У Донеччині наші рідні українці і греки, ми визволимо їх, - Дмитро Ярош
За матеріалами інтернет-видань
17.03.2025
123
Трохи лірики…
Мій покійний тесть, якого шаную, з Богатиря Донецької області. Народився, Олічка каже, у Констянтинополі.
Перший раз я приїхав до своїх родичів-греків десь у 1995-у році, може шостому…
На той час я вже командував або Кошем (15 областей), або й всією Всеукраїнською організацією «Тризуб» імені Степана Бандери.
Дмитро Ярош, командувач УДА, сторінка ФБ.
У Богатирі, у Великій Новосілці, ми зустрічалися з родичами моєї дружини, знайомилися, коли вживали по пару крапель - співали, разом, українські пісні. Ми з Олічкою їх, родичів, шокували бандерівськими піснями… Настуня моя, при цьому, була присутня, але, мабуть, геть цього не памʼятає… Старша донечка народилася у 1994-у році…
Потім, у 2014-у мені довелося, разом зі своїми побратимами, повертати контроль і над цими, нашими рідними українськими населеними пунктами…
У 2022-у, коли одвічна московська наволоч задіяла всі свої ресурси для знищення моєї України, 3-й Окремий батальйон загородив своїми грудьми «діру» в українській обороні, і разом з побратимами з інших частин і підрозділів Сил Оборони України, зупинив ворога біля Времіївки та інших населених пунктів на тому напрямі…
Потім, у 2023-у, Окремий батальйон «Арей» разом із ротою вогневої підтримки батальйону «Волинь» та за значної, безпосередньої допомозі бійців генерала Літвінова, звільнили село Нескучне, потім - разом із морпіхами - село Старомайорське…
Але, Окремий штурмовий батальйон «Арей» увійшов в історію України тим, що під час, на жаль, невдалого українського контрнаступу, вони - своїми силами, разом з доданими підрозділами УДА та артою «старшого начальника», звільнили декілька населених пунктів.
До речі, по сьогоднішній день ці Воїни, котрі вижили і ті, що полягли, не мають жодної державної нагороди!
Пишу все це, щоб ви, мої друзі та подруги, розуміли, наскільки для мене, особисто, як, переконаний, і для кожного українця, важливий кожен метр нашої української землі на Донеччині і будь-де…
Там дивовижні місця і люди, разом із побратимами пишаюся, що захищав їх.
Там дивовижні місця і люди, разом із побратимами пишаюся, що захищав їх.
Знаю і впевнений, що коли ми тимчасово відступаємо, то тільки для того, щоб перегрупувати наші сили та нанести ворогу погибельний удар…
Так буде.
Разом - до Перемоги!
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ