Усе залежить від совісті людини, а не від її становища в суспільстві, - Петро Яцик
За матеріалами інтернет-видань
08.07.2025
116
Учора, 7 липня 1921 року, в селі Синьовидсько Вижнє Станиславівського воєводства (нині Верхнє Синьовидне, Львівщина) народився Петро Яцик— канадський підприємець українського походження, меценат і філантроп, відомий своїм вагомим внеском у фінансування українознавства на Заході та в Україні.
Мережа ФБ.
Щороку в Україні відбувається конкурс знавців Української мови імені Петра Яцика, де премії присуджують учням, студентам, молодим людям, що демонструють найкраще знання рідної мови, де завжди присутня краса почуттів, тріумфує чарівна сила української мови. І нині багато учнів, педагогів, батьків говорять про свою вдячність його фундаторові, успішному канадському бізнесмену й меценатові українського походження П. Яцику за все, що він зробив для України, за ту підтримку, яку він надавав її культурі, мові. Його ще називали "меценатом, який не відмовився бути українцем".
Петро Яцик приїхав у Канаду в 1949 році з двома доларами у кишені. Йому було 27 років. Після року виснажливої праці в ресторані, він із двома українцями відкрив книжкову крамницю «Арка». Як пригадував Петро Яцик, магазинів із продуктами та одягом було багато, а українська книгарня в Торонто була одна.
«Нам пощастило, бо мали товар задарма. Їхали українці з Німеччини, мали по 50-100 книжок і щоби не тримати їх по пивницях, приносили до нас. Ми продавали книги, прибуток залишали, оплативши людям за проданий товар», – розповідав Петро Яцик у фільмі «Візія Петра Яцика», який знятий за його життя у середині 90-х років минулого століття.
Хоч книжковий бізнес і йшов успішно, але трьом людям в одній крамниці таки було затісно. Петро Яцик зайнявся продажем меблів, а у 1953 році заснував ще і будівельну фірму.
П. Яцику було присуджено спеціальну міжнародну премію за філантропічну й меценатську діяльність "Людина року - 2001". І цілком заслужено.
"Усе залежить від совісті людини, а не від її становища в суспільстві", – таке відкриття зробив П. Яцик, починаючи свій многотрудний життєвий шлях. "Якщо нема вибору – мусимо підкоритися наказові, але й мусимо думати, як не скривдити свій народ. Будь-яку повинність можна виконати з більшими чи меншими прикрощами для людей" – цієї естетичної настанови він не полишив на рідній землі, а носив її в серці все своє життя.
Перший помітний благодійницький жест Яцика – 1000 доларів на видання українського букваря для "Рідної школи" в Канаді. Після того вже регулярно давав гроші на видання книжок і в різні фонди. Усі його пожертви на релігійні, культурні, освітньо-виховні, навіть політичні українські справи тільки в Бразилії можна означити цифрою 30 000 доларів.
Петро Яцик створював кафедри, інститути, фінансував наукові дослідження, видавничі проєкти і тільки таким бачив реальний внесок українців за кордоном в українську справу. Спонсорував видання найважливіших книжок з історії України. З-поміж усіх видань, яким Петро Яцик допоміг з'явитись у світ, він любив згадувати про дві. Перша – "Українські канадці", яку написав колишній сенатор, професор Павло Юзик. Її переклали різними мовами. Ця книга розповідає про українців Канади і їхній внесок у розбудову цієї країни. Друга – "Освіта в радянській Україні" Івана Коляски, де йдеться про виховну систему в Україні та становище української мови в навчальних закладах. П.Яцик надавав допомогу в реалізації величезної кількості культурних проектів, що були спрямовані на розвиток українських студій на Заході, а потім – в Україні – як тільки він побачив, що це можливо й потрібно.
"Я вірю в історію", – казав Яцик. Він знав: якщо дати можливість українцям зрозуміти всю трагедію, що відбулася в минулому, вони зможуть почати зовсім нове, вільне життя. Допоміг створити кафедру українських студій в Університеті Торонто, Йоркському університеті, дослідницький інститут в Університеті Альберти і перекласти англійською мовою 10 томів "Історії України-Руси" Михайла Грушевського. І після всього цього сприяв створенню програми навчання з історії України в Лондонському університеті.
За кордоном не було звичайнісінького довідкового видання про Україну, де мала зосередитися вся найважливіша інформація про історію, науку, культуру, звичаї, традиції. У чужих енциклопедіях Україна потрактовувалась як одвічна колонія росії. Так визріла ідея укласти й видати "Енциклопедію українознавства". Справа потребувала великих коштів. Серед прізвищ фундаторів-меценатів – ім'я Петра Яцика.
Жадібні до інформації з усіх галузей знання американці, згідно зі статистичними даними, витрачають щороку на енциклопедії півмільярда доларів, тобто одну шосту частину всіх грошей, витрачених на книжки в цій країні. Яцик одразу ж оцінив важливість такого масштабного й далекосяжного задуму. Інші внесли свої пожертви та й забули про той клопіт з почуттям належно виконаного обов'язку. Яцик же раз у раз доповнював свій даток, уносячи нові й нові суми. Не будучи особливо заможним на початках творення енциклопедії, він зростав у своєму підприємництві і платив на енциклопедію своєрідний податок, якого від нього не вимагало жодне законодавство. Урешті з'ясувалося, що з його остаточною сумою не може зрівнятися жоден український меценат у світі.
Петро Яцик займався будівельним бізнесом
На запитання журналіста канадського журналу "Нью перспективс": –"Чому ви дали гроші для стількох науково-освітніх інституцій?", відповів: – "Бо ніхто не вірить, наскільки ми відстали від західного світу. Є пекуча потреба піднести мій бідний народ на вищий рівень. Тому я присвятив стільки часу й грошей на освіту".
Уже ставши багатим, не купався в розкошах. Звик завжди задовольнятися тільки найпотрібнішим. І – ніяких надмірностей. У цьому ж дусі виховував і дітей. Не наряджав їх, як ялинки на Різдво, не потурав забаганкам. Звичайно, мали все. Але в міру.
"Життя – це боротьба", – часто повторював П. Яцик. А в готовності до боротьби – уже половина успіху. Другу складуть сила, воля і розум. Чомусь мені запали в душу такі його слова: "Тут нікого не цікавить, що людина може робити. Цікавить лише те, що саме вміє робити добре".
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ