися до уваги. Їх потрібно додати до втрат бюджету від споживання нелегальних сигарет та іншої підакцизної продукції, оцінки яких наведено вище.

А чого ми хотіли досягти, ухвалюючи заборону? Відмови від споживання вейпів?

   За даними Державної митної служби України, що озвучені на конференції "Як детінізувати роздрібну торгівлю та мінімізувати контрабанду в Україні" 26 квітня 2024 року, цьогоріч в Україну ввезено пустих корпусів електронних сигарет для заправки рідинами в 12 разів більше порівняно з аналогічним періодом 2023 року. 

Це означає, що популярність вейпів продовжує зростати, але реалізуються вони уже нелегально.

І ми майже повністю втратили податкові надходження від цієї продукції!

Очевидно, що держава не здатна впливати на ціну нелегальних рідин для електронних сигарет збільшенням ставки акцизного податку, її визначає виключно співвідношення попиту та пропозиції на ринку. 

Натомість нелегальні гравці зацікавлені, щоб їхня продукція мала цінові переваги порівняно із сигаретами та іншими альтернативами.

Тому висновки напрошуються самі:

1) краще не допустити подальшого масштабування нелегального ринку вейпів, щоб він не зміцнів так, як сьогодні сигаретний; 

2) важливо якнайшвидше приділити належну увагу розробці заходів боротьби з нелегальною торгівлею рідинами для електронних сигарет.